- •1. Мікроекономіка як складова економічної теорії. Предмет мікроекономіки.
- •2. Проблема обмеженості ресурсів та альтернативний вибір
- •3. Модель та крива виробничих можливостей; їх функції в економічному аналізі.
- •6. Загальноекономічні та специфічні методи мікроекономіки.
- •5. Суб’єкти та об’єкти економічних відносин на мікрорівні. Індивід. Домашнє господарство. Фірма. Держава.
- •4. Застосування та межі мікроекономічної теорії.
- •7.. Поняття корисності. Сукупна та гранична корисність. Закон спадної граничної корисності економічного блага.
- •Графік граничної корисності
- •11. Уподобання споживача. Криві байдужості та їх властивості. Гранична норма заміщення.
- •9.. Бюджетне обмеження споживача. Вплив зміни цін та доходу споживача на положення бюджетної лінії.
- •8. Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна та графічна інтерпретація. Вибір оптимального споживчого кошика.
- •10.. Реакція споживача на зміну доходу. Крива «дохід-споживання». Функція Торнквіста.
- •10. Реакція споживача на зміну цін товару. Крива «ціна-споживання». Поняття звичайних благ та благ Гіффена.
- •14. Індивідуальний та ринковий попит
- •12. Ефект заміни та ефект доходу, їх взаємодія.
- •13. 15.Попит та закон попиту. Фактори зміни попиту та обсягу попиту (економічний, алгебраїчний, графічний аналіз).
- •16. Пропозиція та закон пропозиції. Фактори зміни пропозиції та обсягу пропозиції (економічний, алгебраїчний, графічний аналіз).
- •16. Пропозиція та закон пропозиції. Рис ст.31 конспект
- •17.Поняття еластичності. Види еластичності. Практичне застосування теорії еластичності.
- •18. Еластичність попиту за чинниками впливу, фактори що її визначають.
- •19. Еластичність пропозиції. Фактори, що впливають на еластичність пропозиції.
- •20. Сутність виробничої функції та її властивості.
- •21. Виробництво та витрати. Рівновага виробника: графічна, алгебраїчна та економічна інтерпретації. Рис ст.45-46 конспект
- •22. Поняття і параметри виробничої функції. Сукупний, середній та граничний продукт, їх динаміка на короткостроковому періоді.
- •23. Поняття і види витрат.
- •24. Витрати виробництва в короткостроковому періоді. Закон спадаючої віддачі факторів виробництва.
- •25. Витрати виробництва в довгостроковому періоді. Оптимальний розмір підприємств.
- •26. Характерні риси ринку досконалої конкуренції. Досконало конкурентна фірма та умови її функціонування.
- •27. Сукупний, середній та граничний доходи конкурентної фірми, їх графічне відбиття.
- •28. Конкурентна стратегія фірми у короткостроковому періоді. Ст 68, 69
- •29. Конкурентна стратегія фірми у довгостроковому періоді. Ст. 77
- •30. Досконала конкуренція та ефективність
- •31. Поняття ринкової структури. Види ринкових структур та їх критерії.
- •32. Модель чистої монополії та їх характеристика.
- •33. Різновиди монополій. Монопсонія.
- •34.Державне регулювання монопольної діяльності, антимонопольна політика.
- •35. Визначення ціни та обсягу виробництва, що максимізує прибуток монополіста. Ст. 81
- •36. Економічні та соціальні витрати монополії. Концентрація ринку та її показники.
- •4. Показники концентрації і її оцінка
- •39 Поняття олігополії, причини виникнення, особливості поведінки на ринку.
- •40. Моделі олігополістичного ціноутворення.
- •41. Олігополія та економічна ефективність. Олігополістичні ринкові структури в Україні.
- •42.Похідний попит. Взаємозв’язок ринків продукту та факторів виробництва.
- •43. Монопольна влада на ринку праці.
- •44. Ринок факторів виробництва в умовах досконалої конкуренції.
- •46. Попит і пропозиція на досконало конкурентному ринку праці. Ст. 109
- •45. Ринок праці з недосконалою конкуренцією (монопсонічний та олігопсонічний ринки).
