118. Правове регулювання видобутку нафти і газу

Видобування нафти і газу регулюється Законом України «Про нафту і газ» від 12 липня 2001 року. Стаття 1 цього Закону визначає поняття нафти і газу:

нафта - корисна копалина, що становить суміш вуглеводнів та роз­чинених у них компонентів, які перебувають у рідкому стані за стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температури 20о С) і є товарною продукцією;

газ - корисна копалина, яка становить суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температури 20о С) і є товарною продукцією.

Особливості регулювання видобування нафти і газу обумовлені по­стійним і безперервним збалансуванням видобутку, постачання і спо­живання газу, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчер­ське (оперативно-технологічне) управління Єдиною газотранспортною системою України, а також підвищеною вибухо - і пожежнонебезпечністю нафти, газу і продуктів їхньої переробки.

Закон «Про нафту і газ» передбачає особливу конкурсну систему видачі спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними над­рами. Невід'ємним додатком спеціального дозволу є угода про умови користування нафтогазоносними надрами. Повний або частковий збіг ділянок для однакових видів користування нафтогазоносними надрами (крім геологічного вивчення) не допускається. Гірничі відводи повинні повністю охоплювати виявлене родовище нафти чи газу або створене під­земне сховище нафти чи газу. Максимальна площа ділянок, які надаються для геологічного вивчення нафтогазоносних надр, не може перевищувати 500 км², для ділянок Чорного моря - не може перевищувати 1000 км².

Якщо під час розвідувальних робіт Державною геологічною службою Мінприроди зроблено обґрунтований висновок про знаходження родови­ща (родовищ) нафти і газу в межах ділянок двох або більше користувачів 4J нафтогазоносними надрами, між цими користувачами укладається угода

про спільну розвідку та розробку родовища.

Закон «Про нафту і газ» регулює порядок геологічної розвідки, до­слідно-промислової розробки і промислової розробки родовищ нафти і газу. Для введення родовищ нафти і газу у промислову розробку надрокористувач повинен мати:

— спеціальний дозвіл на видобування нафти і газу (промислову "^; розробку родовищ);

— затверджену в установленому порядку геолого-економічну оцін­ку запасів родовища (покладу) за результатами розвідувальних робіт;

— акти або договори на користування земельними ділянками;

— акт про надання гірничого відводу для розробки родовища;

— затверджений Мінпаливенерго технологічний проект (схему) промислової розробки родовища (покладу), а також комплексний проект його облаштування, виконаний згідно з чинним законодавством;

— дозвіл Держгірпромнагляду України.

Підчас промислової розробки родовищ нафти і газу надрокористувачі повинні забезпечувати раціональне і найбільш повне видобування нафти і газу, вести облік видобутих корисних копалин згідно з законодавством. Ст. 39 Закону «Про нафту і газ» вимагає від надрокористувачів укладення договорів обов'язкового екологічного страхування на випадок за­подіяння екологічної шкоди. Навколо гірничих підприємств із видобутку нафти і газу утворюються санітарно-захисні зони згідно з законодавством та проектами цих підприємств.