МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

О.В. БЕЗПАЛЬКО

ЕКОНОМІКА ПРАЦІ

ТА

СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів за напрямами підготовки:

6.030505 „Управління персоналом та економіка праці”,

6.030507 „Маркетинг”,

6.030508 „Фінанси і кредит”,

6.030509 „Облік і аудит”,

6.030510 „Товарознавство та торговельне підприємництво”

всіх форм навчання

СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри

маркетингу

Протокол № 6

від 23.11. 2010 р.

Всі цитати, цифровий

та фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені. Написання одиниць

відповдає стандартам.

Київ нухт 2011

Безпалько О.В. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Конспект лекцій для студентів за напрямами підготовки 6.030505 „Управління персоналом та економіка праці”, 6.030507 „Маркетинг”, 6.030508 „Фінанси і кредит”, 6.030509 „Облік і аудит”, 6.030510 „Товарознавство та торговельне підприємництво” всіх форм навч. − К.: НУХТ, 2011. – 174 с.

Рецензент О.П. Сологуб, д-р екон. наук

О.В. БЕЗПАЛЬКО, канд. екон. наук

© О.В. Безпалько 2011

© НУХТ, 2011

Анотація

Конспект лекцій підготовлено відповідно до програм навчальної дисципліни „Економіка праці та соціально-трудові відносини”, яку включено до навчальних планів підготовки фахівців з напряму підготовки 6.030505 „Управління персоналом та економіка праці”, 6.030507 „Маркетинг”, 6.030508 „Фінанси і кредит”, 6.030509 „Облік і аудит”, 6.030510 „Товарознавство та торговельне підприємництво” всіх форм навчання. У цьому конспекті висвітлено теоретичні і практичні засади економіки праці та соціально-трудових відносин, зокрема питання функціонування ринку праці в економічній системі; регулювання зайнятості та безробітя; управління продуктивністю праці; організації та нормування праці; тарифного нормування заробітної плати та використання прогресивних систем і форм оплати праці; планування праці; дослідження рівня життя населення та регулювання державних соціальних стандартів і гарантій; формування системи соціально-трудових відносин та моніторингу соціально-трудової сфери.

Вступ

Дисциплінна «Економіка праці та соціально-трудові відносини» є однією з основних фундаментальних дисциплін підготовки фахівців економічного профілю, яка дозволяє оволодіти теоретико-методологічними основами соціально-економічних відносин у сфері праці та практичними навичками щодо управління працею та ефективного використання людських ресурсів на макро-і макрорівнях.

Предметом дисципліни „Економіка праці та соціально-трудові відносини” є праця як доцільна діяльність людей, яка завжди й одночасно є взаємодією між людиною та природою, а також відношенням між людьми в процесі виробництва.

Мета дисципліни: формування у студентів системи теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення ефективного використання людських ресурсів, організації праці та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин в Україні.

Завданням дисципліни є вивчення визначальних положень економіки праці, формування уявлення про процеси, що відбуваються в сфері зайнятості, розвитку системи нових соціально-трудових відносин, становленні і функціонуванні ринку праці, про сучасні підходи до управління людським ресурсами, про зміст і елементи організації праці, оцінку її ефективності й оплати, місце і роль Міжнародної організації праці, набуття навичок наукового аналізу соціально-трудових процесів на всіх рівнях, формування інтересу до наукових досліджень у цій сфері.

Праця відіграє в житті суспільства і кожної окремої людини дуже важливу роль і є невід’ємною складовою людського життя. Складність і багатоаспектність процесу праці, з одного боку, і ні з чим не зрівняне соціально-економічне значення праці, з другого боку, зумовлюють активний інтерес до неї різних наук. Особливості праці як об’єкта дослідження полягають в тому, що по-перше, праця – це доцільна діяльність людей зі створення благ, яка має бути ефективною, раціонально організованою; по-друге, праця є однією з головних умов життєдіяльності не лише окремої особи, а будь-якого підприємства, а також суспільства в цілому; по-третє, в процесі праці формується система соціально-трудових відносин на рівні економіки, галузі і підприємства.

