16. Критерії виміру та показники концентрації продавців на ринку

При створенні адекватного вимірника концентрації необхідно перш за все розуміти мету, задля досягнення якої розробляється індекс концентрації. Для потреб оцінки добробуту й антимонопольних потреб індекс концентрації повинен вимірювати здатність фірм підвищувати ціну понад конкурентний рівень. Велике значення індексу концентрації має свідчити провищу маржу між ціною і витратами, або вищу ймовірність того, що фірми зможуть організувати успішну змову. Індекс концентрації враховує виключно реальну конкуренцію і цілком ігнорує потенційну. З цієї причини індекс концентрації не може повністю оцінити рівень конкурентності конкретної галузі. Для цього необхідна додаткова інфо зокрема про ступінь потенційної конкуренції. Для вимірювання концентрації ринку необхідно чітко визначити його границі. Розрахунки ринкових часток фірм вимагають знання сукупного обсягу продажу на ри­нку, для чого, в свою чергу, необхідно знати, яка продукція і яким споживачам про­дасться на ринку та які споживачі його складають.

Показники:

Обсяги випуску по галузі:

Ринк частка кожної і-тої фірми:

Коеф концентрації – частка продажу в межах усієї галузі, що припадає на m найбільших фірм

Індекс Херфіндаля-Хіршмана

Високо	70%<CR3<100%	2000<HHI<10000
Помірно	45%<CR3<70%	1000<HHI<2000
Низько	CR3<45%	HHI<1000

Коефіцієнт Лінда – ступінь нерівності між постачальниками

Коеф відносної концентрації – співвідношення найбільших п-в на ринку та частки реал-ї тов, яку вони контролюють. -частка найб-х п-в ринку у заг-й к-ті; -частка продажу даних п-в у заг-му обсязі реал-ї пр-ї K>1-концентрація відсутня K<1-високий р-нь концентрації

Коефіцієнт ентропії. К-т першого порядку-зважує ринк. частку за допомогою логарифму їх ринк-ї величини. При чистій монополії к-т е-ї = 0. К-т другого порядку – те саме, використовуючи пряму величину фірми. Чим вищий показник, тим нижчий р-нь концентрації продавців на ринку.

Показник відносної ентропії , чим ближче до 1, тим більша монопольна влада.

Коефіцієнт Джинні Аі-кумулятивне зн-ня часток і-тих найбільших госп суб’єктів на ринку

К-т Розенблюта -співставлення рангів фірм на ринку та їх ринк часток. Макс. Значення –1 (Чиста монополія). Мін. Значення – 1/n

17. Монопольна влада фірми на ринку: шляхи набуття та утримання. Вимір монопольної влади.

Об'єктами для визначення монопольного (домінуючого) становища є:

-суб'єкти господарювання

-групи суб'єктів господарювання

-обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг.

Метою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів гос-ня на ринку є отримання необхідної інфо для прийняття рішень з питань розвитку і захисту ек конкуренції, зокрема демонополізації ек-ки, антимонопольного регулювання, контролю за узгодженими діями, концентрацією; контролю за дотриманням закон-ва про захист ек конкуренції; захисту інтересів суб'єктів гос-ня, груп суб'єктів гос-ня та споживачів від його порушень.

Визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії:

1.Встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища

2.Складання переліку товарів (робіт, послуг),

3.Складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп).

4.Визначення товарних меж ринку.

5.Визначення територіальних (географічних) меж ринку.

6.Встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку – визначення часових меж ринку.

7.Визначення обсягів товару, який обертається на ринку.

8.Складання переліку потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти) придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.

9.Визначення бар'єрів вступу на ринок

10.Встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

Суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

1.на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

2.не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта гос-ня, частка якого на ринку товару перевищує 35%, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта гос-ня, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів гос-ня, якщо стосовно них виконуються такі умови:

сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків;

сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків -

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнається:

1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;

3) обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;

4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;

5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;

6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;

7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.

3. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.