5.4. Основні шляхи підвищення продуктивності праці на підприємствах харчової промисловості

1. Збільшення обсягів виробництва в зв’язку зі збільшенням попиту на ринку.

2. Структурні зміни у виробництві:

- зміни питомої ваги окремих видів продукції в загальному обсязі;

- виробництво нових конкурентоспроможних видів продукції.

3. Підвищення технічного рівня виробництва:

- впровадження нових безвідходних, маловідходних, інтенсивних, ресурсоощадних технологій;

- розвиток інноваційних процесів;

- поліпшення використання матеріалів, палива, енергії;

- використання нових ефективних видів чи заміна сировини, матеріалів, палива, енергії;

- комплексна механізація та автоматизація виробничих процесів;

- підвищення якості продукції;

- заміна морально застарілого та фізично зношеного обладнання новим високопродуктивним.

4. Удосконалення управління, організації виробництва та праці:

- зміни робочого періоду у сезонних виробництвах;

- зменшення втрат від браку;

- удосконалення систем управління;

- скорочення втрат робочого часу;

- зміни норм трудових витрат;

- поліпшення умов праці.

У кожній підгалузі харчової промисловості потрібно вишукувати такі резерви зростання продуктивності праці, використання яких дасть змогу врахувати галузеві особливості підприємств.

Резерви зростання продуктивності праці у виробничих процесах визначаються за допомогою використання методичних основ економіки праці, методів технічного нормування, а також методів вивчення витрат робочого часу персоналу й використання засобів виробництва.

Практична частина

Задача 1

Бригада із семи осіб за 20 робочих днів базисного періоду виготовила 1890 деталей; у звітному за 22 робочі дні — 2101. Визначити індекс та відсоток зростання денної продуктивності праці одного робітника.

Задача 2

На обробку деталі витрачали 55 хв. Після удосконалення технологічного процесу норму часу переглянули і встановили – 52 хв. На скільки процентів знизилась трудомісткість виготовлення деталі і підвищилась продуктивність праці?

Задача 3

Тривалість зміни становить 8 годин, витрати на виробництво одиниці продукції складають 12 хвилин, а внутрішні простої – 25 хвилин. Запровадження організаційно-технічних заходів дозволило ліквідувати втрати робочого часу і знизити трудомісткість одиниці продукції на 10%. Визначити зростання продуктивності праці за рахунок екстенсивного і інтенсивного чинників.

Задача 4

Визначити вплив показників відпрацьованого часу на зміни годинної, денної, річної продуктивності праці за такими даними:

Показники	Базисний період	Звітний період
Годинний виробіток, грн.	22,0	24,0
Середня тривалість робочого дня, год	7,7	7,6
Число робочих днів за рік	255	257

Задача 5

Визначити виробіток на одного працівника за методом НВО, якщо обсяг виробленої продукції становить 3220 тис. грн., а питома вага основних витрат за нормативами така: заробітна плата основних робітників з нарахуванням — 9,5%, цехові витрати — 11%, загальнозаводські витрати — 12%, сировина й основні матеріали — 42,5%, кооперовані поставки — 13%. Середньооблікова чисельність ПВП — 317 осіб.