8. Наслідки монополізації та їх оцінка

Не ефект-ть монопольного ціноутв-ня, Неефект розподіл ресурсів, Збитки споживача

Для оцінки наслідків монополізації припускається, що MC=SATC=const

1+2+3 — надлишок споживача; 4+5 — втрати виробника; 2+3 — втрати споживача

1 — надлишок споживача, 2 — прибуток монополіста, 3 — незворотні втрати сус-ва, 4 — витрати під-ва, 5 — альтернативна вартість ресурсів.

Харбор розрахував відхилення норм прибутків від середньої. Ці відхилення були переведені як надприбутки та виражені як частка продажу для розрахунку ∆Р/Р. Припущення: Е^D =1. тоді макс втрати добробуту =0,1% ВНП

Недоліки підходу (за Стінгнероом): незадовільне врахування капіталізації монопольного прибутку у звітних оцінках активів; монопольний прибуток може поглинатися необов‘язковими виплатами (упр витрати); віддача на к в обробному секторі в середньому вище, ніж по всій ек-ці — систематична недооцінка ефекту монополії; критика припущення про одиничність еластичності.

Шварцман (1954) — нова оцінка втрат сус-ва для ек-ки США — перехід до маржі прибутків, уникнення викор-ня доходності, припущення про зростання Е до 2, але і тут втрати добробуту = 0,1% ВНП.

Вустер (1958-1969) — Fortune 500, втрати =0,3% ВНП

Боулінг, Мюллер — втрати сус-ва = 0,5 прибутку (у випадку чистої монополії), для ідентичних фірм (однакові за розміром і частками) втрата добробуту — за допомогою ННІ:. Втрати на збереження монопольного становища , де А — витрати на збереження монопольного становища. До оцінки збитків ще додають величину прибутку монополії, бо вони є верхнею межею втрат монополії на створення штучних бар‘єрів на входження в галузь:

Лейбенстайн: до збитків від монополізації — Х-неефективність (втрати фірм внаслідок нездатності фірми працювати на межі вир можливостей). Конкуренція за право стати монополістом — гонитва за рентою (рентоорентована поведінка).

9. Стан та напрямки розвитку конкурентних відносин в України.

В умовах ринкової трансформації ек-ки Укр питан­ня захисту конкуренції, недопущення зловживання ринковою владою монополістичних стр-р є особливо актуальним. Ство­рення конкурентного сер-ща, захист законних інтересів під-ців і споживачів, регулювання д-ті монополій сприяють фор-ню цивілізованих ринкових відносин, підви­щенню ефективності функц-ня нац ек-ки і є однією зі складових антимонопольної д-ті держави.

Від СРСР укр ек-кою було успадковано високий рівень монополізації. В ході ринк перетворень в Ук було ліквідовано більшість монопольних стр-р. Поглиблену стр-ну демонополіза­цію було проведено в багатьох галузях вітчизняної ек-ки.

Сьогодні в Укр ств цілісну сис-му прав та орг-ційних механізмів антимонопольної д-ті, яка відповідає сучасним нормам ЄС.

Антимонопольне закон-во: "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в під-цькій д-ті", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про прир монополії", "Про захист ек конкуренції", "Про Антимонопольний комітет Укр".

На поч 90-х рр. головний наголос у антимонопольній політиці робився на подоланні й обмеженні монополізму, що було пов'язано з пануванням у тодішній укр ек-ці монополій як спадку колишнього соціа­лістичного гос-ва. Ек політика Укр в той пе­ріод закономірно набула форми антимонопольної політики.

Після проведення радикальних реформ, приват-ції та де­монополізації ситуація у сфері конкурентних відносин в Укр кардинально змінилася. У нових соц-ек умо­вах осн проблемою антимонопольної політики стало не просто формальне усунення монополізму, а ств ефектив­ного конкурентного сер-ща, здатного забезпечити стале ек зростання і стабільне підвищення жит рівня на­роду.

Осн змістом сучасного етапу антимонопольної полі­тики в Україні є захист уже ств конкурентного сер-ща, підвищення ефективності функц-ня існуючих конкурентних відносин.

Це призвело до трансформації антимонопольної політики держави у конкурентну політику, а антимонопольне закон-во — у конкурентне закон-во.

Стратегічною метою конкурентної політики є держ підтримка ефективної конкуренції та ств однакових умов для всіх агентів ринк відносин. Головне завдання конку­рентної політики — фор-ня такого середовища, в якому дії ринк агентів, що порушують конкурентні правила, стають ек невигідними.

Мета і завдання конкурентної політики поєднані з усім ком­плексом проблем соц-еко розвитку в Укр.

Активізація державного регулювання (монопольна ситуація на ринку мобільного зв‘язку, нафтопродуктів, грошових переказів).

В Укр чітко прослідковується тенденція залежності розвитку конкурентних відносин від специфіки ринку їх виникнення, забезпеченості ресурсами, стану ринку.

