- •1. Виникнення і розвиток теорії егр.
- •2. Предмет і завдання егр.
- •4. Парадигма “стр-ра – поведінка - результат”
- •6. Методологія досліджень егр.
- •7. Ефективність конкурентних ринків.
- •8. Наслідки монополізації та їх оцінка
- •9. Стан та напрямки розвитку конкурентних відносин в України.
- •11. Галузева політика, її типи.
- •12. Проблеми ефективності д-ті галуз ринків Укр.
- •13. Аналіз конкурентного сер-ща на товарних ринках
- •14. Визначення меж ринків: теорія та практика Укр
- •16. Критерії виміру та показники концентрації продавців на ринку
- •17. Монопольна влада фірми на ринку: шляхи набуття та утримання. Вимір монопольної влади.
- •18. Монопольні ціни та методика їх визначення.
- •19. Інституціональна теорія про розмір фірм та їх кількість на ринку (Найт, Коуз, Сатон)
- •20. Стратегічні концепції фірми
- •21. Вплив держави на стр-ру ринку.
- •24. Загальна хар-ка процесів злиття і поглинання.
- •25.Злиття та поглинання: історичний ракурс.
- •26. Мотиви злиття і поглинань.
- •27. Наслідки злиття компаній
- •28. Політика уряду щодо процесів злиття і поглинання.
- •29. Природа, визначення та класифікація бар’єрів
- •30. Нестратегічні бар’єри входження фірм на ринки
- •31. Стратегічні бар’єри входження на ринок
- •32. Моделі домінантної фірми.
- •1. (Статична модель Форхаймера)
- •(Динамічна модель Гаскінсона)
- •33. Стратегічна конкуренція.
- •34. Основні бар’єри входження на ринки товарів і послуг України
- •35. Суть та види цінової дискримінації.
- •36. Суть та види цінової дискримінації.
- •37. Вплив цінової дискримінації на добробут та напрямки регулювання
- •38. Хиж ціноутв-ня.
- •39. Узгоджені дії суб’єктів господарювання: сутність та напрямки регулювання.
- •40. Сутність та типи продуктової диференціації, її вплив на структуру ринку.
- •41. Моделі ринку монополістичної конкуренції
- •42. Вертикальна диференціація
- •43. Роль реклами.
- •44. Моделі регулювання ціноутворення на ринку природніх монополій.
- •45. Регулювання ринків прир монополії.
- •46. Вертикальна інтеграція та її наслідки
- •47Вертикальні обмеження.
- •48.Особливості вертикальних відносин в Україні.
- •49. Дослідження, розробки, інновації та стр-ра ринку.
- •50. Інноваційна діяльність українських підприємств
27. Наслідки злиття компаній
У найбільш поширеному розуміння злиття чи поглинання є одним із додаткових способів укрупнення бізнесу, розширення компанією своєї д-ті та сфер впливу на окремому ринку.
Відповідно до загальноприйнятого за кордоном підходу під злиттям розуміють будь-яке об'єднання госп суб'єктів, у результаті якого утворюється єдина економічна одиниця із двох або більше раніше існуючих структур.
У відповідності з укр закон-вом під злиттям розуміється реорганізація юридичних осіб, при якій права й обов'язки кожного з них переходять до знову створеної юрид особи відповідно до передатного акту. Отже, необхідною умовою оформлення угоди злиття компаній є поява нової юрид особи, при цьому нова компанія утв на основі двох або декількох колишніх фірм, що втрачають повністю своє самостійне існування. Нова компанія бере під свій контроль і упр-ня всі активи й зобов'язання перед клієнтами компаній - своїх складових частин, після чого останні розпускаються. Наприклад, якщо компанія А поєднується з компаніями В и С, те в результаті на ринку може з'явитися нова компанія D (D=А+В+C), а всі інші ліквідуються.
У закордонній же практиці під злиттям може розумітися об'єднання декількох фірм, у результаті якого одна з них виживає, а інші втрачають свою самостійність і припиняють існування. У вітчизняному закон-ві цей випадок попадає під термін "приєднання", що припускає, що відбувається припинення діяльності одного або декількох юрид осіб з передачею всіх їхніх прав і обов'язків тов-ву, до якого вони приєднуються (А=А+В+З).
Поглинання компанії можна визначити як взяття однією компанією іншу під свій контроль, управління нею із придбанням абсолютного або часткового права власності на неї. Поглинання компанії найчастіше здійснюється шляхом купівлі всіх акцій підприємства на біржі, що означає придбання цього підприємства.
