9.4. Проектування грошових потоків

Якщо при розробці заяви про прибутки вирішується питання про доцільність здійснення проекту, то проектування грошових потоків по­винне дати відповідь про реальність його фінансового забезпечення. Да­леко не завжди економічно вигідний проект може бути реалізований. Цьо­му в стані перешкоджати або хиба зовнішніх джерел фінансування на ранніх стадіях його здійснення, або недостатній термін для повернення

залучених коштів.

Ще одною істотною відмінністю формування цих планових документів є принципова неможливість негативного результату грошових потоків у будь якому з тих періодів, що аналізуються. Така ситуація означає неможливість здійснення проекту через відсутність коштів у необхідному обсязі.

Методи рішення проблеми збалансованості грошових потоків значно багатші, чим при упорядкуванні заяви про прибутки. Так, тут не обов'язково потрібно відмовлятися від яких або витрат. Іноді допомагає простий перенос термінів оплати рахунків або більш гнучка система запозичень. Особливо часто проблеми ліквідності вирішуються при перегляді планів розподілу прибутку убік його виробничого споживання. Це, у свою чергу, потребує коригування

заяви про прибутки.

Так, у табл. 9.3 при початковому розрахунку утворився дефіцит коштів, заповнити який передбачається переносом терміна виплати дивідендів із 2-го на 3-й квартал.

У результаті в другому кварталі залишок коштів стає позитивним розмі­ром (6.6 тис. грн.), при зберіганні позитивного значення в третьому кварталі

(23.2тис.грн.).

Залишок коштів на кінець періоду можна також регулювати з погляду достатньої ліквідності. Наприклад, якщо для своєчасного погашення забор­гованості достатній перехідний залишок коштів у розмірі 8 тис. грн, а його розрахункове значення складає 14.9 тис. грн. (4-й квартал), то це означає, що в даний період можна додатково витратити 6.9 тис. грн. Причому напрямок витрат коштів не обмежується виробничим споживанням. Частіше усього при виникненні подібної ситуації передбачається додаткова виплата дивідендів або дострокове погашення банківських позичок.

Для упорядкування заяви про грошові потоки необхідні дані звітного ба­лансу на початок реалізації бізнес-плану. Таким чином, заява про грошові по­токи відбиває не витрати, а фактичні грошові надходження й витрати, то його підсумкове значення означає сальдо обороту коштів. Тому початковим розмі­ром розрахунку є сума залишків по рахунках коштів (каса, розрахунковий ра­хунок, валютний рахунок і т.д.), обумовлена за даними балансу на початок планового періоду. Чергові значення статей заяви про грошові потоки визна­чаться за принципом (рис. 9.1):

Таблиця 9.3

Заява про грошові потоки по роках реалізації бізнес-плану, тис. гри

Найменування статей витрат грошових коштів	1-й кварт.	2-й кварт.	3-й кварт.	4-й кварт.
1 . Залишок коштів на початок періоду	14.2	5,7	-6.2	36.0
2. Надходження від продажу	315.4	356.7	387.7	315.9
3. Продаж акцій	0	10	60	150
4. Банківські позички	120	0	0	0
5. Прихід усього	449.6	372.4	441.5	501.9
6. Виробничі витрати без амортизації	285.6	248.3	261.0	214.2
7. Придбання основних засобів	152.1	15.6	40.5	75.0
8. Інвестиції в поточні активи	0	38.5	34.5	0
9. Виплата відсотків	0	20	20	20
10. Повернення кредиту	0	0	0	120
11. Податки в бюджет	3.7	12.2	11.4	15.8
12. Дивіденди	0	12.8	13.5	17.8
13. Інші витрати	2.5	31.2	28.2	24.2
14. Разом витрати	443.9	378.6	409.1	487.0
15. Залишок коштів	5.7	-6.2	36.0	14.9

Грошові

надходження

Залишок дебіторської (кредиторської) заборгованості

Прибутки (витрати) планового періоду

Розмір перехідної заборгованості

=

+

+

Рис. 9.1. Розрахунок грошових надходжень

Наприклад, зазначений розмір грошових надходжень від реалізації сфор­мувався як сума обсягів дебіторської заборгованості за відвантажену продук­цію за даними балансу на початок планового періоду і планованого обсягу відвантаження, зменшений на планований розмір відстрочених платежів. Останні два значення беруться з даних заяви про прибутки.

У заяві про прибутки у переліку витратних статей указана амортизація. Проте у зв'язку з тим, що вона не входить до складу грошових зобов'язань, то, природно, не включаться в перелік статей витрат коштів. У той же час, одержання і повернення позичок не ставляться ні до прибутків, ні до витрат підприємства, але їхні планові розміри необхідно враховувати при розрахун­ку балансу грошового потоку.

При аналізі заяви про грошові потоки відбувається остаточне коригуван­ня потреби в капіталі. Якщо при позитивних значеннях прибутку не вдасться усунути негативних значень грошового потоку, то необхідно передбачити мож­ливість одержання додаткових інвестицій до досягнення їхнього позитивного розміру. І навпаки, при розрахункових залишках коштів вище необхідної для підтримки нормального рівня платоспроможності, можна зменшити дані відпо­відного розділу, що передбачає розрахунок потреби у притягненні капіталу.

Особливо важливі ці уточнення у відношенні інвестицій в обігові кош­ти. Розрахунки повинні підтверджувати, що наявні вкладення й надходжен­ня від продажу безумовно вистачить для придбання сировини, матеріалів, товарів для здійснення діяльності. У противному випадку - усі міркування про перспективи бізнесу є просто безглуздими.

У завершенні не зайвим було б нагадати про необхідність проводити описані вище процедури в середовищі електронних таблиць. Ув'язуючи при цьому усі вихідні дані основних розділів і безпосередньо фінансові розрахун­ки, одержуємо дуже зручну форму для оптимізації плану. Застосовуваний при цьому ітеративний метод оптимізації є зручний ще і тому, що надає дуже цінну проміжну інформацію про результати окремих прийнятих рішень. До­статньо часто вони надаються настільки цінними, що можуть призвести до коригування безпосередньо самої комерційної ідеї.