7. Які з перерахованих видів педагогічних задач зайві:

А. стратегічні;

Б. тактичні;

В. оперативні;

Г. дидактичні;

Д. діагностичні;

8. Дайте повне визначення поняття «педагогічна ситуація»:

А. виявлення суперечностей в навчально-виховному процесі, які враховує вчитель, стимулюючи розвиток особистості. Це педагогічна мета, задана в певних умова;

Б. це система, обов'язковими компонентами якої є: а)предмет задачi, що знаходиться у вихідному стані; б)модель, яка вiдображає стан предмету, що вимагається умовою задачi;

В. результат усвiдомлення суб'єктом дiяльностi мети, умов i проблеми дiяльностi, виявлення суперечностей мiж вiдомою метою задачi i невiдомими шляхами досягнення цiєї мети;

Г. фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнями вихованості учнів і колективу;

Д. конфлікт між вчителем та учнем;

9. Який з етапів вирішення педагогічної задачі зайвий:

А. усвідомлення проблеми і формулювання задачі;

Б. аналіз ситуації;

В. практична реалізація запланованого рішення;

Г. розроблення проекту рішення;

Д. організація індивідуальної бесіди чи колективної виховної справи;

10. Встановіть вірну послідовність:

А. педагогічний конфлікт → педагогічна задача → педагогічна ситуація;

Б. педагогічна ситуація → педагогічна задача;

В. педагогічна задача → педагогічна ситуація;

Г. педагогічна ситуація → організація педагогічної взаємодії → педагогічна задача;

Д. мета уроку → організація змісту уроку → педагогічна задача → педагогічна ситуація;

	Практичне завдання: Обов’язковий рівень: 1. Заповніть таблицю:
Поняття		Спільне	Відмінність
Педагогічна майстерність – це знання особливостей педагогічного процесу, вміння його будувати та привести до руху (А.С.Макаренко)
Педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі (І.А.Зязюн)
Педагогічна майстерність – це сукупність знань, певних якостей особистості та способів розумової і практичної діяльності вчителя, які зумовлюють високий рівень його професіоналізму, здатність оптимально розв’язувати педагогічні задачі (І.П.Подласий)
Педагогічна майстерність – це мистецтво навчання та виховання, доступне кожному вчителю, але потребує постійного самовдосконалення. (С.Д.Якушева)

2. Охарактеризуйте складові педагогічної майстерності вчителя. Наведіть приклади – яким чином означені складові проявляються у діяльності вчителя, на які елементи діяльності вони мають вплив:

Складові ПМ		Характеристика змісту	Приклади
Гуманістична спрямованість
Професійна компетентність
Здібності до педагогічної діяльності
Педагогічна техніка
	Високий рівень: 3. В.О.Сухомлинський постійно підкреслював, що основа культури вчителя – читання. Він цікавився, хто які книги придбав. Кожен з вчителів Павлишської школи приїжджаючи звідки-небудь привозив книги для себе й своїх колег.

З гордістю наводить|приводить| Сухомлинський чотиризначні цифри домашніх|хатніх| бібліотек своїх вчителів|учителів| (у нього самого було більше 19 тисяч книг — художня, історична, педагогічна література, книги по теорії і історії мистецтва).

Завдання: Складіть перелік літератури (напрямок, автор, назва та ін.) яку, на Вашу думку, необхідно прочитати учителю.

4. Під час обговорення питання «Творчість та майстерність вчителя» на занятті відбулася дискусія. Один зі студентів стверджував: «Майстер - це робітник, який доконало володіє соєю професією, майстерність, у більшості випадків, пов’язують з великим досвідом. Творчім може бути й молодий педагог, ще не майстер» Чи згодні Ви з даним твердженням? Оберіть одне з двох тверджень:

Вчитель, який працює творчо = майстер

Майстер = вчитель, який працює творчо

Завдання: Обґрунтуйте свій вибір. Виходячи з обраної позиції розробіть критерії творчості у роботі вчителя. Наприклад:

