Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕП Конспект лекцій.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
2.05 Mб
Скачать

2.2. Соціально-економічна категорія „трудові ресурси”

Трудові ресурси це частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знанням здатна працювати в народному господарстві.

До складу трудових ресурсів входить:

1.- працездатне населення працездатного віку, за винятком непрацюючих інвалідів праці і війни І і ІІ груп, непрацюючих осіб, що одержують пенсії по старості на пільгових умовах,

2 - працюючі інваліди,

3. - населення, що знаходиться за межами працездатного віку, але яке зайняте у виробництві.

Кількісно межі трудових ресурсів залежать від таких економічних категорій: „працездатний вік” та „працездатність”.

Працездатний вік поняття узагальнене, тому дещо умовне і визначається в кожній країні чинним законодавством.

В Україні в 2010р. працездатним віком було: у чоловіків − 16−59 років, у жінок − 16−54 років. На майбутнє уряд країни пропонує збільшити верхню межа працездатного віку для жінок до 59 років як у чоловіків. Межі працездатного віку в різних країнах неоднакові. У ряді країн нижня межа встановлена 14−15 років, а в окремих країнах − 18 років. Верхня межа в багатьох країнах складає 65 років для всіх чи 65 років − для чоловіків і 60−65 років − для жінок.

(Наприклад, в США працездатним віком вважається: у чоловіків − 14−65 років, у жінок − 14−62 роки).

Нижня межа – передбачає, що до початку працездатного віку, людина повинна здобути певний рівень фізичного та розумового розвитку.

Верхня межа – показує думку суспільства про те, в якому віці людина може претендувати на допомогу по старості.

Основою працездатного населення є працездатність.

Працездатність буває:

  • загальна – передбачає у людини наявність фізіологічних, психофізичних, вікових і інших даних, які визначають спроможність до праці, яка не потребує спеціальної підготовки;

  • професійна – це спроможність до конкретного виду діяльності, яка потребує спеціальної освіти або підготовки.

Характеристикою якісного стану працездатного населення є:

  • освітній рівень (макро-рівень – система учбових закладів);

  • професійна майстерність (мікро-рівень – професійна діяльність).

Як соціально-економічна категорія ТР – це найактивніша в економічному відношенні частина населення, яка повинна забезпечувати відтворення суспільного продукту. Тому для держави є важливим кількісний бік ТР, тобто їх обсяг.

Величина трудових ресурсів залежить від:

  • офіційно встановлених вікових меж — верхнього і нижнього рівнів працездатного віку,

  • частки працездатних серед населення працездатного віку,

  • чисельності осіб, що беруть участь у суспільній праці з числа тих хто знаходиться за межами працездатного віку.

В зв’язку з цим, чисельність ТР може бути збільшена за рахунок:

  1. природного приросту населення,

  2. скорочення частки непрацездатних осіб працездатного віку,

  3. створення економічних, організаційних і правових передумов для підвищення зацікавленості населення з числа тих хто знаходиться за межами працездатного віку у посильній суспільній праці,

  4. перегляду вікових меж працездатності.

Висновок. Поняття „трудові ресурси” ширше, ніж поняття „економічно активне населення”, оскільки включає ще і працездатних непрацюючих людей та тих, що навчаються на денному відділенні. Реально за поняттям „трудові ресурси” стоїть кількість населення, яку можна примусити працювати, тобто яка фізично здатна працювати. Поняття ж „економічно активне населення” це та реальна частина трудових ресурсів, що добровільно працює або хоче працювати. Оскільки Україна обрала курс на побудову вільного демократичного суспільства і в її Конституції проголошена заборона примусової праці, поняття „трудові ресурси” поступово втрачає своє економічне значення. Адже ресурсами можна називати лише реальні джерела задоволення потреби (у даному випадку − потреби в робочій силі). Тому не логічно називати трудовими ресурсами частину населення, яку можна залучити до праці лише примусово. Реальними ж людськими ресурсами до праці (і це визнано на міжнародному рівні) є економічно-активне населення. „Трудові ресурси” як поняття має право на існування тільки як максимально можлива за екстремальних умов кількість економічно-активного населення.