49. Дослідження, розробки, інновації та стр-ра ринку.

ДіР – складова частина н/т д-ті разом з навчанням у вищій школі і підготовка спеціалістів та вчених та надання н-т послуг. ДіР- це систематична творча діяльність з метою збільшення запасу накопичених знань, у т.ч. про людину, культуру, суспільство, а також застосування цих знань у науці. У свою чергу ДіР містить:

ФД- фундаментальні дослідження - експериментальна або теоретична діяльність, спрямована на здобуття нових знань про підвалини спостережуваних явищ і фактів, не має на меті конкретні завдання, пов’язані з практичним застосуванням (результат - наукове відкриття);

ПД - прикладні дослідження - це оригінальні дослідження, спрямовані на одержання нових знань з метою досягнення конкретних практичних цілей або вирішення практичних завдань (результат - винахід,

ЕР - експериментальні розробки - це будь-яка систематична праця, яка ґрунтується на знаннях, одержаних завдяки проведеним дослідженням, або на практичному досвіді і спрямована на виробництво нових матеріалів, продуктів, упровадження нових процесів, систем, послуг, значне вдосконалення існуючих (результат — новинка) .

Категорія "інновація" була розроблена і введена в практику австрійським економістом Шумпетером. Кла­сична дефініція Й.Шумпетера окреслює п'ять типів іннова­цій:

1) виробництво невідомого споживачам нового продукту; чи продукту з якісно новими властивостями(продуктова);

2) впровадження нового засобу виробництва, в основу якого не обов'язково покладено нове наукове відкриття, а може бути застосований новий підхід до комерційного використання про­дукції (процесна ,технологічна);

3) освоєння нового ринку збуту галуззю промисловості кра­їни, незважаючи на те, існував цей ринок раніше чи ні(збутова);

4) залучення нових джерел сировини та напівфабрикатів незалежно від того чи існували ці джерела раніше чи ні(сировинна);

5) введення нових організаційних та інституційних форм наприклад створення монопольного стану чи послаблення мо­нопольного положення іншого підприємства(організаційна)

Інновація(Котлер)-будь-яка цінність, що сприймається як нова. Інновація(Хучек)- проведення змін у техніці , технології, економіці, орг-ції, соц. середовищі. Інновація(Пригожин) – цілеспрямована зміна, яка вносить в середовище впровадження нові відносно стабільні елементи. Інновація (Фрім)-новий продукт, процес або обладнання. Інновація (Хофмайстер)- свідома направлена на досягнення певної мети воля на перетворення певного виробу в процес або засіб або ж вміле виведення винаходу на ринок. Інновація(Фатхутдінов)- кінцевий результата та впровадження новинки з метою зміни об’єкта управління з метоя отримання екон., еколог., соц. та ін. ефектів.

В управлінні часто використовують поняття "інновація" у вузькому тлумаченні, яке відповідає першому і другому пунк­там. Коротко їх називають так: "інновація — продукт" і "ін­новація — процес".

П'ять основних груп інновацій: продуктова (вир-во невідомого споживачам продукту або продукту з якісно новими хар-ми), процесна (технологіч­на), сировинна, організаційна та збутова інновація, дослід­ники додали ще деякі важливі функції інновацій.

Г.Менш розрізняв інновації “базові” та "поліпшуючі”. Перші являють"со6ою нововведення, які забезпечують створення но­вих галузей промисловості, другі — радикальні удосконалення базових існуючих виробництв. Нововведення, які прин­ципово не змінюють техніко-економічний рівень виробництва, тобто не є ні базовими, ні поліпшуючими, названі Г.Меншем псевдоінноваціями.

Окрім вищезгаданого розвитку змісту категорії інновації, також запропоновано виділити поняття "інфраструктурна ін­новація" (Я.Ван Дайн, І.Мілендорфер, К.Перес-Перес та ін.). Це інновації, які мають місце в інфраструктурних галузях: транспорті, зв'язку, інституційних формах поєднання науки й виробництва, освіті, соціальній політиці та ін. Суть даного ви­ду інновацій полягає в тому, що базові інновації сьогодні не можуть існувати ізольовано в певному виробництві. Вони ста­ють можливими тільки тоді, коли відповідних змін зазнають і супутні інфраструктурні галузі (інформаційні технології).

Сучасні дослідники використовують 3 підходи до визначення інновацій:

- процесний (Б.Санто): інновація - сусп., техн., екон. процес;

- предметний (Дапьєр, Уайтрафельд): у визначенні інновації використовується перелік виробів, засобів, процесів, які хар-ся песними рисами

- функціональний (Друкер): інновація - специфічний інструмент підприємця, що дає нові можливості створення багатства, зміни для нової госод. діял-ті або послуг

Структура ринку – сукупність елементів ринку, що взаємодіючи між собою, визначають основні напрями його функціонування; сукупність окремих ринків у межах нац.ек-ки або внутр.ринку, світового господарства та його окремих регіонів і взаємодія між ними.

Вплив інновацій на структуру ринку: підприємства можуть здійснювати ДіР одноосібно чи колегіально. Переваги, що отримують фірми-новатори, які самостійно здійснюють Дір: 1) конкурентні переваги перед іншими господарюючими суб’єктами ринку; отримання монопольного доходу протягом певного періоду. 2) споживачі асоціюють новатора з виробництвом товарів більш високої якості і мають бажання платити більше за торгову марку підприємства – новатора.

Причини об’єднання фірм в проведенні ДіР: 1) ринкова невизначеність: невідомо як швидко і чи взагалі знайдуть новинку конкуренти; 2) технологічна невизначеність: невідомо як швидко і чи взагалі знайде новинку сама фірма. Прибутки зменшуються.