41. Моделі ринку монополістичної конкуренції

Відносно вільний вхід на ринок та вихід з нього

Багато продавців та покупців

Абсолютна інформованість

Вир-во диференційованої продукції, що дає виробнику певну монопольну владу на ринку

Просторова диференціація (Хоттелінг і Салопп) Модель Хотеллінга. Товарні марки відрізняються один від одного тільки віддаленістю від споживача. Споживач буде віддавати перевагу ту фірму, до якої він ближче розташований. Встановлення ринкових цін при фіксованому місцезнаходження фірм визначається величиною транспортних витрат. Якщо фірми знаходяться на різних відстанях від споживача, то найближча фірма може призначити більш високу ціну на свій товар. Тому зручно розташована фірма володіє певною ринковою владою, що й дозволяє їй призначати трохи вищі ціни. Однак чим далі розташовані споживачі від однієї фірми і чим ближче до іншої, то менше виявляється монопольне вплив першої фірми на попит, тим сильніше буде проявлятися ступінь цінової конкуренції між ними. Просторова диференціація веде до поділу ринку на три сегменти: сегмент монопольної влади першої фірми (МВ1), сегмент цінової конкуренції (ЦК) і сегмент монопольної влади другої фірми (МВ2). Р (1) = Р1 + tX, X-відстань до фірми 1 Р (2) = Р2 + t (1-X) X *= (P2-P1 + t) / 2t, Х *- відстань від граничного споживача до фірми 1 D1 = NХ *, N-загальна кількість споживачів на ринку D2 = N (1-X *) Кожна фірма прагне максимізувати прибуток: П1 = (Р1-С1) Х *, П2 = (Р2-С2) (1-Х *) Р1 *= Р2 *= С + t, рівноважна ціна.   Збільшення транспортних витрат веде до зсуву ліній попиту ближче до місць розташування фірм, так що область цінової конкуренції скорочується, а область монопольного впливу кожної з фірм зростає, хоча при цьому рівень ціни, яку споживачі готові платити за товар, скорочується. Ця модель показує двояке вплив транспортних тарифів на становище фірм: з одного боку збільшення тарифів веде до звуження локальних меж ринку і зростанню ринкової влади продавця на регіональному ринку, а з іншого боку скорочує платоспроможний попит. Модель Салоп. Споживачі і фірми розподілені рівномірно уздовж окружності, що облямовує місто.   Покупець має можливість придбати як будь-якої товарної марку даного продуктового ряду, так і у випадку більш високої корисності інший продукт. Корисність споживача від покупки одиниці товару складе: U = U *- k (tt *), U *- корисність споживача при споживанні його улюбленого продукту, k-норма трансформації переваг, що показує ступінь зменшення корисності при споживанні іншого товару, (tt *) - відстань від споживача до місця розташування його улюбленої товарної марки. Найбільша корисність досягається в тому випадку, якщо споживач купує свою улюблену товарну марку. Функція корисності зменшується в міру віддалення від предпочитаемого товару. Мета споживача полягає в тому, щоб максимізувати споживчий надлишок: CS = U (t)-P. Споживач купить свій улюблений товар якщо тільки: U *- P *> CSj, CSj-споживчий надлишок при споживанні товару іншого продуктового класу. При високих цінах фірми виявляються в монопольних зонах впливу. Кожна фірма діє як локальний монополіст. У міру того як ціни падають все більше число споживачів пред'являє попит на даний продукт, фірми виявляються в зонах конкуренції. Тому сукупний попит на товар має характер ламаної кривої.