Державні фінанси України

Зведений бюджет України

Централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення

Фінанси державного сектора економіки

Резервні та страхові фонди

Державний кредит

Фінансові резерви

Страхові фонди

Рис 2.4 Склад державних фінансів України

Виділення їх в окрему ланку дозволяє розширювати склад коштів за рахунок раціонального використання, добровільних внесків і т.п., а також гарантувати цільове використання фінансових ресурсів у обсязі їх надходжень.

Для забезпечення фінансування державних видатків залучаються тимчасово вільні грошові кошти підприємств, організацій і населення шляхом позичок.

В умовах переходу до ринкових відносин і унеможливлення для держави маневрувати фінансовими ресурсами господарських одиниць і окремих громадян постає необхідність у створенні спроможностей для відшкодування локальних втрат і покриття різного роду збитків. Таку функцію і виконують резервні і страхові фонди держави.

За питомою вагою окремих ланок і підланок у фінансах держави розрізняють структуру державних фінансів. Остання не є статичною навіть у межах виокремленої економічної системи.

2.4. Правові і організаційні засади державних фінансів

Правове регулювання фінансових відносин – це форма управління з боку держави економічним і соціальним розвитком через правові акти. Суб'єктами фінансових правових відносин виступають:

Суб’єкти фінансових правових відносин				держава
				громадяни
				підприємницькі структури

Дії держави у фінансовій сфері ґрунтуються на правових актах, які виконують специфічні функції:

Функції правових актів				визначення кола юридичних і фізичних осіб, на яких поширюються конкуренті правові норми
				права і обов’язки юридичних і фізичних осіб щодо мобілізації і використання фондів фінансових ресурсів
				основа для прийняття відповідних дій

Система фінансового права – правові норми, що регулюють фінансові відносини.

Фінансове право – це фінансові правові норми та закони, що регламентують відносини, щодо мобілізації, розподілу і використання коштів, зосереджених у суб’єктів фінансових відносин з метою забезпечення виконання функцій держави, визначених Конституцією України. Ним регулюються відносини, що виникають із владно-організаційної діяльності держави та контролю щодо забезпечення законності та дотримання фінансової дисципліни при мобілізації, розподілі і використанні грошових коштів.

Управління державними фінансами покладено на органи законодавчої та виконавчої влади.

Провідним органом у цій системі виступає Верховна Рада України, яка розглядає і затверджує державний бюджет та приймає звіт про його виконання. Місцеві бюджеті затверджуються на відповідних місцевих рівнях місцевими законодавчими органами. Органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, державні адміністрації, виконавчі комітети) приймають участь у підготовці і забезпечують виконання відповідного бюджету.

Фінансові відносини регулюються низкою законів, основні з яких наступні:

		Конституція України
		Бюджетний кодекс України
Закони, що регулюють фінансові відносини		Про систему оподаткування
		Про місцеве самоврядування в Україні
		Про Державний бюджет України на відповідний рік

Органи оперативного управління (Міністерство фінансів України, Міністерства фінансів АРК, обласні фінуправління і міські фінуправління м. Києва та Севастополя, міські й районні фінансові відділи, контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство, Державна податкова адміністрація, Рахункова палата) безпосередньо виконують роботу, пов’язану із складанням відповідного бюджету, і забезпечують його виконання.

По лінії формування доходів з державними фінансами пов’язані і деякі органи нефінансового профілю (Митний комітет та його підрозділи, органи Міністерства внутрішніх справ, органи юстиції та нотаріальні контори, різного роду природоохоронні органи та інспекції та ін.).