- •Передмова
- •Тема 1: Специфіка професійної діяльності вчителя
- •2. Що відноситься до конструктивної функції педагогічної діяльності:
- •3. Що відноситься до розвиваючої функції педагогічної діяльності:
- •Визначте здібності до педагогічної діяльності:
- •9. Вкажіть здібності, яки проявляються у вмінні вчителя встановити педагогічно доцільні відносини:
- •Набір характеристик
- •Тест Дж.Голланда (Дж.Холланда) на визначення професійної спрямованості особистості
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Обробка результатів тесту
- •Інтерпретація результатів тесту
- •Методика визначення рівня професійної спрямованості студентів (т.Д. Дубовицька)
- •Тестовий матеріал:
- •Тест для визначення рівня сформованості гуманістичних педагогічних цінностей
- •Тестовий матеріал:
- •Оцінка професійної спрямованості особистості вчителя |особистості|
- •Тестовий матеріал:
- •Тест “Спрямованість Вашого розуму”
- •Тестовий матеріал: генератор ідей
- •Методика оцінки спрямованості особистості (т. Лірі, р. Лафорга, р. Сазека)
- •Тестовий матеріал:
- •Література:
- •КовальчукЛ. Основи педагогічної майстерності: Навчальний посібник. – Львов: Видавничий центр лну імені Івана Франка, 2007 – 608с.
- •Педагогічна майстерність: Підручник /За ред. І.А.Зязюна. - к.:Вища школа, 2004– с. 43-53.
- •Педагогічна майстерність: хрестоматія: Навч. Посіб./За ред..І.А.Зязюна,- к.:Вища школа, 2006
- •Інформаційні ресурси:
- •Тема 2: Педагогічна культура та педагогічна майстерність вчителя. Професійна я-концепція педагога.
- •3. Дайте найбільш повне визначення поняття «педагогічна компетентність»:
- •4. Які компоненти виділяються у змісті педагогічної культури вчителя?
- •5. Дайте визначення терміну «педагогічна культура»
- •6. Назвіть основні компоненти педагогічної майстерності:
- •7. Які з перерахованих видів педагогічних задач зайві:
- •8. Дайте повне визначення поняття «педагогічна ситуація»:
- •9. Який з етапів вирішення педагогічної задачі зайвий:
- •10. Встановіть вірну послідовність:
- •Завдання 2.
- •1. Виявлення факту
- •2. Опис (відновлення, реконструкція) конкретної педагогічної ситуації
- •3. Визначення змісту педагогічної ситуації
- •4. Аналіз педагогічної ситуації з метою визначення сутності |суті| конфлікту, який лежить у її основі
- •5. Формулювання педагогічної задачі|задач|, виявлення найбільш значущої|значущих|
- •6. Додаткова теоретична і практична підготовка вчителя|учителя| до вирішення педагогічних задач
- •7. Вибір засобів вирішення педагогічної задачі
- •8. Самоаналіз і самооцінка прийнятого рішення|вирішення|
- •Методика 1. Тест „Ваш творчий потенціал“.
- •Тестовий матеріал:
- •Методика визначення емоційної спрямованості особистості
- •Тестовий матеріал:
- •Методика «Стиль мислення» (о.О.Алексєєв, л.О.Громова)
- •Тестовий матеріал:
- •Загальна характеристика стилів мислення
- •Методика діагностування комунікативних та організаторських здібностей (коз) Інструкція до тесту
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело|
- •Обробка результатів тесту
- •Визначення рівня емпатійності (і.М.Юсупова) Інструкція до тесту
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело|
- •Обробка результатів тесту
- •Методика визначення головного типу сприйняття
- •Тестовий матеріал
- •Обробка результатів тесту
- •Педагогічна майстерність: Підручник /За ред. І.А.Зязюна. - к.:Вища школа, 2004– с. 43-53.
- •Модуль 2. Технологічні елементи педагогічної майстернсті вчителя
- •Тема 3: Педагогічна техніка вчителя
- •2. Що входить до структури педагогічної техніки:
- •5. Назвіть прийоми саморегуляції вчителя:
- •6. Назвіть елементи невербальної комунікації:
- •7. Пантоміміка – це:
- •8. Існує декілька видів дистанцій між партнерами спілкування:
- •9. Самопрезентація – це:
- •Рукавичка
- •Колобок
- •Імідж вчителя, або психологія одягу.