Критерії творчості у роботі вчителя

оволодіння новими знаннями, засобами, прийомами; переосмислення власної роботи у світлі нових знань; розробка нових методів, прийомів, форм; вміння ефективно використовувати передовий досвід; вміння знаходити оригінальні рішення проблем у нетипових ситуаціях; здатність змінювати тактику та стратегію у залежності від конкретної ситуації; створення нової системи навчання, виховання;

5. Я-концепція — це узагальнене представлення особистості про самого себе, система установок щодо власної особистості.  У самому загальному виді в психології прийнято виділяти дві форми Я-концепції — реальну й ідеальну. Однак можливі і більш детальні її види, наприклад, професійна Я-концепція особистості  чи Я-професійне. У свою чергу, професійна Я-концепція особистості також може бути реальною й ідеальною. Становлення професійної Я-концепції – це складний та тривалий процес. На рівні Я-ідеального відбувається становлення ідеального образу „Я-професіонал”. Важливим процесом тут є інтеграція знань про моделі вчителя-прфесіонала у єдину модель (причому можуть використовуватися або існуючі теоретичні моделі, або це може бути об’єднання особистісних рис відомих професіоналів, або ця модель може відповідати особистості значущого професіонала тощо), емоційне сприйняття цього образу та виникнення мотивації, установки досягнення цього образу, тобто спрямованості на професійну самореалізацію.

На рівні Я-реального відбувається: рефлексія професійних умінь, якостей та на цій основі формується реальний образ „Я-професіонал”; оцінка цього образу з точки зору відповідності його ідеальному образові „Я-професіонал” та професійне самовдосконалення.

Завдання: Розробіть модель та опис ідеального образу «Я-професіонал».

Тренінгові вправи: Тема «Професійна ідентичність» «Я - те ,що я роблю» Е. Фромм

Вправа 1. Привітання

Мета: підвищення рівня працездатності, створення у групі відчуття підтримки, взаєморозуміння та єдності

Обладнання: не має

Ведучій називає групі число. Одразу ж після цього повинно піднятися стільки людей яке число було назване (не більше ні менше). Завдання виконується мовчки, обговорення чи будь-які висловлювання не дозволяються. Тактику виконання завдання слід виробляти у процесі роботи, орієнтуючись на дії один одного.

Сідати члени групи можуть тільки після того, як ведучий промовить «дякую».

С початку краще назвати 5-7, а в середині виконання 1-2. У ході роботи ведучій блокує будь-які спроби алгоритмізації роботи.

Питання для ведучого:

1. Що допомогло нам виконати поставлене завдання чи утруднювало досягнення мети?

2. На що ви орієнтувалися, коли приймали рішення встати?

3. Яка у вас була тактик?

Вправа 2. Раніше – зараз – потім (Г.Бардієр, І.Ромазан, Т.Череднікова)

Мета: розвиток тимчасової перспективи

Обладнання: грецький горіх, каштан чи квасолина за кількістю учасників групи

Учасникам пропонується звичайна, достатньо нейтральна для них річ (каштан, грецький горіх чи інше) та пропонується вигадати історію про цей об’єкт: де він був, як він сюди потрапив, що він є зараз, що з ним буде потім, у чому відмінності кожного стану?

Потім необхідно замінити об’єкт на свій образ и запропонувати групі розповісти: я до університету – я в університеті - я після закінчення університету.

Питання для обговорення:

1. Які труднощі були під час цієї вправи?

2. Чи є суттєві відмінності у описах «Я до університету», «Я в університеті», «Я після університету» у чому вони?

Вправа 3. Сходинки (М.Спаркс)

Мета: розвиток логічного мислення, активізація внутрішніх ресурсів.

Обладнання. Бланки 1 та 2 за кількістю учасників

Бланк 1.

Мета даного моменту: Чому Я навчаюся на _________________факультеті?

Найближча ціль: Чому Я хочу бути вчителем?

Віддалена мета: Чому мені потрібно навчати моїх учнів?

