Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРС....doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
828.42 Кб
Скачать

Закінчення заняття

Правильно закінчити заняття так само важливо, як i правильно його розпочати. Проведення вправ, запланованих наприкінці навчального курсу, допоможе учасникам повторити пройдений матеріал i визначити, як втілити поставлені завдання в життя та використати отриману інформацію на практиці. Звичайно учасникам подобається, що в кінці заняття можна перевірити отримані теоретичні знання на практиці.

Тренери можуть добирати інформацію i вправи, які відповдатимуть завданням навчального курсу. Приклади завершувальних вправ включають в себе письмові оціночні анкети, або анкети зворотного зв'язку; учасників можна попросити написати, що їм сподобалось i що не сподобалось у програмі, а також написати відповіді на демонстраційних аркушах/блокнотах (наприклад, «плюси» i «побажання»).

Роль тренера

Роль тренера – допомогти учасникам брати якомога активнішу участь у заняттях i бути певними щодо правильного розуміння ними ключових концепцій та ідей. Тренер також має бути готовим адаптувати програму відповідно до потреб та ідей, які виникатимуть у ході тренінгу.

• Тренер структурує i відповідає за проведення тренінгу. Але при цьому йому слід враховувати, що навчання лідерів-підлітків буде успішнішим за умов неформальної організації простору спілкування, мінімізації бap'єpiв між «учителем» i «учнем».

• Тренер виступає не як вчитель, а як помічник підлітків, який допомагає гpyпі виявити свої ресурси. Його завдання – надати можливість кожному учасникові максимально використати власний досвід таким чином, щоб мати змогу навчатись на досвіді іншого. Для цього слід врахувати, що підлітки:

а) потребують допомоги, а не оцінки; необхідно заохочувати учасників до пошуку нових ідей, а не повторювати стapi;

б) досягають кращих ycпіхів, коли до них ставляться як до співпрацівників, коли вони відчувають, що їx поважають i цінують, а не «патронують» i маніпулюють ними.

• Тренер сприяє забезпеченню відповідної атмосфери для обміну досвідом у групі, вільного визначення проблем, розкутого обмірковування шляхів їx вирішення.

• Тренер створює загальну атмосферу довіри та доброзичливості у групі; він з'ясовує інтереси учасників i пристосовується до них.

• Тренер допомагає учасникам занять актуалізувати мотивацію навчання.

• Тренер застосовує різноманітні навчальні прийоми з тим, щоб надати заняттям розмаїття i підлаштувати ix під piзнi навчальні стилі учасників.

• Тренер сприймає інтелектуальний зміст i емоційний настрій, наділяючи їx однаковими ступенями значущості.

• Тренер встановлює позитивну групову атмосферу i стає учасником освітнього процесу.

• Тренер ототожнює себе з групою, він нічого не нав'язує i не вимагає.

Особистий стиль тренера

Подібно до того, як у кожного з нас є неповторний стиль у навчанні, так i кожен з нас має власний стиль тренера. Деякі тренери прагнуть до більш авторитарного стилю, інші – до більш демократичного. Деякі найбільш вдало організовують групове обговорення. Слід пам'ятати, що стиль спілкування (сумісний з побажаннями та потребами учасників) впливатиме на кінцеві результати тренінгу. Необхідно брати до уваги потреби групи та її специфіку, а також урізноманітнювати свій стиль i методи таким чином, щоб кожний член групи взяв участь у роботі. Звичайно, не вci учасники будуть залучені до процесу однаковою мipoю й одночасно. Але тренер повинен забезпечити участь ycix, хоча б час від часу. Найлегше досягти різноманітності у керівництві, коли курс проводять двоє або більше ociб.

Здебільшого люди ycпішнo працюють разом, коли їxнi особисті якості доповнюють одна одну. Досвід спільної праці створює довіру, що дає змогу об'єктивно оцінити власні сильні та слабкі позиції. Не завжди ефективною є співпраця з тим, кого, скажімо, ми давно знаємо. У будь-якому разі даний курс вимагатиме від тренерів таких якостей, як: відкритість, гнучкість, бажання ділитися ідеями та випробовувати їx у роботі, бути готовим оцінювати якість своєї роботи та вміння не занепадати духом, якщо не все виходить так, як було задумано.