- •Ключ|джерело| до тесту|
- •Обробка і інтерпретація результатів тесту
- •Методика 2. Короткий орієнтовний тест (кот в.Н.Бузина, е.Ф.Вандерліка) Інструкція до тесту
- •Тестовий матеріал
- •Один з членів ряду|низки| не підходить |пасує| до інших. Яким числом Ви б його замінили: 1/4 1/8 1/8 1/4 1/8 1/8 1/4 1/8 1/6.
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Інтерпретація результатів тесту
- •Діагностика упевненості у собі
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Методика 4. Самооцінка управлінських обмежень керівника Інструкція до тесту
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Обробка результатів тесту
- •Інтерпретація результатів тесту
- •Методика «Шляхи розвитку»
- •Тестовий матеріал:
- •Інформаційні ресурси:
- •Тема 4. Майстерність педагогічного спілкування.
- •2. Емотивна функція спілкування – це:
- •3. Перцептивна сторона спілкування – це:
- •4. Діалогічне спілкування – це:
- •5. До бар’єрів педагогічного спілкування відносяться:
- •6. Дидактичне спілкування – це:
- •7. Принципами і ознаками демократичного стилю є:
- •8. Встановіть вірну послідовність структури педагогічного спілкування:
- •9. Зворотний зв’язок у спілкуванні – це:
- •10. Міжособистісна взаємодія – це:
- •Методика «Трансактний аналіз спілкування»
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Обробка результатів тесту
- •Інтерпретація результатів тесту
- •Діагностика загального рівня комунікабельності (за в.Ф. Ряховським)
- •Тестовий матеріал
- •Обробка результатів тесту
- •Діагностика потреби у спілкуванні (за ю.Л. Орловим)
- •Тестовий матеріал
- •Обробка результатів тесту
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Діагностика емоційних бар'єрів у міжособистісному спілкуванні (за в. В. Бойко)
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Інтерпретація результатів тесту
- •Чи піддаєтеся ви навіюванню?
- •Тестовий матеріал
- •Обробка результатів тесту
- •Методика вивчення рівня комунікативного контролю
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Інтерпретація результатів тесту
- •Методика «Ваш стиль спілкування»
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Інтерпретація результатів тесту
- •Література:
- •Інформаційні ресурси
- •Тема 5: Технологія управління педагогічними конфліктами.
- •2. Стадії розвитку конфлікту:
- •3. Необхідними та достатніми умовами виникнення конфлікту між суб’єктами соціальної взаємодії є:
- •4. Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів:
- •5. Причина конфлікт – це:
- •6. Назвіть позитивні функції конфлікту:
- •7. Управління конфліктом – це:
- •8. Процес управління конфліктами включає:
- •9. Передумовами вирішення конфлікту є:
- •10. Що відноситься до форми вирішення конфлікту:
- •Класифікація педагогічних конфліктів
- •Інформаційні ресурси:
- •«Структурна модель конфлікту
- •«Конфлікт, його ознаки, функції, структура та динаміка.
- •(Конфліктологія: Навч. Посіб. Автор: Ємельяненко л. М., Петюх в. М., Торгова л. В., Гриненко а. М. Издательство: кнеу: 2003.)
- •Структура конфлікту
- •Діагностика типових способів поведінки в конфліктних ситуаціях (за допомогою тесту Томаса)
- •Тестовий матеріал
- •Інтерпретація результатів тест
- •Методика діагностики стратегії поведінки в конфлікті
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Обробка результатів тесту
- •Стратегія поведінки в конфліктній ситуації вважається вираженою, якщо сума балів перевищує 10.
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Обробка результатів тесту
- •Інтерпретація результатів тесту
- •Тест «Чи конфліктна Ви людина?»
- •Тестовий матеріал
- •Тест «Чи агресивні Ви?»
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Інтерпретація результатів тесту
- •Діагностика стану агресії (Методика «Басса-Дарка»)
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту Обробка результатів тесту
- •Інтерпретація результатів тесту
- •Методика діагностики «Чи схильні Ви до конфлікту?»