Найвіддаленіша мета: Чому мені потрібно щоб мої учні були кращими?

Кінцева мета:

Бланк 2.

Результати даного моменту: Що я отримую під час навчання на ___________факультеті?

Найближчий результат: Що я можу отримати маючи педагогічні знання та навички?

Віддалений результат: Що я можу отримати, коли буду мати роботу?

Найвіддаленіший результат: Що я можу отримати, коли досягну кінцевої мети?

Для початку корисним буде просто спробувати рухатися за рівнями узагальнення угору-вниз. Ведучій просить назвати будь-який предмет. Це може бути квітка. Рух за рівнем узагальнення угору: квітка – картина – інтер’єр – красота – життя –енергія… рух за рівнем узагальнення вниз: квітка – фарби – матеріал – молекули – атоми – енергія ….

Потім ведучій пропонує Бланк 1 та просить виконати «особливий» психологічний рух угору по запропонованим логічним рівням. Відповіді фіксуються учасниками у письмовому вигляді.

Після заповнення Бланку 1, пропонується зробити рух вниз за рівнями запропонованими у Бланку 2.

Питання для ведучого:

1. Як співвідносяться цілі та результати?

2. Хто піднявся вище до успіху у своїх цілях?

3. Хто досяг більшого результату?

4. Чому можлива невідповідність цілей та результатів?

Вправа 4. Подорож за міфами

Мета: показати міфологічні складові професійної свідомості

Обладнання: картки з міфами

Картка 1 – 4

Картка 1 «Не робіть|чинити| помилок»	Картка 3 «Все бачити і все помічати»
Картка 2 «Прагніть вдавати|удавати|, що все завжди знаєте»	Картка 4 Один з міфі, який запропонують учасники

Ведучий розповідає історію про лева: «Я розповім вам історію про те, як одного дня у зоопарк привезли лева. Проте, до моменту його прибуття, призначена для нього велика клітка виявилася не готова, і звіра довелося помістити у маленьку тісну клітку – всього 6 кроків в довжину. За три тижні, проведені в тісній клітці, лев звик пересуватися лише на ці 6 кроків. Пройшов час, лева перемістили в нову велику клітку, але він продовжував рухатися в звичному замкнутому просторі: 6 кроків вперед і 6 кроків назад.

Що заважає|мішає| левові вийти з клітки|клітини|? Вийти за рамки, просунутися уперед»

У спонтанній бесіді встановлюється, що заважає|мішає| звичка, стереотип поведінки і переконання, що далі за клітку|клітину| виходити не можна. Це проблема лева.

«А чи є стереотипи у професії вчителя? Які звички і правила у роботі вчителя викликають|спричиняють| ваш сумнів або незгоду? Які правила заважають|мішають| творчо працювати, проявити|виявляти| свої можливості|спроможності| в повну|цілковиту| силу?»

Ведучий пропонує кожному по естафеті назвати|накликати|, що із|із| загальноприйнятого у вчительській роботі не влаштовує, лякає його. Наприклад, обов'язок триматися «по-вчительські»|, носити відповідний діловий одяг, вказувати|указувати| і вимагати та ін.

Далі усі перераховані норми, функції або зміст роботи вчителя|учителя| ведучий оголошує міфами, якими хворіє учительство. Далі пропонуються картки|карточки| з|із| деякими міфами:

• «Не робіть|чинити| помилок»;

• «Прагніть вдавати|удавати|, що все завжди знаєте»;

• «Все бачити і все помічати» та ін.

Завдання|задавання| групі: розробіть спростування обраного вами міфу. На противагу загальноприйнятій існуючій думці або практиці висуньте перспективну, педагогічну ідею, здатну|здібну| вивести вчителя|учителя| з|із| клітки|клітини| стереотипів на стежину творчого зростання|зросту|.

Питання для ведучого:

1. Звідки з’являються професійні міфи?

2. Які фактори сприяють їх закріпленню?

3. Що можна зробити щоб розвіяти ці міфи?

