140. Правова охорона клімату

Клімат став об'єктом міжнародно-правової охорони у зв'язку з появою глобальної екологічної загрози зміни клімату, що може призвести до за­непаду сільського господарства і продовольчої кризи. Це пов'язується з глобальними екологічними проблемами: парниковий ефект, порушення , озонового шару, кислотні дощі, смог. Для розв'язання цих проблем було укладено міжнародні договори: Віденська конвенція про охорону озоно­вого шару від 22 березня 1985 року, Монреальський протокол до неї від 1 січня 1989 року; Рамкова конвенція ООН про зміну клімату від 9 травня і 1992 року (підписана у Нью-Йорку і ратифікована Законом України від 29 жовтня 1996 року), Кіотський протокол до неї від 15 березня 1999 року (ратифікований Законом України від 4 лютого 2004 року).

Проблема озонових дір полягає у руйнуванні озонового екрану землі, який утворюється через вплив ультрафіолетового випромінювання на кисень на висоті 20 - 50 км і захищає все живе від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання. Озоновий шар руйнується через використання людиною озоноруйнівних речовин: фреонів, або інакше хлорфторметанів, хлорфторвуглеводнів і тетрахлорметанів, метилхло-роформів і галонів, які застосовуються у льодовнях, як аерозольні роз­прискувачі у балончиках з фарбою, лаком, парфумами тощо.

На виконання міжнародних зобов'язань Україна утворила Міжвідомчу координаційну комісію з питань виконання вимог Монреальського про­токолу про речовини, що руйнують озоновий шар. В Україні діє Програма припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004 - 2030 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 256. Довіз-вивіз озоноруйнівних речовин підлягає ліцензуванню відповідно до ст. 16 Закону України «Про зо­внішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року. До країн, які не є учасницями Монреальського протоколу, забороняється вивозити озозоруйнівні речовини.

Рамкова конвенція ООН про зміну клімату передбачає заходи щодо скорочення викидів в атмосферу парникових газів, що загрожують гло­бальним потеплінням (двоокису вуглецю (СО₂), метану (СН₄), закису азоту (N₂О), гексафториду сірки (SF₆), гідрофторвуглеців, перфторвуглеців). Порядок функціонування національної системи оцінки антропогенних ви­кидів та абсорбції парникових газів, які не регулюються Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2006 року № 554.

Кіотський протокол передбачає встановлення конкретних квот викиду парникових газів в атмосферу для кожної країни. Україна виконує свої зобов'язання за Кіотським протоколом у повному обсязі. Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2005 року № 346-р.

У 1979 році Всесвітньою метеорологічною організацією було створе­но Всесвітню кліматичну програму. Реалізація останньої здійснюється в рамках національних екологічних програм. Кліматична програма України затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 650. Програма передбачає розвиток системи моніторинґу клімату, проведення відповідних наукових досліджень. В Україні Національною агенцією екологічних інвестицій ведеться національний кадастр антро­погенних викидів та абсорбції парникових газів. Передбачається забезпечення зацікавлених осіб інформацією про погоду і клімат (прогнози погоди). Моніторинґ клімату здійснюється відповідно до Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» від 18 лютого 1999 року.

Державними органами, відповідальними за охорону і моніторинг клімату є Національна агенція екологічних інвестицій і Державна гідро­метеорологічна служба МНС.