Злиття можуть підвищити ефективність компаній, що об'єдналися, але вони ж можуть і погіршити результати поточної виробничої діяльності, підсилити тягар бюрократії. Найчастіше дуже складно заздалегідь оцінити, наскільки великі можуть бути зміни, викликані злиттям або поглинанням.
Економічні вигоди від злиття виникають тільки тоді, коли ринкова вартість компанії, створеної в результаті злиття або поглинання, вище, ніж сума ринкових вартостей утворюючих її фірм до їхнього об'єднання. Ці вигоди і являють собою синергічний ефект, про яке дуже багато говорилося при розгляді мотивів злиттів і поглинань компаній. Розрахунок синергічного ефекту являє собою одне з найскладніших завдань при аналізі ефективності злиття.
За результатами досліджень, проведених міжнародними організаціями, 61% всіх угод злиття і поглинання не окупає вкладених у них засобів. А дослідження 300 угод злиття, що відбулося за останні 10 років, показало, що 57% компаній, що утворилися в результаті злиття або поглинання, відстають за показниками свого розвитку від інших аналогічних представників даного ринку й змушені знову розділятися на самостійні корпоративні одиниці.
Експертами зазвичай вказуються три причини невдачі злиття і поглинання: невірна оцінка поглинаючою компанією привабливості ринку або конкурентної позиції компанії, що поглинається; недооцінка розміру інвестицій, необхідних для здійснення угоди по злиттю або поглинанню компанії; помилки, допущені в процесі реалізації угоди по злиттю.
До основних передумов успіху угод про злиття чи поглинання компаній належать: обґрунтованість вибору об’єкта злиття чи поглинання; ідентифікація можливостей досягнення синергічного ефекту від об’єднання; визначення факторів створення майб вартості інтегрованої компанії; формулювання основних принципів інтеграції.
Аналітичні дослідження процесів злиття показують цікаві результати: виявляється вигідніше продавати компанію, ніж здобувати чужу. У більшості випадків акціонери компаній, які виступали продавцями в угодах по злиттю або поглинанню, одержали досить істотні вигоди, а акціонери поглинаючої компанії вигравали набагато менше. Це можна пояснити двома причинами:
компанії, що поглинають, як правило, завжди крупніше, ніж ті, що поглинають. У цьому випадку при рівномірному розподілі чистих вигід від злиття або поглинання між двома компаніями акціонери кожної компанії одержать однакові прибутки в абсолютному вирахуванні, але у відносному, або процентному, вираженні прибутку акціонерів компанії, що поглинається, виявляться набагато вище;
2) істотно сприяє цьому процесу конкуренція між покупцями. Кожний наступний претендент на покупку компанії прагне перевершити умови, висунуті попередньою. При цьому все більша частина виграшу від майбутньої угоди злиття переходить до акціонерів компанії, що поглинається. У той же час менеджери компанії, яку збираються поглинути, можуть почати ряд мір протизахватного характеру, домагаючись, щоб продаж їхньої компанії, якщо й наступить, відбувся по найвищій з можливих у даних умовах ціні.
Загальний висновок про доцільність здійснення злиття і поглинання можна зробити, розрахувавши одномоментний синергічний ефект за формулою:
ЗОСЕt = СЕМt + CEHt + CEKt + CEMot + СЕЦt + СЕУt + СЕДt, де
ЗОСЕt – загальний одномоментний синергічний ефект у момент часу t після здійснення злиття чи поглинання; СЕМt – синергічний ефект масштабів при досягненні більш оптимального обсягу вир-ва та доповнення ресурсів; CEKt – синергічний ефект, який досягається на ринках капіталів; CEHt – синергічний ефект, який досягається за рахунок зниження рівня податків, мита та інших платежів до бюджету; CEMot – синергічний ефект, який досягається за рахунок «монопольного» становища на ринку та можливості впливати як на споживачів, так і на постачальників; СЕЦt – синергічний ефект, який досягається за рахунок централізації, виключення дублюючих ф-цій та економії поточних витрат; СЕУt – синергічний ефект за рахунок кращого упр-ня та фор-ня опт стр-ри бізнес-процесів; СЕДt – синергічний ефект, який досягається за рахунок диверсифікації, що отримується за рахунок підвищення попиту на продукцію ширшого асортименту; збільшення обсягів реалізації за рахунок розширення каналів збуту тощо.