Питання для самоконтролю:

1. З чого складається система трудових показників на підприємстві?

2. Розкрийте сутність показників чисельності та структури кадрів.

3. Що є основою для розрахунку плану по праці? Назвіть показники, що входять до плану по праці.

4. Які існують методи планування чисельності працюючих?

5. Сутність та методи планування зростання продуктивності праці.

6. Розкрийте суть планування фонду заробітної плати за категоріями працюючих.

7. Основні задачі аналізу чисельності та складу працівників.

8. За допомогою яких показників можна проаналізувати рух кадрів на підприємстві?

8. Основні задачі аналізу продуктивності праці.

9. За допомогою яких показників можна проаналізувати ефективність використання робочого часу на підприємстві?

10. Яка мета проведення аналізу заробітної праці на підприємстві?

Тема13 Моніторинг соціально-трудової сфери

13.1. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин.

13.2.Сутність, цілі і задачі соціологічних досліджень у сфері праці.

13.3. Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.

Теоретична частина

13.1. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин

Моніторинг – це система послідовного збору даних про явище, процеси, які описуються за допомогою певних показників із метою оперативної діагностики стану об’єкта, його дослідження й оцінювання вдинаміці.

Моніторинг соціально-трудової сфери – комплексна державна система неперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері.

Моніторинг в Україні проводиться Міністерством праці та соціальної політикиУкраїни, Державним комітетом статистики України спільно з Міністерством економіки та іншими державними органами виконавчої влади.

Об’єктами моніторінгу виступають підприємства, організації, установи різних форм власності й галузей економіки, окремі соціально-демографічні та професійні групи населення, а також макроекономічні показники, що характеризують розвиток галузей економіки України.

Поведення моніторінгу в соціально-трудовій сфері передбачає отримання та обробку інформації за такими напрямами:

• соціально-демографічні і міграційні процеси;

• ринок робочої сили, зайнятість та безробіття;

• соціально-трудові процеси на підприємствах, в установах та організаціях;

• умови та охорона праці;

• доходи та рівень життя населення.

Інформаційною базою моніторингу соціально-трудових відносин виступають:

• матеріали державної та галузевої статистичної звітності;

• дані базових підприємств;

• дані вибіркових обстежень груп населення;

• дані соціологічних опитувань;

• результати досліджень науково-дослідних організацій.

13.2. Сутність, функції і задачі соціологічних досліджень у сфері праці

Соціологія (від лат. – суспільство і грецьк. – слово, навчання) – наука про суспільство, що розглядає його як систему соціальних спільностей, груп, що встановлює закономірності їхнього розвитку, процесів і відносин, що відбуваються усередині них, структуру і механізм соціально-трудових відносин, а також соціальні процеси у сфері праці.

Соціологічне дослідження – це аналіз соціальних явищ і процесів за допомогою спеціальних методів, що дозволяє систематизувати факти про процеси, відносини, взаємозв'язки, залежності і робити обґрунтовані висновки та рекомендації.

Функції соціологічних досліджень такі:

• інформаційно-дослідницька – спрямована на створення постійно обновлюваної бази, соціальної інформації, що постійно доповнюється;

• організаційно-впроваджувальна – полягає в розробці за результатами аналізу методичних рекомендацій, інструкцій, заходів, наданні інформації зацікавленим особам;

• пропагандистська – поширення основ соціологічних знань, особливо серед керівного складу організації.

• методична – розробка нових, вивчення і використання наявних прогресивних методів ведення соціологічних досліджень.

Задачі, які розв'язуються в ході соціологічних досліджень, складні і різноманітні. Багато в чому вони визначаються специфікою, змістом і умовами діяльності.

Можна виділити ряд найбільш загальних задач:

1. Вивчення соціальних процесів, що впливають на ефективність управління організацією (розмежування управлінських функцій, раціональність ієрархічної системи, стиль і методи керівництва, ступінь участі рядових виконавців у прийнятті рішень, визначення меж компетенції і відповідальності і т. ін.).

2. Підвищення рівня стабільності трудового колективу, формування єдиної трудової моралі.

3. Розвиток системи адаптації нових працівників на підприємстві, а також працівників до інновацій.

4. Підвищення трудової активності працівників.

5. Вивчення змісту, умов праці і розробка заходів для їхнього удосконалювання.

6. Виявлення факторів, що сприяють підвищенню задоволеності працею.

7. Розробка рекомендацій і планування трудової кар'єри.

8. Підвищення якості трудового життя, у тому числі за рахунок кращого задоволення потреб працівників, розвитку соціально-побутово сфери в організації.

9. Розробка соціальних програм, програм соціально підтримки працівників, планів соціального розвитку організації.