33. Стратегічна конкуренція.

Стратегічна кон-ція – поведінка фірми з метою поліпшення майбутніх позицій на ринку; у своїй крайній формі може передбачати дії, що спрямовані на ↓ к-ті конкурентів шляхом їх витіснення з ринку або обмеження входження.

Форми: 1.Стратегія витіснення має назву «хижацьке ціноутворення» - крайня форма прояву. 2.Стратегія щодо запобігання входження – «стратегія протидії входження»

Цінові стратегії протидії входження: 1-Модель домінантної фірми. 3 варіанти поведінки домінуючої фірми: 1.Фірма, яка втрачає позиції на ринку (Ро<Р<Рmax) 2.Ціноутвореня, що виштовхує фірми з ринку (Р<Ро) 3. Асимптотичне лімітуючи ціноутворення (Р=Ро –лімітуюче ціноутворення).

Р-конкурентна ціна, до to відбувається розширення конкурентного оточення. Домінуюча фірма надає перевагу коротко строк ціноутв-ню, якщо дисконтна ставка висока і майбутні прибутки для неї менш цінні ніж поточні. 2-Динамічна модель Гаткінсона: головна ідея – інтенсивність входження або розширення конкурентного оточення змінюється разом із ціною, яку встановлюють домінуючі фірми. Чим вища ціна, тим швидше в галузь увійдуть фірми. Динаміка входження х-ться рівнянням dq(t)/dt=k(t)*(P(t)-Po); Po – мін сер витрати потенційних конкурентів, P(t) – ціна домінуючої фірми в період t, q(t) – обсяг випуску фірми конкурентного оточення, dq(t)/dt – швидкість розширення конкурентного оточення, k(t) – швидкість реакції конкурентів на стимул до отримання прибутку. 3-Модель Сайласа-Бейна:фірма, що входить на новий ринок вважає, що у відповідь на появу нового учасника існуючі фірми будуть продовжувати випуск продукції у попередньому обсязі.

Ро – ціна до появи нового учасника, АВ – ф-ція залишкового попиту. Фірма може обирати обсяг в-ва так, щоб входження було неприбутковим.

Р1 – гранична ціна, q1 –обсяг, який перешкоджає входженню інших фірм.

Моделі стримання входження за масштабом: фірма П1 існує, фірма П2 планує увійти. Якщо фірма П1 обирає обсяг q1’ то її прибуток буде А.

* Стратегія підвищення втрат конкурентів * Стратегія перехоплення ініціативи та захоплення торгових марок

34. Основні бар’єри входження на ринки товарів і послуг України

Серед вагомих чинників, що впливають на розвиток бізнесу в Укр, слід виокремити макроек стабільність, наявність ринк інфрастр-ри та кваліфікованого персоналу, стан розвитку фінансових ринків тощо. Зростання ек-ки за останні роки позитивно впливає на розвиток підприємств загалом та на зростання ролі приватного сектора зокрема. Окремо слід указати на роль держави. Уповноважені державою органи влади визначають умови входження на ринок, затверджують правила гри на ньому та здійснюють контроль за їх дотриманням. Сукупність усіх цих умов та правил формує регуляторне середовище. Складовими регуляторного середовища є процедури реєстрації під-в, лі ценз-ня, сертифікації та стандартизації продукції, отримання дозволів і погоджень, проходження митних процедур, порядок проведення перевірок госп д-ті тощо. Відповідно фор-ються певні бар’єри входження на ринок та виходу з нього.

Осн бар’єри, що існують в Укр можна поділити на:

1. адм--прав: - надмірна к-ть контролюючих орг-цій і об'єктів нагляду; 1. Недосконалість законодавчої бази. 2. Відсутність доступу до інфо про вимоги, що ставляться з боку контролюючих органів до під-ців. 3. Відсутність завчасної інформації про час та терміни перевірок. 4. Високий ступінь бюрократизації роботи. 5. Необґрунтованість вимог. 6. Відсутність відповідей на запити підприємців. 6. Складність одержання інфо про повноваження контролюючих організацій; 7. Відсутність ефективної системи контролю над діяльністю державних службовців з боку держави і громадськості та інші.

2. Недосконалість системи оподаткування та реєстрації нових під-в: надмірність сукупної маси податкових платежів (прибутковий податок, ПДВ, податок на прибуток під-в і орг-цій, інші податки і збори, передбачені чинним законодавством); велика кількість баз для оподатковування (доход, виторг, торговельна націнка, прибуток, фонд заробітної плати і т.д.); велика трудомісткість податкового обліку; наявність авансових платежів по ряду податків; жорсткість податкового тягаря з боку місцевих органів влади; часті зміни регуляторних актів, нерегульовані перевірки, недосконалість митної системи, відсутність прозорості та простоти процесу сертифікації, проблемність одержання різнопланових дозволів, складність процесів ліценз-ня та реєстрації нових під-в.

В суч умовах спостерігається значний інтерес європ співтовариства до укр фін ринку, що викликаний високою вартість тут фін ресурсів та можливістю одержувати надприбутки. Особливо це спостерігається у банківській д-ті. Відповідно виділяють ряд специфічних банківських бар’єрів: - правові обмеження банківської д-ті (встановлення мінімального розміру статут капіталу, необхідність ліцензування банківської д-ті операцій з іноземними валютами і цінними паперами); обмеженість доступу до джерел кредитних ресурсів; диференціація банківського продукту (індивідуалізація банківських послуг, надання їм хар-к, що відрізняють їх від аналогічних послуг інших банків, що призводить до фор-ня стійких купівельних переваг і ускладнює вхід на ринок новим, нікому невідомим кредитним інститутам); високі витрати по переорієнтації споживачів. Вихідні бар’єри в банківській справі не мають такого значення, як в промисловості, так як проникнення кредитних інститутів на нові ринки звичайно не пов’язані з їх виходом зі старих ринків, а здійснюються в рамках диверсифікації банківського асортименту.