7.. Поняття корисності. Сукупна та гранична корисність. Закон спадної граничної корисності економічного блага.

Корисність U (utililу) — це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товарів та послуг.

Формалізований аналіз поведінки споживача передбачає визначення функції корисності як певного співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, що досягається споживачем:

д е U-рівень корисності; X1,X2,…Xn-кількість споживаних благ, одиниць; n-кількість видів благ.

Сукупна корисність (ТU) — це корисність, яку отримує спо­живач від використання товару загалом.

U TU

0

Q1 Q2 Q3 Q

Рисунок 1: Крива сукупної корисності

Середня корисність (АU) – це загальна корисність у розрахунку на кожну одиницю товару.

Принцип граничної корисності був відкритий німецьким економістом і математиком Госеном в 1854 році. Перший закон Госена говорить: при послідовному зростанні споживання блага корисність кожної наступної одиниці зменшується. Це закон отримав назву закону спадної граничної корисності.

Функція корисності – це функція, яка показує зменшення корисності блага з зростанням його кількості:

U = f (Q),

де U – корисність блага; Q – послідовна кількість блага.

Отже, чим більшою кількістю блага володіє індивід, тим меншу цінність має для нього кожна наступна одиниця цього блага. Це значить , що ціна визначається не загальною, а граничною його корисністю для споживача.

Корисність збільшується, якщо збільшується кількість товару, що споживається. У цьому випадку зростає загальна корисність. Але зростання загальної корисності уповільнює­ться зі збільшенням споживання. Це є наслідком того, що зменшується додаткова, або гранична, корисність. Гранична корисність МU (Маrginal Utility)-це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.

Згідно з законом спадної граничної корисності величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися по мірі збільшення кількості товару, що споживається. Сукупна корисність ТU (Тоtаl utility) зростає в процесі споживання, але вона зростає все меншою і мен­шою мірою. Це означає, що гранична корисність (МU) —додаткова корисність від споживання кожної додаткової одиниці товару — знижується.

Графік граничної корисності

U

MU

11. Уподобання споживача. Криві байдужості та їх властивості. Гранична норма заміщення.

Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності.

Для описання уподобань споживача щодо всіх можливих комбінацій двох товарів засто­совується карта байдужості – сукупність кри­вих байдужості , кожна з яких представляє ін­ший рівень корисності (рисунок 1). Вона описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який кошик і є „моделлю бажаного”.

U3

U2

U1

Властивості кривих байдужості:

• криві байдужості не можуть перетинатися;

• криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповіда­ють наборам благ з вищим рівнем корисності;

• криві байдужості мають від’ємний нахил для абсолютної більшості благ.

• в міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється.

Гранична норма заміщення – це кількість одного блага, від якої споживач змушений відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого блага. Він може бути визначений як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці.

Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називається граничною нормою заміни (MRS). Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:

де МRS – гранична норма заміщення;

Y

Y₁ A

Y₂ B

Y₃ C F U

0 X₁ X₂ X₃ X

Рисунок 2: Гранична норма заміщення

Малюнок показує, що крива байдужості стає пологішою в міру просування вздовж неї до низу, а гранична норма заміни зменшується від точки А до В і С, тобто споживач готовий відмовлятись від все меншої кількості блага Y для одержання додаткової одиниці товару X.

Якщо товари є абсо­лютними замінниками, споживачу байдуже, який з них споживати (купити учнівський зошит червоного чи синього кольору), гранична норма заміни є сталою, а криві бай­дужості матимуть вигляд спадних прямих. Якщо товари є абсолютними взаємодоповнювачами (наприклад, взуття на праву та ліву ногу), то заміщення неможливе, гранична норма за­міни дорівнює нулю або є нескінченною, а криві байдужості мають вигляд прямого кута.