- •46.Попит і пропозиція на досконало конкурентному ринку праці.
- •48.Ринок праці в умовах досконалої конкуренції.
- •49. Попит на капітал та пропозиція капіталу. Продуктивність капіталу.
- •50.Види процентних ставок. Ставка відсотка: номінальна та реальна.
- •51. Поняття дисконтованої вартості. Формування процентної ставки як дисконтованої величини капіталу.
- •52. Рентабельність інвестицій. Фактори ринку.
- •53. Ринок землі: особливості попиту і пропозиції. Рівновага на ринку землі.
- •55. Необхідність та вигоди ринкового обміну. Діаграма Еджворта.
- •56. Часткова та загальна рівновага. Ефект зворотнього зв’язку. Закон Вальраса.
- •57. Загальна рівновага за Парето.
- •58. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •59/Поняття громадських благ. Попит на громадські блага та ефективний їх обсяг.
- •60Негативні та позитивні зовнішні ефекти. Засоби коригування зовнішніх ефектів: податки та субсидії. Теорема Коуза.
- •61.Недосконалість ринку та необхідність державного втручання в ринкову економіку.Функції держави на мікро рівні.
46.Попит і пропозиція на досконало конкурентному ринку праці.
Особливість конкурентного ринку праці як ринку фактора виробництва полягає у припущенні щодо абсолютної мобільності праці – здатності робітників необмежено переміщувати послуги своєї праці від однієї фірми до іншої в межах національної економіки і незалежно від спеціалізації ринків праці. Мобільність праці є аналогом умови вільного входження та виходу фірми на ринок. Однорідність праці полягає в тому, що працедавці не розрізняють послуги праці, які можуть надаватися різними робітниками; різні кваліфікація, досвід робітників не беруться до уваги на повністю конкурентному ринку.
Фірма визначає попит на працю, входячи із співставлення вигод від використання праці з її вартістю. Зокрема, при аналізі доцільності збільшення використання обсягів праці на одиницю порівнюють додаткові вигоди із додатковою вартістю. Додаткові вигоди, тобто граничний продукт в грошовому виразі (ГПГВl) – це додаткова виручка, яка виникне від продажу додаткової одиниці продукції, що вироблена завдяки використанню додаткової одиниці праці.
Пропозиція праці – співвідношення між ставкою заробітної плати та обсягом праці, який власник цього ресурсу (домогосподарство) бажає та може запропонувати працедавцям на ринку за інших незмінних умов.
В основі індивідуальної пропозиції праці є раціональним вибір між цінністю благ, які міг би придбати найманий робітник за рахунок доходу, що утворився від продажу праці, та цінністю відпочинку для цього індивіда.
Ринкова пропозиція праці складається із суми всіх індивідуальних пропозицій праці домогосподарств. Якщо є криві індивідуальної пропозиції, то криву ринкової пропозиції можна утворити шляхом горизонтального підсумовування індивідуальних кривих; тобто для кожного рівня ставки заробітної плати треба підсумовувати індивідуальні обсяги пропозиції праці, що дасть ринковий обсяг пропозиції праці для цієї ставки. Ринкова крива пропозиції має традиційний вигляд кривої пропозиції з нахилом угору і може бути без відхилення назад. Це пояснюється тим, що при поєднанні індивідуальних кривих пропозицій відхилення назад нівелюється, адже ефекти доходу і заміщення, які визначають ці відхилення, поєднуються для кожної людини індивідуально. До того ж можливе скорочення обсягу пропозиції з боку тих, хто вже перебуває на ринку праці, може бути компенсоване за рахунок появи на цьому ринку нових працівників з інших ринків праці.
Чинниками, що впливають на пропозиції певного виду праці, є умови праці в цій галузі, умови праці та рівень оплати її на інших ринках, загальна чисельність працездатного населення (робоча сила).
Сума попиту на працю всіх фірм визначає ринковий попит на працю.
