2. Стадії розвитку конфлікту:

А. предконфліктна стадія, власне конфлікт, вирішення конфлікту, післяконфліктна стадія;

Б. переговори, ескалація конфлікту, перемога, завершення конфлікту;

В. непорозуміння, здивування, усвідомлення конфлікту, перемога;

Г. конфліктна ситуація, відкрита агресія, боротьба, перемога, аналіз результатів.

Д. сумніви у дружніх намірах інших, упевненість у неприязні, агресивні висловлювання, відстоювання своєї позиція, активна поведінка у спілкуванні;

3. Необхідними та достатніми умовами виникнення конфлікту між суб’єктами соціальної взаємодії є:

А. наявність у них протилежних суджень або мотивів та бажання хоча б одного з них одержати перемогу над іншим;

Б. наявність у них протилежно спрямованих мотивів або суджень а також стан протиборства між ними;

В. наявність у них протилежних позицій та активні дії обох сторін по затвердженню своїх позицій;

Г. наявність у них протилежно спрямованих мотивів та відкрита заява про свої вимоги;

Д. наявність протилежних інтересів у кожного з них та відсутність можливості по їх реалізації.

4. Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів:

А. латентний, демонстративний, агресивний, батальний;

Б. конкуренція, ухиляння, пристосування, співпраця, компроміс;

В. маніпулювання, договір, компроміс, уникання, боротьба;

Г. погроза, агресивні наміри, дружні наміри, аргументація доводів;

Д. демократичний, авторитарний, ліберальний (потурання);

5. Причина конфлікт – це:

А. протилежні мотиви суб'єктів соціальної взаємодії;

Б. збіг обставин, які виявляють конфлікт;

В. явища, події, факти, ситуації, які передують конфлікту і за певних умов діяльності суб'єктів соціальної взаємодії спричиняють його;

Г. протиріччя|суперечності|, пов'язані з діяльністю суб'єктів соціальної взаємодії, які створюють підґрунтя для реального протиборства між ними;

Д. то, через що виникає конфлікт.

6. Назвіть позитивні функції конфлікту:

А. відволікає людей від важливих питань і знижує продуктивність праці; може спричинити зсув лавини проблем; посилює конкуренцію, ворожість, знижує рівень взаєморозуміння, співробітництва;

Б. спонукає особистість не конфліктувати й шукати винуватців і причини конфронтації, а обирати ефективні шляхи врегулювання сутичок; вчить розуміти інших людей, переконує у необхідності дбати не тільки про власну перемогу в конфлікті але й про виграш, задоволення потреб іншої сторони; збільшує кількість конфліктів між окремими індивідами, що веде до їхнього переростання у загальний серйозний конфлікт між членами колективу;

В. має можливість подивитися на ситуацію піднови кутом зору, виразити свої почуття і зняти напругу; виводить на цікаву ідею і новий ступінь у взаємовідносинах (робить їх більш природними, глибокими0; спонукає відверто обговорювати труднощі та «вразливі місця», і дає змогу набути позитивного досвіду у вирішенні конфліктів;

Г. привчає індивіда пристосовуватися до обставин і відмовлятися від власних думок, позицій, інтересів; знижує активність особи у діяльності громади, посилює небажання брати на себе відповідальність у вирішенні конфліктів;

Д. позитивних функцій конфлікту не існує.