155. Фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання рослин

Статті 9 і 10 Закону України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 року визначають фактичні ознаки розмежування загального і спеці­ального використання рослин. Такою ознакою є збирання рослинних ресурсів для підприємницької діяльності. Суб'єкти екологічного права можуть у порядку загального використання об'єктів рослинного світу збирати лікарську і технічну сировину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші харчові продукти, використовувати об'єкти рослинного світу для потреб бджільництва, рекреаційних, оздоровчих, культурно-освітніх та виховних потреб. Вони мають право навіть продавати зібрані у порядку загального використання рослини, за винятком лікарської і технічної сировини та декоративних рослин. Забороняється у порядку загального використання збирати наркотиковмісні рослини та їх частини. Загальне використання рослинних ресурсів може бути обмежене місцевими радами чи органами Мінприроди у разі виснаження природних ресурсів, різкого зменшення популяційної і ценотичної різноманітності.

Спеціальне використання рослинного світу здійснюється суб'єкта­ми екологічного права для здійснення підприємницької діяльності шляхом збирання лікарських рослин, заготівлі деревини під час рубок головного користування, заготівлі живиці, кори, лубу, деревної зелені, деревних со­ків, квітів, ягід, інших плодів, лісової підстилки, очерету, сіна, випасання худоби тощо. Спеціальне використання рослинного світу здійснюється за дозволом, який видається згідно з Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, затвердже­ним постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459. Видача дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється в межах лімітів на їх використання, які встановлю­ються Мінприроди для рослинних ресурсів загальнодержавного значення і місцевими радами - для рослинних ресурсів місцевого значення.

156. Право власності на об'єкти рослинного світу

Спеціальне використання рослинних ресурсів на праві власності не ре­гулюється Законом «Про рослинний світ», але згідно з частиною другою ст. 79 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року право власності на земельну ділянку поширюється в її межах і на об'єкти рослинного світу, що на ній зростають. Відтак, право власності на об'єкти рослинного світу за­лежить від права власності на земельну ділянку, на якій вони зростають.

Документом, що підтверджує право приватної власності на об'єкти рослинного світу, є державний акт про право приватної власності на земельну ділянку.

157. Правове регулювання відтворення рослин

Відтворення рослин регулюється розділом ПІ Закону України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 року. Відтворення природних рос­линних ресурсів - це відновлення порушеного рослинного покриву земельних ділянок. У разі, якщо природні рослинні ресурси на певній земельній ділянці підлягають особливій охороні згідно з вимогами від­повідного правового режиму (зростають у межах територій природно-заповідного фонду чи природних рослинних угруповань Зеленої книги тощо) або з ініціативи органів Мінприроди можуть проводитися роботи з відтворення природних рослинних ресурсів. Відтворення проводиться тоді, коли природний рослинний покрив даної земельної ділянки істотно порушений. Відтворення проводиться за спеціальними ресурсовпорядними проектами, що затверджуються органами Мінприроди.

Закон визначає способи відтворення рослинного покриву:

— сприяння природному відновленню рослинного покриву;

— запобігання негативному впливу господарської діяльності (на­приклад, шляхом консервації земель: тимчасового зупинення господарської діяльності);

— штучне поновлення природних рослинних ресурсів (висадка).