Попит характеризується такими чинниками, як ринковий попит на кінцеву продукцію, технологія виробництва, і, відповідно, продуктивність праці, рівень цін на інші фактори, які можуть бути замінниками або доповнювачами для фактора праці, рівень податків.
Еластичність ринкового попиту на працю визначається зміною обсягу попиту на працю у процентах в результаті збільшення ставки заробітної плати на один відсоток.
Еластичність попиту залежить від таких чинників:
- інтенсивність використання праці у виробничому процесі (еластичність вища при більшій частці праці у процесі виробництва порівняно з іншими факторами, ніж при меншій частці);
- швидкість спадання граничного продукту праці (еластичність вища при меншій швидкості спадання);
- можливості заміщення факторів (у ДП – чим легше інший фактор замінює працю, тим вища еластичність попиту на працю).
Якщо на ринку праці відомі і попит і пропозиція, тоді стан рівноваги визначається так само, як для ринків готової продукції, за умови балансу обсягів попиту і пропозиції праці. Стан рівноваги змінюється при змінах нецінових чинників попиту і пропозиції.
47.Ефект доходу та ефект заміщення на ринку праці.\
Ринок праці – ринок одного з факторів виробництва, де домогосподарства в ролі найманих робітників пропонують свою працю, а фірми - виробники товарів та послуг (працедавці) – потребують її. На ринку праці встановлюється ціна праці – ставка заробітної плати – та обсяг використання праці.
Якщо припустити, що єдиним джерелом доходу індивіда є заробітна плата із годинною ставкою Х, а У – добовий обсяг праці в годинах, то добовий доход складатиме: І=Х*У.
Цей доход може коливатись від нуля (коли У=0, людина лише відпочиває) до І=24*Х – ця величина, що передбачає цілодобову працю, є звичайно, гіпотетичною. Всі можливі сполучення добового доходу і годин відпочинку відповідають точкам, що утворюють лінію, яка є аналогом бюджетного обмеження споживача. Нахил бюджетного обмеження дорівнює годинній ставці заробітної плати Х, яка є альтернативною вартістю години відпочинку.
Таким чином, завдання раціонального вибору індивіда полягає у знаходженні такого поділу часу між працею і відпочинком, який дає змогу максимізувати корисність індивіда при певному добовому доході, тобто І=Х*У.
При підвищенні ставки заробітної плати вибір між доходом і відпочинком може змінитися у будь-якому напрямку в залежності від того, який з двох ефектів переважатиме – ефект доходу чи ефект заміщення.
Ефект доходу виникає при підвищенні добробуту (реального доходу) при зростанні ставки заробітної плати (це спонукає працювати менше), ефект заміщення – за рахунок підвищення альтернативної вартості години відпочинку (що стимулює скорочення відпочинку і збільшення робочого часу).
Визначення обсягів праці, які людина готова запропонувати при кожному окремому рівні заробітної плати, дає змогу побудувати криву індивідуальної пропозиції праці
ефект заміщення— це заміна годин дозвілля робочим часом для збільшення можливості споживання. Кожен вільний час робітника — це втрачена вигода. Вільний час заміщується набором товарів і послуг, які можна придбати на зростаючу заробітну плату. Таким чином, ефект заміщення веде до зростання пропозиції праці;
2. ефект доходу — при зростання зарплати підвищується і ціна дозвілля — сума грошей, яку робітник втрачає, щоб насолоджуватись відпочинком. При більш високому доході працівник може купити більшу кількість товарів, одним із яких є відпочинок. В результаті якщо заробітна плата вища за W1, то пропозиція праці буде зменшуватись (рис. 5.7).
Рис. 5.7. Крива індивідуальної пропозиції робочої сили
Сукупний ефект від збільшення погодинної ставки опиши праці визначається співвідношенням "ефекту доходу" та "ефекту
заміщення". За умов низької оплати праці переважає "ефект заміщення", обсяг пропозиції робочої сили на ринку праці збільшується. Після забезпечення певного рівня матеріального добробуту помітно скорочується частка часу, що витрачається на працю. Із збільшенням зарплати посилюється дія "ефекту доходу"— люди починають ставитися до дозвілля, як до предмета розкоші.