11. Галузева політика, її типи.

Обґрунтування необхідності держ регулювання лежить в основі теорій регулювання. Теорія регулювання має спрогнозувати вигоди від регулювання, вказати галузі, де його слід запровадити, а також форми, які воно повинно мати.

Розвиток ідей пов’язаний з необхідністю регулювання, що пройшов 3 етапи:

1. Висунута гіпотеза про те, що регулюванню підпадають галузі, у яких проявляється неспроможність ринку.

Тодіж виникла теорія, яку спершу наз. Теорія регулювання в інтересах сус-ва, а зараз – нормативний аналіз як позитивна теорія.

2. Теорія захоплення/завоювання. В основі її покладена ідея, що незалежно від способу орг-ції, агентство, яке має регулювати цю галузь “захоплюється” цією галуззю. Регулювання сприяє збільшенню прибутку в галузі, а не сусп добробуту.

3. ЕТ регулювання. Формує гіпотези з логічних висновків на основі певних припущень.

ЕТ регулювання була запропонована Стіглером.

Головна мета галуз політики (ГП) – підвищення ефективності функц-ня галуз ринків.

Необхідність обумовлена:

* висока концентрація вир-ва

* галуз бар’єри

* диференціація продукції

* стратегічна взаємодія між фірмами

* асиметрія інформації

Напрями регулювання ГП:

- регулювання потоків і благ

- регулювання ділової активності

- встановлення правил взаємодії агентів ринку

Завдання ГП:

- опт-ція поведінки суб’єктів ринків – ств-ня умов для незалежного прийняття рішень (зменшення галуз бар’єрів, розповсюдження інформації)

-сприяння розвитку конкур відносин – ств-ня умов для конкур д-ті (стимулювання інноваційної д-ті, нові технології, нові блага, нові види д-ті, зменшення витрат)

Типи ГП:

- захисна – боротьба з монополізмом шляхом активних (прийняття рішень щодо протидії монополізму {контроль за домінуючими фірмами, антимонопольне регулювання}) та пасивних заходів (стр-на політика, протекціоністська політика)

- перетворювана - сприяння розвитку конкуренції шляхом активних (ті, що спрямовані на фор-ня умов прийняття сприятливих рішень{подат, грош-кредит}) та пасивних заходів (ті, що мають впливати на прийняття рішень ек агентами {стр-на політика, індикативне план-ня, контроль за інв потоками})

Стр-ра ГП:

-антимонопольна політика

- інвестиційна

-наук-техн

- зовн-торг

*протидія монопольної влади з боку іноз фірм (тарифи, квоти на імпорт)

* посилення конкур.здатності вітчизняних фірм

* посилення конкур.здатності нац ринку (квоти на імпорт, регулювання експорту)

12. Проблеми ефективності д-ті галуз ринків Укр.

Галузевий ринок – ринок, який включає сукупність всіх виробничих одиниць, що здійснюють однаковий або схожий вид виробничо-госп-ї дія-ті.

До ефективності дія-ті галуз ринків призводять фактори, які входять в Парадигму Мейсона-Бейна «стр-ра – поведінка – рез-т»:

1.Базові умови: D – цінова ел-ть, наявність замінників, темпи зростання попиту, циклічність в-ва, метод закупки; S – сировина, технологія, тривалість використання продукту, динаміка сер витрат, вплив профспілок.  2.Стр-ра ринку: кіл-ть продавців та покупців, диференціація продукту, бар’єри на вхід, стр-ра витрат, вертикальна інтеграція, диверсифікація.  3.Поведінка: цінова стратегія, продуктова стратегія та реклама, дослідж та інновації, інвестиції у в-во, юридична тактика.  4.Результат: еф-ть в-ва та розміщ ресурсів, тех прогрес, повна зайнятість, справедливість. 5.Держ політика(2 та 3): податки та субсидії, міжнар правила торгівлі, рег-ня, контроль цін, антитрестовське рег-ня, інформ забезпечення.

Фактори, що входять в Парадигму можуть суперечити друг другу, а також мати зворотний вплив. В умовах перехідної економіки не тільки базові умови формують стр-ру ринку. Існує значний вплив таких процесів як роздержавлення, приватизація, демонополізація. В галуз ринках Укр. вже сформовані базові умови (D і S), але належним чином не забезпечена дія-ть ринків: 1.недосконале законодавство 2. невизначеність пріоритетів та стратегічних напрямків дія-ті через часті зміни влади 3. існування певного кола людей які зацікавлені в тих чи інших результатах дія-ті ринків і мають вплив на галузеве регулювання, як наслідок несистематичне регулювання.

В Укр. 35% - ринки монополістичної кон-ії, інші – ринки олігополії, природних монополій або домінування на ринку.

В укр. Проводиться державний контроль над концентрацією ринків. В Україні учасниками концентрації визначаються суб’єкти госп-ня, стосовно яких має здійснитися процес М&А, суб’єкти, які мають намір купити суб’єкти госп-ня, активи та частки яких набуваються у власність або одержуються в управління, оренду, лізинг суб’єктами, учасниками новоствореного суб’єкту госп-ня, ю.та ф.о., які пов’язані з учасниками процесів концентрації. Концентрація може здійснюватись у випадках:

• Потребує дозволу конц-ія, якщо сукупна вартість активів, або сукупний обсяг реалізації товарів, учасників концентрації з урахуванням відносин контролю в т.ч. і з закордоном перевищує суму 12 млн €.

• -//- не менш ніж у 2-х учасників концентрації > суму 1 млн €.

• Вартість активів і обсяг реалізації в Укр хочаб 1 учасника концентрації перевищує суму еквівалентну 1 млн €.

В Укр. діє Закон Про захист ек кон-ії та Закон про захист від недобросовісної кон-ії. Галузева політика: 1.Антимонопольна політика (обмеженя моноп влади. Інструменти: регулювання цін, обмеження доходності; та підтримка конкурентності ринків. Інструменти: рег-ня концентрації ринків, обмеження доходності). 2.Інвестиційна політика 3. Наук-тех політика 4. Зовн.-торг. політика. Напрямки зовн.-торг. політики: *протидія моноп владі іноземних фірм (тарифи і квоти на імпорт) *посилення конкурентноздатності вітчизняних фірм (субсидіювання експорту) *посилення конкурентноздатності нац ринків (експортні тарифи, тарифи та квоти на імпорт).