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Інтерпретація результатів тесту
- •Література:
- •Тема 6: Педагогічна етика та педагогічний такт вчителя
- •2. Дайте визначення поняттю педагогічний такт:
- •3. Що можна віднести до предмету педагогічної етики як науки:
- •4. Назвіть основні функції педагогічної етики:
- •5. Назвіть основні елементи у структурі педагогічної етики:
- •6. Назвіть категорії педагогічної етики:
- •7. Назвіть складові елементи педагогічного такту:
- •8. Визначте що можна віднести до тактичних ходів і засобів у педагогічній тактиці вчителя:
- •9. Назвіть головні принципи педагогічного такту вчителя:
- •10. Дайте визначення поняттю педагогічна гнучкість:
- •Професійні якості вчителя як вияв педагогічного такту
- •Функції педагогічної етики
- •«Етичний кодекс українського педагога (Проект) Преамбула
- •Розділ 1. Загальні положення
- •Розділ 2. Основні принципи педагогічної етики
- •Розділ 3. Зобов’язання педагога щодо учня
- •Розділ 4. Зобов’язання педагога щодо батьків неповнолітнього учня
- •Розділ 5. Взаємовідносини і взаємодія педагогів
- •Розділ 6. Самовдосконалення педагога
- •Розділ 7. Педагог і суспільство
- •I. Способи емоційного|емоціонального| реагування вчителя|учителя| у педагогічних ситуаціях взаємодії з адміністрацією.
- •II. Способи емоційного|емоціонального| реагування вчителя|учителя| у педагогічних ситуаціях взаємодії з|із| колегами
- •III. Способи емоційного реагування вчителя в педагогічних ситуаціях взаємодії з дітьми
- •IV. Способи емоційного реагування вчителя на свою поведінку у деяких педагогічних ситуаціях
- •V. Способи емоційного|емоціональний| реагувати вчитель|учитель| у педагогічних| ситуаціях взаємодії з|із| батьками
- •Діагностика маніпулятивного відношення (за шкалою Банта)
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Обробка і інтерпретація результатів тесту
- •Діагностика доброзичливості (за шкалою Кемпбелла)
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту:
- •Інтерпретація результатів:
- •Діагностика мотиваційно-педагогічних переваг (п.Торранс)
- •Тестовий матеріал
- •Обробка та інтерпретація| тесту
- •Діагностика особистісної установки «альтруїзм-егоїзм»
- •Тестовий матеріал
- •Ключ|джерело| до тесту
- •Інтерпретація результатів тесту
- •Література:
- •Інформаційні ресурси:
- •Список використаної літератури
- •Азаров ю.П. Тайны педагогического мастерства: Учеб.Пособие. М., 2003
- •Ковальчук л. Основи педагогічної майстерності: Навчальний посібник. – Львов: Видавничий центр лну імені Івана Франка, 2007 – 608с.
- •Педагогічна майстерність: Підручник /За ред. І.А.Зязюна. - к.:Вища школа, 2004– с. 43-53. Педагогічна майстерність: хрестоматія: Навч. Посіб./За ред..І.А.Зязюна,- к.:Вища школа, 2006
«Конфлікт, його ознаки, функції, структура та динаміка.
Історія розвитку людства з найдавніших часів до наших днів засвідчує, що конфлікти завжди були і будуть. Над природою конфліктів уже замислювалися давньогрецькі філософи. Анаксандр (610-547 рр. до н. є.) твердив, що речі виникають із постійного руху "апейрону" єдиного матеріального начала, що приводить до виокремлення з нього протилежностей, а це означає, що воно конфліктне.
