ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

Психолого-педагогічний факультет

Кафедра соціальної та практичної психології

Волеваха І.Б., Дроздова М.А., Панченко Т.С., Подорожня А.В.,

Чистенко І.Г.

ПСИХОДІАГНОСТИЧНА ПРАКТИКА БАКАЛАВРІВ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Чернігів

2011

УДК 378.147.091.33 – 027.22

ББК Ч 489.518

Авт П 86

Методичні рекомендації підготували: Волеваха І.Б., Дроздова М.А., Панченко Т.С., Подорожня А.В., Чистенко І.Г.

Рецензенти:

доктор психологічних наук, професор Скребець В.О.

кандидат психологічних наук Сила Т.І.

Науковий редактор:

кандидат психологічних наук Данильченко Т.В.

Психодіагностична практика бакалаврів. Методичні рекомендації для студентів. – Чернігів: ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка, 2011. – 52 с.

Видання містить науково-методичні рекомендації з проходження психодіагностичної практики студентами, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»: завдання практики, порядок організації і проведення науково-дослідної практики, вимоги до звіту про виконання програми практики, список літератури, а також додатки. Для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за фахом «Психологія»

Видання рекомендовано до друку рішенням Ради

психолого-педагогічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету (протокол № 8 від 31.05.2010)

ЗМІСТ

Передмова

Розділ І. Організаційно-методичні засади психодіагностичної практики бакалаврів

1. Мета і зміст практики

2. Організація і зміст практики

3. Права і обов’язки студента-практиканта

4. Обов’язки методистів практики

5. Вимоги до оформлення результатів проходження практики

Розділ ІІ. Основні теоретичні та практичні заходи психодіагностичної практики

2.1. Психодіагностична робота під час проходження практики

2.2. Проведення розвивальної та просвітницької роботи студентами-практикантами

2.3. Оформлення звітної документації

Базові установи для проходження психодіагностичної практики

Методика системного аналізу та оцінювання ефективності роботи студента-практиканта

Література

Додатки

Передмова

Організацію практичної підготовки майбутніх психологів регламентують положення та накази про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України.

Психодіагностична практика як навчальна дисципліна є невід’ємною складовою освітньо-професійної підготовки бакалаврів, основним завданням якої є закріплення теоретичних знань, отриманих у процесі навчання, формування у майбутнього психолога професійного вміння приймати самостійні рішення в певних соціальних умовах, оволодіння студентами сучасними методами, формами організації своєї діяльності. У період практики закладаються основи досвіду професійної діяльності, практичних умінь і навичок, професійних якостей особистості майбутнього фахівця з психології. Сучасна концепція основ психологічної практики дає уявлення про особливості об`єкту та предмету дослідження практичної психології, обсяг теоретичних положень та наукових методів, які використовуються в психологічній практиці, можливі сфери практичного застосування психологічних знань, а також дозволяє набути практичних навичок раціонального та конструктивного вирішення типових психологічних проблем, сформувати відповідальний та усвідомлений підхід до реалізації завдань практичної психології в професійному, особистому та повсякденному житті людей.

Після проходження психодіагностичної практики студент повинен знати:

• стратегії психологічної служби освіти і основні напрямки роботи практичного психолога;

• етапи проведення психодіагностичного дослідження класного колективу (групи);

• принципи побудови та проведення психокорекційної або розвивальної програми;

• технології проведення профконсультацій.

Розділ 1 Організаційно-методичні засади психодіагностичної практики бакалаврів

1.1. Мета і зміст практики

Мета дисципліни – ознайомлення студентів з основами практичної психології; систематизація та закріплення знань та методів з різних областей психології, отриманих у процесі попереднього навчання, з метою їх комплексного застосування при вирішенні проблем, що виникають у людини в різноманітних сферах її життя; формування у майбутнього психолога професійного вміння приймати самостійні рішення в певних соціальних умовах, а також опрацювання базових навичок використовування сучасних методів та форм організації психологічної практики.

Програма курсу “Психодіагностична практика” розроблена на кафедрі соціальної та практичної психології Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка з урахуванням сучасних вимог соціально-культурного середовища до психолога-практика та безпосереднього впливу особливостей соціальних запитів, які акумулюються в досвіді практикуючих психологів вітчизняної та зарубіжної психології. Курс тісно пов’язаний як з дисциплінами психологічного циклу, так і з гуманітарними та соціально-філософськими дисциплінами (етика, естетика, соціологія).

Навчальна психологічна практика – це перший етап психологічної практики студентів-психологів, від якості проходження якого залежить подальше сприймання та оцінка професійної діяльності психолога, і також остаточний вибір спеціалізації студентами.

Предметом даної практики є ознайомлення зі специфікою роботи психологів-теоретиків та практичних психологів на конкретних робочих місцях (клініках, консультативних службах, закладах освіти).

Мета практики полягає в опануванні деякими підходами, прийомами роботи психолога, набутті навичок роботи з конкретними методами психологічного дослідження, обробці та інтерпретації емпіричних даних, розробці та впровадженні програм корекції та розвитку.

Означена мета конкретизується у наступних задачах:

1. Закріплення і практичне використання теоретичних знань з фахових дисциплін.

2. Закріплення у студентів знань про принципи проведення емпіричного дослідження психологічних явищ, методи кількісної обробки та змістовного аналізу результатів емпіричного дослідження.

3. Навчання студентів прийомам практичного використання психологічних методів.

4. Формування у студентів вміння формулювати висновки та практичні рекомендації за результатами емпіричного дослідження класного колективу.

5. Набуття навичок роботи практичного психолога (шкільного психолога, психолога-консультанта, психолога соціального центру). Зміст практики має відповідати меті та задачам практики і визначатися основними напрямками діяльності закладу, в якому студент проходить практику.

6. Формування професійної ідентифікації майбутніх психологів, їх професійної самосвідомості.

Для проходження навчальної психологічної практики можуть бути задіяні лише ті заклади, які мають у своїй структурі відділи, лабораторії, секції чи служби відповідної психологічної спрямованості.