36. Суть та види цінової дискримінації.

ЦД – це встановлення продавцем різних цін на різні одиниці одного і того ж товару, що продається одному або різним покупцям, при однакових витратах та якості товару, коли ціна залежить від к-ті товару, що купляється, хар-к покупця або різних умов попиту. Поняття ЦД було впроваджено в ЕТ А.Пігу (визначив 3 види ЦД).

ЦД викор-ється фірмами як засіб реалізації та збереження монопольної влади з метою макс-ції прибутку за рахунок перерозподілу спож надлишку на власну користь або блокуючого та хижацького ціноутв-ня як метод впливу на існуючих та потенційних конкурентів.

ЦД можна проводити лише при:

-наявності ринк влади у продавця, що надає можливість впливати на попит шляхом регулювання ціни;

-можливості класифікувати покупців по групам з однаковими ціновими перевагами;

-виключення перепродажу товару однією групою покупців іншим, а також ств-ня штучних бар’єрів розподілу покупців.

Розрізняють наступні види ЦД:

-у просторі (продаж у місті та у селі);

-у часі (білети на вечірні та денні сеанси);

-за доходами споживачів (послуги для багатих та бідних);

-за обсягами споживання блага (мінімально необхідна к-ть та зверх норми);

-за соц статусом споживачів (квитки для працюючих та пенсіонерів).

Пігу виділив 3 типи ЦД:

* ЦД 1 ступеня має місце коли кожна одиниця товару продається за ціною, яку кожний споживач згоден віддати за цю одиницю, тобто за ціною попиту. Для кожного покупця ці ціни будуть різними. Цей вид ЦД передбачає як персональні, так і міжособистісні відмінності цін попиту.

* ЦД 2 ступеня має місце, коли ціни на продукцію однакові для всіх споживачів, але розрізняються в залежності від обсягу покупки.

Розрізняють наступні способи реалізації ЦД 2 ступеню: *продаж оптом; *складений тариф, коли робиться внесок за право купляти у відповідності з попитом, а далі призначається ціна у відповідності до попиту.

До ЦД 2 ступеню належить ціноутв-ня за наступними видами:

- Ціноутв-ня на основі простого тарифу передбачає зміну ціни всього обсягу покупки в залежності від обсягу покупки;

- Блочного тарифу – зміна ціни після накопичення обсягу.

- Встановлення подвійного тарифу передбачає, що ціна розпадається на 2 компоненти: фіксований складник (за право зробити купівлю) і разову ціну (за кожну одиницю придбаного товару);

- при встановленні мінімального обсягу покупки.

* ЦД 3 ступеня - коли галузевий попит може бути представлений у вигляді окремих груп покупців (на основі сегментації) з різними ф-ціями попиту.

При ЦД 3 ступеню продавець повинен призначати меншу ціну на продукцію в сегментах ринку з високою ціновою еластичністю попиту.

Розрізняють практичні види ЦД, які застосовуються для спож та вир товарів.

Для спож товарів - це викор-ня складеного тарифу, пов’язані продажі, нелінійне ціноутв-ня, сезонне ціноутв-ня.

Для вир товарів – зональне ціноутв-ня, базисний пункт постачання, трансфертне ціноутв-ня, премії за терміновість постачання.

Пов’язані продажі – це коли продаж одного товару обумовлений купівлею іншого товару.

Нелінійне ціноутв-ня – встановлення ціни в залежності від обсягу покупки.

Сезонне ціноутв-ня – встановлення ціни в залежності від коливання попиту.

ЦД за Ф.Махлупом. Виокремлює 3 головні групи:

-індивідуальна дискримінація, що засновується на відмінностях між покупцями;

-групова дискримінація, де використовується різниця між групами покупців;

- продуктова дискримінація, за якої на різну продукцію призначаються дискримінаційні ціни.

Укр закон-во на сьогоднішній день ЦД не забороняє, відсутні навіть такі терміни.