- •Блок II: особлива частина змістовий модуль VI: Природоресурсне право
- •Тема 23: земельне право
- •102. Поняття земель і ґрунтів як природних ресурсів
- •103. Поняття та склад земельного фонду України
- •105. Безоплатна приватизація земель
- •106. Паювання земель сільськогосподарського призначення
- •107. Правове регулювання охорони ґрунтів
- •Тема 24: правова охорона надр
- •108. Поняття надр
- •109. Поняття та види корисних копалин
- •110. Поняття та склад державного фонду надр
- •111. Державний фонд родовищ корисних копалин
- •113. Право приватної власності на надра
- •114. Правове регулювання надрокористування
- •115. Правове регулювання укладення угод про розподіл продукції
- •116. Правове становище гірничого підприємства
- •117. Правове регулювання видобутку коштовностей
- •118. Правове регулювання видобутку нафти і газу
- •119. Правова охорона надр від забруднення
- •Тема 25: водне право
- •120. Поняття вод та водних об'єктів
- •121. Поняття та склад водного фонду України
- •122. Види водних об'єктів
- •123. Правовий режим підземних вод
- •124. Фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання вод
- •125. Право приватної власності на води
- •126. Спеціальне використання вод на праві водокористування
- •127. Правове регулювання оренди водних об'єктів
- •128. Правове регулювання питного водопостачання
- •129. Правова охорона вод
- •Тема 26: правова охорона атмосферного повітря та повітряного простору
- •130. Поняття атмосферного повітря та повітряного простору
- •131. Фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання атмосферного повітря
- •132. Фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання повітряного простору
- •133. Право приватної власності на атмосферне повітря і j повітряний простір
- •134. Правова охорона атмосферного повітря
- •135. Порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами
- •136. Дозвіл на рівні впливу фізичних та біологічних чинників стаціонарних джерел на стан атмосферного повітря
- •Тема 27: правова охорона клімату
- •137. Поняття клімату як природного ресурсу
- •138. Фактичні критерії розмежування загального та спеціального використання кліматичного ресурсу
- •139. Порядок видачі дозволу на штучні зміни клімату
- •140. Правова охорона клімату
- •Тема 28: правове регулювання використання радіочастотного ресурсу
- •141. Поняття радіочастотного ресурсу як природного ресурсу
- •142. Правове значення Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України
- •143.Правове значення Плану використання радіочастотного ресурсу України
- •144. Категорії користувачів радіочастотного ресурсу
- •145. Фактичні критерії розмежування загального і у спеціального використання радіочастотного ресурсу
- •Тема 29: правова охорона тваринного світу
- •146. Поняття об'єктів тваринного світу
- •147. Види об'єктів тваринного світу
- •148. Фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання тварин
- •149. Правова охорона тваринного світу
- •150. Правосуб'єктність тварин
- •151. Правове регулювання охорони та використання рибних ресурсів
- •152. Правове регулювання інтродукції та аклїматизацїї тварин
- •Тема 30: правова охорона рослинного світу
- •153. Поняття об'єктів рослинного світу
- •154. Види об'єктів рослинного світу
- •155. Фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання рослин
- •156. Право власності на об'єкти рослинного світу
- •157. Правове регулювання відтворення рослин
- •158. Правове регулювання охорони рослин
- •159. Правове регулювання ведення Зеленої книги України
- •160. Правове регулювання інтродукції та акліматизації рослин
- •161. Державний кадастр рослинного світу
- •Тема 31: правове регулювання використання альтернативних джерел енергії
- •162. Поняття альтернативних джерел енергії
- •163. Розмежування загального та спеціального використання альтернативних джерел енергії
127. Правове регулювання оренди водних об'єктів
Позаяк водні об'єкти є природними комплексами, які включають у себе не тільки власне води, але й земельну ділянку водного фонду (дно водойми), об'єкти тваринного (риби) і рослинного (водорості) світу, надра, атмосферне повітря і пбвітряний простір, оренда водних об'єктів потребує укладення комплексного договору оренди, який повинен відповідати вимогам Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, ст. 51 Водного кодексу України від 6 червня 1995 року, Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року, Закону України «Про оренду землі» у редакції від 2 жовтня 2003 року.
Відповідно до ст. 51 ВКУ право оренди водного об'єкта оформлюється договором оренди, який погоджується з органами Мінприроди та Держводгоспу. Термін договору оренди, згідно зі ст. 93 ЗКУ і ст. 19 Закону «Про оренду землі», не може перевищувати 50 років. Водні об'єкти загальнодержавного значення надаються в оренду Кабінетом Міністрів України та місцевими державними адміністраціями, а водні об'єкти місцевого значення надаються в оренду обласними радами. При цьому водні об'єкти загальнодержавного значення можуть надаватися в оренду для будь-яких потреб, а водні об'єкти місцевого значення і ставки у басейнах річок загальнодержавного значення можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської та промислової продукції, а також для лікувальних і оздоровчих потреб.
Суборенда водних об'єктів не припускається, однак це не перешкоджає орендарям надавати іншим особам дозвіл на спеціальне використання водних ресурсів щодо орендованих водних об'єктів.
128. Правове регулювання питного водопостачання
Відповідно до ст. 45,48 і 61 Водного кодексу України від 6 червня 1995 року використання вод для задоволення питних потреб визнається пріоритетним видом використання вод. Використання вод для задоволення питних потреб регулюється Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року. Згідно зі ст. 1 зазначеного ЗУ питна вода визначається як вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам і санітарному законодавству. Вимоги до якості питної води визначаються Державними санітарними правилами і нормами «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання», затвердженими наказом МОЗ від 23 грудня 1996 року № 383. У разі невідповідності якісних характеристик вод встановленим вимогам їх використання припиняється за рішенням органів Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.
Ст. 6 і 9 Закону гарантує вільний доступ до інформації про якість питної води, стан джерел та систем питного водопостачання. Держава гарантує забезпечення кожної людини питною водою нормативної якості у межах науково обґрунтованих нормативів на одну особу, які затверджуються місцевими радами згідно з Порядком розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1107. Шкода, заподіяна громадянам внаслідок постачання питної води неналежної якості, підлягає відшкодуванню у повному обсязі. На водні об'єкти, що є джерелами питного водопостачання повинні бути складені паспорти.
Споживачі зобов'язані раціонально використовувати питну воду, не забруднювати її, своєчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання, якими вони користуються.
Розділ 11 ВКУ розрізняє централізоване і нецентралізоване водопостачання населення. Централізоване питне водопостачання являє собою господарську діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водогінних мереж, пов'язаних єдиним технологічним перебігом виробництва та транспортування питної води. Відповідно до п. 21 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення підлягає обов'язковому ліцензуванню Міністерством з питань житлово-комунального господарства або місцевими державними адміністраціями.
Підприємства, що здійснюють централізоване водопостачання, зобов'язані постійно здійснювати спостереження за якістю води у водних об'єктах, підтримувати у належному стані зону санітарної охорони водозабору. На централізованих водозаборах підземних вод у межах їх родовищ та на прилеглих територіях водокористувачі повинні облаштовувати локальну мережу спостережних свердловин.
Нецентралізоване питне водопостачання визначається як забезпечення індивідуальних споживачів питною водою з джерел питного водопостачання за допомогою пунктів розливу води (у тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та постачання фасованої питної води. Забір води для нецентралізованого питного водопостачання може здійснюватися як на праві загального, так і спеціального використання водних ресурсів (ст. 60 ВКУ).