2.2. Види бізнес-планів

До розробки бізнес-плану підприємця можуть підштовхнути різноманітні ситуації, що і визначає наявну різноманітність видів бізнес-планів. Вони відрізняються передусім своєю структурою і різною глибиною розкриття од­них і тих же розділів. Найбільш розповсюдженими видами бізнес-планів є:

- план виходу на ринок із новим продуктом (послугою);

- план технічного вдосконалення;

- план придбання або зміни структури активів;

- загальний план функціонування фірми.

План виходу на ринок з новим продуктом (послугою) найчастіше е пред­метом розгляду з боку передбачуваних інвесторів. Причому, він розповсюдже­ний в практиці роботи як великих так і малих фірм. Це зв'язане з тим, що при перенасиченні пропозиції гідне місце на ринку можна зайняти тільки якщо покупцю буде запропонований новий товар з високою споживчою цінністю. В таких планах особлива увага приділяється маркетинговій частині.

Задачею плану просування товару (послуги) на ринок є обґрунтування доцільності інвестицій в розробку, виробництво та збут нового продукту. У відміну від інших типів планів, тут особлива увага приділяється висновкам експертів в області продажу подібних товарів на предмет з'ясування комерц­ійної перспективи новинки. Без таких позитивних рецензій, інвестиції у про­екти, що пропонуються, відносяться до високого ступеня ризику.

Одним з різновидів у даній групі є план виходу на нові ринки з існую­чим продуктом. Він також передбачає великий обсяг маркетингової частини на предмет виявлення потенційного попиту. А основні інвестиції передбача­ються у розвиток мережі збуту та здійснення заходів рекламного характеру.

В планах технічного вдосконалення звичайно обґрунтовуються Інвес­тиції у придбання більш прогресивного обладнання, впровадження нових технологічних процесів і т.і. Метою таких проектів можуть бути підвищення якості вже відомих на ринку продуктів, підвищення їхніх споживчих власти­востей, зниження собівартості одиниці продукції. При розробці планів дано­го типу, центральним є розділ в якому обґрунтовується виробничо-комерц­ійна стратегія фірми. Характерним тут є значні обсяги первісних інвестицій та більш високі терміни їхньої окупності.

У той же час, передбачувані інвестиції, як правило, є менш ризиковими внаслідок більш ясної ринкової ситуації з вже відомим продуктом. Крім того, здійснюючи інвестиції в основні засоби, інвестори тим самим у деякій мірі формують заставу на випадок невдачі. Якщо план не дасть бажаних резуль­татів, то є надія повернути хоча б частку коштів за рахунок продажу майна, яке придбане за рахунок інвестицій.

Найбільше розповсюдження дані плани отримали в середніх і великих фірмах, працюючих у виробничій сфері. Ця обставина визначена двома основними чинниками. По-перше, в даному випадку інвестори приділяють основну увагу виробничому досвіту роботи фірми, а він може бути тільки у доволі міцних підприємницьких структурах. По-друге, як правило, великі обсяги вкладень та відповідний ризик примушують інвесторів до вимог щодо поділу цього ризику. Частіше за все вони вимагають, щоб власник (підприємець) забезпечив не мети ніж 30-50% від загальної потреби в інвестиціях за рахунок власних джерел. Зро­зуміло, що виконати цю вимогу малим підприємствам дуже важко.

Однією зі сфер застосування капіталу є широке коло операцій, пов'яза­них з придбанням підприємств або їхніх частин, розподіл (реструктуризація) фірм, здійснення портфельних інвестицій і т.і. Ці операції відносяться здеб­ільшого до фінансових інвестицій, що І визначає особливості бізнес-планування. Об'єктом планування в даному випадку є великі і середні корпорації. Особливу увагу тут приділяють тим розділам бізнес-плану, які стосуються виробництва, управління та фінансів.

Завданням обґрунтування є отримання даних про додаткові прибутки, які можуть бути отримані після здійснення фінансових операцій і їх подальше по­рівняння з загальним обсягом інвестицій. Частіше за все додаткові прибутки у цьому випадку одержуються за рахунок використання переваг кожної зі сторін угоди, економії на загальногосподарських та управлінських витратах, тощо.

Окрім конкретних проектів, бізнес-плани можуть розроблятися по відно­шенню до комплексної діяльності фірми. Такі бізнес-плани підприємств можуть формуватися або на основі наявних поодиноких планів засвоєння нових про­дуктів (послуг), технічного розвитку або є основою для розробки таких планів.

Обов'язковою розробка таких планів є при новій емісії своїх акцій, при­тягненні нових партнерів, випуску довгострокових облігацій, отриманні ве­ликих незв'язаних кредитів. За своєю ініціативою комплексні бізнес-плани розробляються підприємствами з метою реалізації навчальної їх функції. Як правило, у бізнес-планах підприємств більша увага приділяється аналізу рин­кової сталості, конкуренції і можливих змін кон'юнктури.

Незважаючи на вказані відмінності у спрямованості перелічених видів планів, вимоги до їх змісту принципово не відрізняються. Про найважливіші з них мова їде у наступному розділі.