Особливого значення в наш час набуває фахове дослідження всіх, а надто – соціально-економічних аспектів процесу праці, у зв’язку з докорінними змінами в системі суспільних відносин, зачіпаючи тим самим інтереси мільйонів людей і викликаючи закономірне протистояння суб’єктів цих відносин (передусім роботодавців та найманих працівників). Без комплексного теоретичного підходу до праці як до соціально-економічного явища й предмета наукового дослідження на новій концептуальній основі, що враховує соціальну орієнтацію економіки, практично неможливо забезпечити ні економічну ефективність, ні соціальний розвиток. Вивчати й досліджувати проблеми економіки праці поза соціально-трудовими відносинами вже не просто недоцільно, але й неможливо. Саме тому провідна роль в цьому відводиться дисципліні „Економіка праці та соціально-трудові відносини”.

Природа соціально-трудових відносин така, що при їхньому вивченні й аналізі ми змушені рахуватися з їхньою постійною видозміною, тому предмет дисципліни „Економіка праці та соціально-трудові відносини” залишається завжди актуальним.

Зміст цієї дисципліни має надати майбутнім фахівцям з економічних спеціальностей достатніх знань із визначальних положень економіки праці, сформувати на цій основі адаптованість їх до ринку праці, розумне ставлення до власного трудового потенціалу, вміння нарощувати й ефективно використовувати свій людський капітал, забезпечувати власну конкурентоспроможність на ринку праці, усвідомлено досягати своїх інтересів у соціально-трудових відносинах.

Навчальну дисципліну “Економіка праці та соціально-трудові відносини” необхідно вивчати у безпосередньому зв’язку з основними методологічними та організаційно-економічними положеннями, макро- і мікроекономіки, менеджменту, економічного аналізу, соціології і психології.

В результаті вивчення і опанування основ дисципліни „Економіка праці та соціально-трудові всідносини”студент повинен

знати:

• поняття, визначення, терміни дисципліни;

• особливості праці як об’єкта дослідження і вивчення;

• класифікацію населення за традиційною методикою та за методикою Міжнародної організації праці;

• показники, які характеризують рух населення;

• складові якості людського капіталу;

• елементи та функції ринку праці, механізм функціонування сучасного ринку праці;

• форми і показники зайнятості населення;

• показники і види безробіття;

• показники продуктивності прац, методи вимірювання продуктивності праці, фактори та резерви росту продуктивності праці;

• основні напрями наукової організації праці, різновиди розподілу і кооперації праці, класифікацію робочих місць за різними ознаками;

• класифікація витрат робочого часу працівника;

• сутність та методи нормування праці;

• сутність методів державного регулювання доходів і споживання, показники рівня життя;

• функції та принципи організації заробітної плати, елементи організації оплати праці, класифікацію відрядних та погодинних систем оплати праці, особливості безтарифних моделей оплати праці;

• структуру системи соціально-трудових відносин, роль держави, профспілок та роботодавців як суб'єктів соціального партнерства;

• систему трудових показників на підприємстві;

• сутність та функції соціологічних досліджень у сфері праці;

• структуру МОП та основні напрями її роботи;

вміти:

• аналізувати процес відтворення населення застосовуючи систему показників руху населення;

• оцінювати рівень зайнятості населення;

• розраховувати продуктивність праці за різними показниками продуктивності праці;

• розраховувати зміну продуктивності праці за рахунок різних резервів;

• індексувати витрати робочого часу;

• обґрунтовувати і розраховувати норми трудових витрат за допомогою методів нормування праці;

• оцінювати зміни рівня життя населення;

• розраховувати заробітну плату, застосовуючи тарифні та безтарифні моделі оплати праці;

• використовувати на практиці принципи на яких повинно будуватися партнерство в процесі здійснення колективних переговорів;

• проводити аналіз трудових показників;

• застосовувати на практиці методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.