Основні заходи відривної психодіагностичної практики:

1. Присутність на настановній та звітній конференціях.

2. Участь у навчально-виховній роботі освітнього закладу чи закладу іншого профілю.

3. Щоденне відвідування уроків (соціально-психологічних заходів) протягом практики з метою спостереження за особливостями міжособистісних відносин, педагогічного спілкування, виявлення статусу окремих учнів у колективі.

4. Вивчення системи роботи практичного психолога (спеціаліста центру), ознайомлення із службовою документацією.

5. Вивчення психологічних особливостей учнів класу із застосуванням психолого-педагогічних знань з теорії особистості та колективу, використанням окремих психодіагностичних методик, спрямованих на вивчення колективу (соціометрія) та інших методів наукового дослідження (бесіди, анкетування, опитування та ін.)

6. Визначення запитів педагогів, психолога (спеціалістів центру) щодо основних проблем в класі, за яким закріплений студент-практикант.

7. Складання і проведення циклу тренінгових занять (не менше 4-х) за обраною проблемою.

8. Проведення групового анкетування, метою якого є визначення рівня актуальності для учнів тренінгових занять, проведених студентом-практикантом.

9. Складання психологічної характеристики учнівського колективу.

10. Проведення одного групового профорієнтаційного заходу з учнями старших класів школи.

1.2. Організація та проведення практики

Психодіагностична відривна практика студентів-психологів є складовою процесу підготовки бакалаврів в університеті і проводиться в установах та організаціях, де діє психологічна служба, психологічна лабораторія або є кабінет психолога. Вона є важливим етапом підготовки фахівців у межах майбутньої спеціальності та набуття досвіду самостійної роботи. Практика студентів передбачає безперервність і послідовність її проведення, базується на достатньому обсязі практичних знань і умінь відповідно до різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і є обов’язковою для студентів усіх форм навчання.

1. Кафедра встановлює бази практики.

2. Керівник розподіляє студентів за місцем проходження практики.

3. Керівник від кафедри та представник від закладу, що приймає студентів на практику, узгоджують програму практики.

4. Психодіагностична практика починається з організаційних зборів (настановної конференції) за участю керівника практики, методистів кафедри, студентів та представників баз навчальної практики.

На зборах обговорюються заходи по організації, проведенню та контролю успішності проходження студентами практики, програма практики, методичні вказівки, права та обов’язки студентів-практикантів, керівників приймаючих закладів, керівника та методистів від кафедри, загальні вимоги щодо оформлення звітної документації.

1. Протягом практики безпосередній керівник від кафедри (методист) та безпосередній керівник від базового закладу повинні приймати проміжні звіти студентів (рекомендується проведення круглих столів).

2. Після закінчення практики усі студенти здають звітну документацію безпосереднім керівникам протягом тижня по завершенню практики.

3. Проводиться засідання кафедри (звітна конференція), на якому студенти захищають звіти про виконання програми практики, підтверджують їх необхідними документами. Безпосередній керівник-методист від кафедри та керівник від базової організації рекомендують кафедрі певним чином оцінити практичну діяльність студента. Остаточне рішення приймає кафедра. За результатами проходження практики студенти отримують диференційований залік, оцінка заноситься у залікову книжку за підписом безпосереднього керівника-методиста від кафедри.

4. Навчальна практика зараховується студентам, які успішно виконали програму практики, вчасно подали звітну документацію і якісно доповідали на звітній конференції, що проводиться кафедрою за участю психологів шкіл, представників соціальних служб та інших установ, в яких студенти проходили практику.