Античний філософ Геракліт (530-470 рр. до н. є.) вважав, що у світі все народжується через ворожнечу і розбрат, що єдиний закон, який панує в космосі, * це війна - батько і цар усього. Це перша спроба дати позитивне трактування боротьби у процесі суспільного розвитку через проблемність і конфліктність. У середні віки Фома Аквінський (1225-1274) висунув думку, що війни допустимі в житті суспільства, тобто конфлікти є об'єктивною реальністю. Гегель (1770-1831) писав, що основна причина конфліктів коріниться в соціальній поляризації - між нагромадженим багатством, з одного боку, і змушеним працювати народом - з другого. Чарльз Дарвін (1809-1902) запропонував теорію еволюції, основні ідеї якої виклав у праці "Походження видів шляхом природного відбору, або збереження сприятливих порід у боротьбі за життя". Розвиток живої природи здійснюється в умовах постійної боротьби за виживання, тобто постійного конфлікту, вважав він. Вільям Самнер (1840-1910) - американський соціальний дарвініст, основним соціальним конфліктом у суспільстві вважав "конфлікт інтересів". Він, спираючись на великий історико-етнографічний матеріал, поклав початок системному вивченню норм соціальної поведінки, внутрішньогрупових і міжгрупових відносин.
Німецький соціолог Георг Зіммель (1858-1918) вважається першим, хто запровадив у науковий вжиток термін "соціологія конфлікту". Він запропонував зайнятись аналізом "чистих форм" соціального спілкування та взаємодії. Серед таких відносин стійких форм соціальної взаємодії, як авторитет, договір, підпорядкування, співробітництво та інші, особливе місце займає конфлікт - не лише норма, а й винятково важлива форма життя. Конфлікт сприяє соціальній інтеграції, він визначає характер конкретних соціальних утворень, змінює їхні принципи й норми організації. У 60-х роках ХХ ст. Були опубліковані праці американського психолога Еріка Берна (1902-1970), який на основі синтезу ідей психоаналізу й інтеракціонізму (Г.Міда) створив теорію трансактного аналізу. Згідно з Е.Берном, структура особистості поєднує в собі три компоненти-стани: "дитина" (джерело спонтанних емоцій, прагнень і переживань),"родич"(потяг до стереотипів, заборон, повчання) і "дорослий"(раціональне і ситуативне ставлення до життя). У процесі взаємодії людей здійснюється трансакція. Якщо реалізується непересічна трансакція, спостерігаються безконфліктні стосунки. Якщо виникає пересічна трансакція, процес спілкування порушується і може виникнути конфлікт. Інший американський вчений М.Амстуті розвинув ідею "корисності " та "негативності" конфліктів. Конфлікти є корисними тому, що:□ можуть попередити більш серйозні проблеми, які роблять розрядку в колективі, дають змогу уникнути великого насильства, створюють можливість розв'язувати проблеми цивілізованим шляхом;□ стимулюють творчість та ініціативу; □ пояснюють позиції та інтереси його учасників тощо. Конфлікти шкідливі, оскільки не рідко ведуть до безпорядку нестабільності, насильства, уповільнюють та ускладнюють прийняття рішення тощо. [23; 28-29]Наприкінці XX ст. сприйняття конфліктології як науки й практики повністю сформувалось. Сучасним управлінцям і спеціалістам різного профілю необхідні знання в галузі конфліктології управління та профілактики конфліктів, тому і важливо в наш час вивчати основи конфліктології. Проблеми конфліктології, конфліктних ситуацій завжди цікавили науковців, політиків, практиків, народ. Для розуміння суті конфлікту важливо виділити його основні ознаки та сформулювати необхідні і достатні умови його виникнення. Основні ознаки конфлікту:
Наявність двох чи більше учасників з суперечливими інтересами;
Кожний учасник має аргументацію та засоби захисту своїх інтересів;
Кожний учасник конфлікту трансформує свій стан в залежності від ситуації, яка склалася і на яку здійснює вплив супротивник. Необхідними і достатніми умовами виникнення (настання) конфлікту є наявність у суб'єктів соціальної взаємодії протилежно направлених мотивів чи суджень, а також стан суперництва між ними.
