39. Дніпро сьогодні

У словах Тараса Григоровича Шевченка: «Реве та стогне Дніпр широкий»,— яскраво змальовано образ могутнього Славути. Про могутність, повноводність, багатство цієї водної артерії, про розкішні зелені ліси на його берегах, плавні, повні всяких тварин

і птахів, говорить і відомий історик Дмитро Яворницький. Згадує про цю річку — Борисфен — і давньогрецький історик Геродот. Він писав про те, що зі скіфських рік після Дунаю вона найбільша й найбагатша поживними продуктами між усіма річками взагалі,

крім Нілу.

До XIX ст. Дніпро розглядався з позиції транспортних можливостей. Через бурхливий економічний розвиток зростало значення транспортного чинника, адже не існувало дешевої й розгалуженої мережі доріг. За часів радянської влади ставлення до природи змінилося. Вважалося, що природа не храм, а майстерня. Людина позиціонувалася господарем природи. Це спричинило великі перетворення у довкіллі. З метою створення проходу без перевантаження суден, отримання дешевої електроенергії та для істотного збільшення площі зрошувальних земель вирішили будувати Дніпровську ГЕС, для чого створили Дніпровське водосховище.

Запланованої мети досягли дуже швидко, та не врахували негативних наслідків будівництва. Було знищено таку перлину природи, як дніпровські пороги, зруйновано недосліджені історичні пам’ятки скіфсько‑козацького часу. Залишилося поза увагою й те,

що замулення водосховища призведе до перетворення річки на водойму озерно‑болотного типу. Проігнорували й те, що під час запланованого затоплення виникне безліч мілководних ділянок із подальшим цвітінням води, а зміна рівня води для потреб гідроенергетики знищить окремі види риб.

Спорудження Дніпровської ГЕС розпочало, було затоплено два нижніх пороги й майже сформовано водосховище. При цьому при‑близно вдвічі збільшився шару мулу, тобто чітко проявився озерний тип водойми, а хімічний склад води істотно погіршився.

Після війни створили ще п’ять водосховищ, завершивши план перебудови екосистеми Дніпра. Який же результат? Досягнуто можливість перевезення пасажирів і вантажів без перевантаження, проте динаміка зміни цих показників унаочнила постійне зменшення частки водного транспорту в загальних обсягах перевезень.

Будівництво ГЕС начебто дало змогу отримати дешеву й екологічно чисту електроенергію, проте вартість утримання каскаду цих гідроелектростанцій в 6‑30 разів перевищує вартість енергії, що на них виробляється. То чи дешева наша гідроенергетика?

Не відбулося і збільшення вилову риби, адже зникло чимало видів типових річкових риб, зокрема осетер та оселедець, лосось, білуга, а також зменшилася чисельність стерляді, головня, линка. Замість них з’явилися озерні лящ, щука, сом, короп, плітка,

окунь. Останнім часом збільшилася кількість товстолобика й білого амуру.

Все це сталося через цвітіння води, знищення природних нерестилищ, загибель малька в гідроагрегатах ГЕС, коливання рівня води протягом доби та її забруднення. Нагальною є необхідність повернення екосистеми Дніпра до природного стану, що забезпечить умови для сталого розвитку нинішніх і прийдешніх поколінь.