4. Це дійсно міфи, чи у них велика доля правди?

Вправа 5. Психологічний гімн (С.Ю.Самагіна)

Мета: засобами гімну висловитися та зрозуміти себе

Обладнання: аркуші паперу за кількістю учасників, картки зі зразками.

Картка 1 «Я…» «Я ...» «Я…» «Я не…» «Я не…» «Я не…»	Картка 3 «Він схожий на…» «Він схожий на…» «Він схожий на…» «Він схожий на…» «Він схожий на…» «Він схожий на…»
Картка 2 «Блажен той, хто…» «Блажен той, хто…» «Блажен той, хто…» «Нечестивий той, хто…» «Нечестивий той, хто…» «Нечестивий той, хто…»	Картка 4 «Я обираю…» «Я обираю…» «Я обираю…» «Я не обираю…» «Я не обираю…» «Я не обираю…»

Ведучій пропонує учасникам написати гімн у групі. Учасникам пропонується написати текст, завдяки якому кожен визначить власні морально-ціннісні орієнтири. Спочатку кожного просять дописати декілька незавершених речень. Кожне з них повторюється три рази, та учасникам необхідно запропонувати три варіанти рішення. За допомогою такого трикратного повторення створюється певний ритм гімну. Цей прийом – семантичний та синтаксичний паралелізм – є однією з особливостей жанру.

1 етап: написати у стовпчик по 3 рази

«Я…»

«Я ...»

«Я…»

«Я не…»

«Я не…»

«Я не…»

2 етап:

«Блажен той, хто…»

«Блажен той, хто…»

«Блажен той, хто…»

«Нечестивий той, хто…»

«Нечестивий той, хто…»

«Нечестивий той, хто…»

3 етап:

На кожен варіант «Блажен той, хто..» и «Нечестивий той, хто…» написати «Він схожий на…», тобто зробити порівняння.

4 етап: по три рази продовжити фрази:

«Я обираю…»

«Я не обираю…»

Далі, поєднуючи отримані уривки, кожен з учасників пише свій текст. Після закінчення самі вирішують, що потрібно додати або виділити. Ведучій пропонує бажаючим познайомити групу зі своєю роботою

Питання для ведучого: без обговорення.

Самостійна робота: З наведеного нижче переліку завдань різного рівня складності оберіть одне. Термін виконання та форму звітності узгодьте з викладачем.

Перший рівень складності:

Завдання 1. Напишіть міні-реферат на тему (один за вибором):

• Діяльність вчителя як творчий процес

• Ідеал учителя на сучасному етапі розвитку освіти

• Професійна ідентифікація особистості вчителя

Література:

1. Антонова Н. В. Личностная идентичность современного педагога // Вопросы психологии. - 1997. - № 6. - С. 23 – 30.

2. Власенок В.В. Вчителі-учні: психологія взаємних оцінних ставлень. - К., 1995.

3. Зливков В. Л. Становлення особистісно-рольової ідентифікації сучасного педагога: проблеми і перспективи // Вісник НТУУ „КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. Випуск 1. 2001. – С. 99 - 104.

4. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії. – К., 2000.

5. Крейг Г. Психология развития. - Спб.: „Питер”, 2000. - 992 с.

6. Лузина Л.М. Формирование творческой индивидуальности учителя в педвузе. - Ташкент, 1986.

7. Маркова А.К. Психология труда учителя. - М.: Просвещение, 1993.-192 с.

8. Поташник М.М. Педагогическое творчество: проблеми развития и опыт: Пособие для учителя. — К., 1988. - С.5-60.

9. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навчально-методичний посібник (ред. рада: В.Даній (голова), Г.М.Несен (заст. голови), Л.В.Сохань, І.Т.Єрмаков (наук. ред). та ін. - К., 1996. - 792 с.

10. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник. - К.: ІСДОУ, 1994. -112 с.

11. Шакуров Р.Х. Творческий рост педагога. - М, 1985. - 80 с.