Функції конфліктів у суспільстві вивчалися завжди. Нині їх досліджують науковці-теоретики, практики-конфліктологи й медіатори, бо життя динамічне й різнобарвне. Л.Козер (США) у 1956 р. видав книгу «Функції соціальних конфліктів» кожен його аналіз дотепер залишається класичним взірцем опису саме функцій конфліктів. Конфліктологи дійшли висновку, що правомірно виокремлювати дві функції будь-якого типу конфліктів: позитивну (конструктивну) і негативну(деструктивну).Конфлікт - джерело розвитку. Це найпозитивніша його функція. Вона набирає форму кризи й стимулює зміни в суспільстві. Конфлікт - сигнал до змін. Осмислюючи типи критичних ситуацій, Ф.Е.Василюк підкреслює позитивну роль, "потребу" внутрішніх конфліктів для життя: "Вони сигналізують про об'єктивні суперечності життєвих стосунків і дають змогу вирішити їх або ж довести до реального зіткнення, що може закінчитися згубно для особистостей". Аналогічну сигнальну функцію конфлікти виконують і в міжособистісних стосунках. Конфлікт — можливість зближення. Інколи бувають проблемні ситуації, які можуть зближувати людей. Соціологи чиказької школи стверджували, що "конфлікт - це можливість розмовляти відверто", коли особистості, поспілкувавшись, мають порозумітися. Конфлікт - це можливість розрядки напруження, "оздоровлення" відносин. Досить активно використовується в педагогічній практиці. А.С.Макаренко рекомендує вирішувати його методом "вибуху". Вибухом він називав доведення конфлікту до останньої межі, до такого стану, коли немає можливості для будь-якої тяжби між особистістю й суспільством, коли ребром поставлене питання - бути членом суспільства чи вийти з нього.
Структура конфлікту. У структурі конфлікту можна виділити такі основні поняття: учасники конфлікту, умови перебігу конфлікту, образи конфліктної ситуації, можливі дії учасників конфлікту, наслідки конфліктних дій. Учасниками конфлікту можуть бути окремі індивіди, соціальні групи, організації, держави й т. д. З точки зору соціальної психології, що досліджує особистісні, міжособистісні та міжгрупові конфлікти, найтиповішими сторонами конфлікту є окремі аспекти (риси) особистості, самі особистості та соціальні групи. За такої класифікації учасників можливі конфлікти типу: риса особистості — риса особистості, особистість — особистість, особистість — група, група — група. В соціально-психологічному плані учасники, конфлікту характеризуються передусім мотивами, цілями, цінностями, установками тощо. Конфлікт суттєво залежить від зовнішнього контексту, в якому він виникає і розвивається. Важливою складовою є соціально-психологічне середовище, що представлене різними соціальними групами з їх специфічною структурою, динамікою, нормами, цінностями та ін. Вплив учасників конфлікту та умов його перебігу ніколи не здійснюється безпосередню. Опосередковуючою ланкою є образи конфліктної ситуації, які утворюються в кожного учасника конфлікту. Ці внутрішні картини ситуації включають уявлення учасників про самих себе (свої мотиви, цілі, цінності тощо), уявлення про протилежну сторону конфлікту та уявлення про ситуацію, в якій склалися і вирішуються конфліктні стосунки. Саме суб'єктивні образи, а не реальність є безпосередньою детермінантою конфліктної поведінки. Ці образи зумовлюють можливі дії, що визначають різні боки конфлікту. Оскільки ці дії взаємообумовлені, вони стають «взаємодіями» (протидіями), визначають стратегію поведінки, яка виражаєтеся не стільки словами, скільки діями. Наслідки конфліктних дій уплетені в контекст конфлікту. Вони включені в конфлікт на ідеальному рівні: учасники конфлікту мають певний образ можливих результатів і відповідно до цього вибирають свою поведінку. Але й самі реальні наслідки конфліктних дій с складовим елементом процесу конфліктної взаємодії. Усвідомлення цих результатів, корекція своїх уявлень про конфліктну ситуацію — важливий бік конфліктної взаємодії. Динаміка конфлікту. Важливою характеристикою конфлікту є його динаміка. Динаміка конфлікту як складного соціального явища знаходить своє відображення в двох поняттях :етапи конфлікту і фази конфлікту. Етапи конфлікту відображають суттєві моменти , які характеризують розвиток конфлікту від його виникнення і до вирішення. Тому значення основного змісту кожного з етапів конфлікту важливе для його прогнозування, оцінки і вибору технологій управління цим конфліктом. Основні етапи конфлікту.