Відбуваються злиття та поглинання іноземними фірмами (Райффайзен і Аваль, Ольвія-бета и Проктер), підвищуються бар‘єри на вхід у галузь, олігополія, боротьба з прир монополіями (пошта і поштова доставка). Присутність та монополія іноземного капіталу заважає розвитку конкурентних відносин.

10.Антимонопольна політика – сис-ма заходів держави щодо демонополізації ек-ки фін, інфо, консультативної та ін підтримки суб’єктів гос-ня, що сприяє розвитку конкуренції. Скл з:

-антимонопольне регулювання, яке викор в окремих галузях

- антимонопольне закон-во. Антимонопольне закон-во містить нормативні акти, що визначають орг-ні та прав засади розвитку конкуренції, заходи попередження, обмеження і припинення монополістичної д-ті та нечесної конкуренції. Антимонопольне закон-во поширюється на всі види тов вир-ва і комер д-ті, включаючи вир-­во і товарооборот, платні послуги, проектування продукції та техно­логії, а також наукові розробки, що призначені для викор-ня їхніх результатів у вир-ві та товарообороті, у платних послугах.

В умовах ринкової трансформації ек-ки Укр питан­ня захисту конкуренції, недопущення зловживання ринковою владою монополістичних стр-р є особливо актуальним. Ство­рення конкурентного сер-ща, захист законних інтересів під-ців і споживачів, регулювання д-ті монополій сприяють фор-ню цивілізованих ринкових відносин, підви­щенню ефективності функц-ня нац ек-ки і є однією зі складових антимонопольної д-ті держави.

Від СРСР укр ек-кою було успадковано високий рівень монополізації. В ході ринк перетворень в Ук було ліквідовано більшість монопольних стр-р. Поглиблену стр-ну демонополіза­цію було проведено в багатьох галузях вітчизняної ек-ки.

Сьогодні в Укр ств цілісну сис-му прав та орг-ційних механізмів антимонопольної д-ті, яка відповідає сучасним нормам ЄС.

Антимонопольне закон-во: "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в під-цькій д-ті", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про прир монополії", "Про захист ек конкуренції", "Про Антимонопольний комітет Укр".

На поч 90-х рр. головний наголос у антимонопольній політиці робився на подоланні й обмеженні монополізму, що було пов'язано з пануванням у тодішній укр ек-ці монополій як спадку колишнього соціа­лістичного гос-ва. Ек політика Укр в той пе­ріод закономірно набула форми антимонопольної політики.

Після проведення радикальних реформ, приват-ції та де­монополізації ситуація у сфері конкурентних відносин в Укр кардинально змінилася. У нових соц-ек умо­вах осн проблемою антимонопольної політики стало не просто формальне усунення монополізму, а ств ефектив­ного конкурентного сер-ща, здатного забезпечити стале ек зростання і стабільне підвищення жит рівня на­роду.

Осн змістом сучасного етапу антимонопольної полі­тики в Україні є захист уже ств конкурентного сер-ща, підвищення ефективності функц-ня існуючих конкурентних відносин.

Це призвело до трансформації антимонопольної політики держави у конкурентну політику, а антимонопольне закон-во — у конкурентне закон-во.

Стратегічною метою конкурентної політики є держ підтримка ефективної конкуренції та ств однакових умов для всіх агентів ринк відносин. Головне завдання конку­рентної політики — фор-ня такого середовища, в якому дії ринк агентів, що порушують конкурентні правила, стають ек невигідними.

Мета і завдання конкурентної політики поєднані з усім ком­плексом проблем соц-еко розвитку в Укр.

Державний контроль за дотриманням конкурентного зако­нодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом Украї­ни відповідно до його повноважень, визначених законом.

Основними завданнями Антимонопольного комітету України є:

- здійснення держ контролю за дотриманням зако­н-ва про захист ек конкуренції;

- запобігання, виявлення і припинення порушень конку­рентного закон-ва;

- контроль за ек концентрацією;

- сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

Методи здійснення антимонопольної політики:

-правові: прийняття відповідних закон та нормативно-правових актів;

-орг-ційно-контролюючі: розробка та орг-ція виконання заходів, спрямованих на запобігання порушення кон­курентного закон-ва; проведення моніторингу, перевірок призначення експертизи;

-адм-імперативні: примусовий поділ суб'єк­тів гос-ня, застосування санкцій, накладання штрафів;

- профілактично-роз'яснювальні: інфо-ня, внесення пропозицій, надання рекомендацій, попередніх висновків сто­совно порушень, роз'яснення щодо кваліфікації порушень.

В Укр становище вважається монопольним, якщо частка на рин­ку 1 суб'єкта гос-ня перевищує 35%, 3 - 50, 5 - 70.

За зловживання монопольним (домінуючим) становищам З Укр "Про захист ек конкуренції" встановлені такі види відповідальності:

штрафи;

-примусовий поділ монопольних утворень;

-адм відповідальність;

-відшкодування завданої шкоди.