160. Правове регулювання інтродукції та акліматизації рослин

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 року переселення окремих видів рослин у місцевості, де вони рані­ше не росли (інтродукція), акліматизація (пристосування) нових для України видів рослин здійснюються з дозволу Мінприроди, що видається на підставі висновків наукових установ і Державної служби з карантину рослин Мінагрополітики.

Для запобігання інтродукції рослин в Україні здійснюється карантин рослин. Відповідно до ст. 1.Закону України «Про карантин рослин» у редакції від 19 січня 2006 року карантин рослин — система заходів, спрямованих на запобігання занесенню та/або поширенню регульованих шкідливих організмів або забезпечення контролю за ними (локалізації).

Регульовані шкідливі організми поділяються на карантинні організми і регульовані не карантинні шкідливі організми. Карантинним організмом є вид шкідливого організму, який у разі занесення або обмеженого поши­рення на території України може завдати значної шкоди рослинам і рос­линним продуктам. Регульованим не карантинним шкідливим організмом є не карантинний шкідливий організм, наявність якого в насіннєвому та садівному матеріалі справляє економічно неприйнятний вплив на очіку­ване використання цих рослин, внаслідок чого підлягає регулюванню.

Для запобігання інтродукції згідно з Законом «Про карантин рослин» органами Державної служби з карантину рослин Мінагрополітики здій­снюються такі карантинні заходи, як фітосанітарний контроль, фітосані-тарна експертиза, впровадження карантинного режиму тощо.

161. Державний кадастр рослинного світу

Стаття 38 Закону України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 року передбачає ведення державного обліку і кадастру рослинного світу.

Державний кадастр рослинного світу - це систематизований звід відомостей і документів про кількісні, якісні та інші характеристики при­родних рослинних ресурсів, обсяг, характер та режим їх використання, розподіл між власниками і користувачами земельних ділянок, якісні і кіль­кісні зміни в рослинному світі, поділ природних рослинних угруповань на категорії, господарську оцінку технічних, кормових, лікарських, харчових та інших властивостей природних рослинних ресурсів тощо.

Державний кадастр рослинного світу ведеться органами Мінприроди для забезпечення екологічного управління охороною та раціональним використанням рослинного світу необхідною інформацією.

Порядок ведення державного обліку і кадастру рослинного світу за­тверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року №195.

Тема 31: правове регулювання використання альтернативних джерел енергії

162. Поняття альтернативних джерел енергії

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» від 20 лютого 2003 року альтернативні джерела енергії - це

поновлювані джерела, до яких відносять енергію сонячного випроміню­вання, вітру, морів, річок, біомаси, теплоти Землі, та вторинні енергетичні ресурси, які існують постійно або виникають періодично у довкіллі. Повно­го переліку альтернативних джерел енергії в законодавстві немає, адже у ході науково-технічного поступу щоразу відкриваються нові їх види.

Слід відрізняти альтернативні джерела енергії від інших природних ресурсів: атмосферного повітря, клімату, радіочастотного ресурсу тощо. Альтернативні джерела енергії мають, здебільшого, енергетичну природу, а відтак не є складовими частинами земель, надр, вод, атмосферного повітря чи інших природних ресурсів: це самостійні природні ресурси, використання яких регулюється окремими законодавчими актами.

Управління використанням альтернативних джерел енергії здійсню­ють Національна агенція України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів і Мінпаливенерго України.