Виникнення і розвиток конфліктної ситуації. Конфліктна ситуація створюється одним чи декількома суб'єктами соціальної взаємодії і є передумовою конфлікту.
Усвідомлення конфліктної ситуації хоча б одним із учасників соціальної взаємодії і емоційне переживання ним цього факту. Наслідками і зовнішніми проявами подібного усвідомлення і пов'язаних з ним емоційних переживань можуть бути зміна настрою, критичні висловлювання на адресу свого потенційного супротивника, обмеження контактів з ним і т.д.
Початок відкритої конфліктної взаємодії. Цей етап виражається в тому, що один із учасників соціальної взаємодії, який усвідомив конфліктну ситуацію, переходить до активних дій(в формі заяв, попереджень тощо), направлених на нанесення шкоди "супротивнику". Інший учасник при цьому усвідомлює, що дані дії направлені проти нього, і, в свою чергу, починає активно діяти проти ініціатора конфлікту.
Розвиток відкритого конфлікту. На цьому етапі учасники конфлікту відкрито заявляють про свої позиції і висувають вимоги.
Розв'язання конфлікту. В залежності від змісту, розв'язання конфлікту може бути досягнуто двома методами: педагогічним (бесіда, прохання, пояснення тощо) чи адміністративним (переведення на іншу роботу, звільнення, рішення комісії, наказ керівника, рішення суду і т. д.).
Фази конфлікту безпосередньо пов'язані з його етапами і відображають динаміку конфлікту перш за все з точки зору реальних можливостей його розв'язання. Основними фазами конфлікту є :
початкова фаза;
фаза підйому;
пік конфлікту;
фаза спаду.»
(Конфліктологія :Підручник / Л.М.Герасіна, М.І.Папанов. - Харків, 2002.)
«Конфлікт — це стосунки між суб’єктами соціальної взаємодії, які характеризуються протиборством за наявності протилежних мотивів (потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань) чи суджень (думок, поглядів, оцінок і т. п.)
Для з’ясування суті конфлікту важливо виділити його основні ознаки, сформулювати умови його виникнення.
Конфлікт завжди виникає на основі протилежно спрямованих мотивів і суджень, які можна вважати необхідною умовою виникнення конфлікту.
Для конфлікту завжди характерно протиборство суб’єктів соціальної взаємодії, що виявляється через нанесення взаємного збитку (морального, матеріального, фізичного, психологічного і т. п.).
Необхідними й достатніми умовами виникнення конфлікту є наявність у суб’єктів соціальної взаємодії протилежно спрямованих мотивів і суджень, а також стан протиборства між ними
Будь-який конфлікт можна розглядати у статиці (як систему взаємозалежних структурних елементів) і в динаміці (як процес).
Основними структурними елементами конфлікту є сторони конфлікту; предмет конфлікту; образ конфліктної ситуації; мотиви конфлікту; позиції сторін-конфліктерів.
Сторонами конфлікту вважають суб’єкти соціальної взаємодії, інтереси яких порушено безпосередньо, або суб’єкти, які явно (неявно) підтримують конфліктерів.
Предмет конфлікту — об’єктивно наявна чи уявна проблема, що служить причиною протиборства між сторонами (проблема влади, взаємин, першості співробітників, їхньої сумісності). Це саме та суперечність, яка є причиною виникання конфлікту.
Відображення предмета конфлікту у свідомості суб’єктів конфліктної взаємодії визначає образ предмета конфлікту.
Мотиви конфлікту, як внутрішні спонукальні сили, підштовхують суб’єктів соціальної взаємодії до конфлікту. Мотиви виявляються у формі потреб, інтересів, цілей, переконань.
Позиції сторін-конфліктерів — це те, про що заявляють вони один одному в ході конфлікту чи в переговорному процесі.
Приклад. Розподіл будь-якого ресурсу (пільг). Якщо розроблено такі правила цього розподілу, із якими згодні всі учасники, то не виникне ані проблеми, ані самого конфлікту. Якщо ж правил немає, чи з ними не згоден хоча б один із учасників, то виникає проблема, як саме розподіляти. Якщо цю проблему не вирішено, розгортається конфлікт, предметом якого є відсутність правил взаємовідносин під час розподілу.