- •1. Мікроекономіка як складова економічної теорії. Предмет мікроекономіки.
- •2. Проблема обмеженості ресурсів та альтернативний вибір
- •3. Модель та крива виробничих можливостей; їх функції в економічному аналізі.
- •6. Загальноекономічні та специфічні методи мікроекономіки.
- •5. Суб’єкти та об’єкти економічних відносин на мікрорівні. Індивід. Домашнє господарство. Фірма. Держава.
- •4. Застосування та межі мікроекономічної теорії.
- •7.. Поняття корисності. Сукупна та гранична корисність. Закон спадної граничної корисності економічного блага.
- •Графік граничної корисності
- •11. Уподобання споживача. Криві байдужості та їх властивості. Гранична норма заміщення.
- •9.. Бюджетне обмеження споживача. Вплив зміни цін та доходу споживача на положення бюджетної лінії.
- •8. Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна та графічна інтерпретація. Вибір оптимального споживчого кошика.
- •10.. Реакція споживача на зміну доходу. Крива «дохід-споживання». Функція Торнквіста.
- •10. Реакція споживача на зміну цін товару. Крива «ціна-споживання». Поняття звичайних благ та благ Гіффена.
- •14. Індивідуальний та ринковий попит
- •12. Ефект заміни та ефект доходу, їх взаємодія.
- •13. 15.Попит та закон попиту. Фактори зміни попиту та обсягу попиту (економічний, алгебраїчний, графічний аналіз).
- •16. Пропозиція та закон пропозиції. Фактори зміни пропозиції та обсягу пропозиції (економічний, алгебраїчний, графічний аналіз).
- •16. Пропозиція та закон пропозиції. Рис ст.31 конспект
- •17.Поняття еластичності. Види еластичності. Практичне застосування теорії еластичності.
- •18. Еластичність попиту за чинниками впливу, фактори що її визначають.
- •19. Еластичність пропозиції. Фактори, що впливають на еластичність пропозиції.
- •20. Сутність виробничої функції та її властивості.
- •21. Виробництво та витрати. Рівновага виробника: графічна, алгебраїчна та економічна інтерпретації. Рис ст.45-46 конспект
- •22. Поняття і параметри виробничої функції. Сукупний, середній та граничний продукт, їх динаміка на короткостроковому періоді.
- •23. Поняття і види витрат.
- •24. Витрати виробництва в короткостроковому періоді. Закон спадаючої віддачі факторів виробництва.
- •25. Витрати виробництва в довгостроковому періоді. Оптимальний розмір підприємств.
- •26. Характерні риси ринку досконалої конкуренції. Досконало конкурентна фірма та умови її функціонування.
- •27. Сукупний, середній та граничний доходи конкурентної фірми, їх графічне відбиття.
- •28. Конкурентна стратегія фірми у короткостроковому періоді. Ст 68, 69
- •29. Конкурентна стратегія фірми у довгостроковому періоді. Ст. 77
- •30. Досконала конкуренція та ефективність
- •31. Поняття ринкової структури. Види ринкових структур та їх критерії.
- •32. Модель чистої монополії та їх характеристика.
- •33. Різновиди монополій. Монопсонія.
- •34.Державне регулювання монопольної діяльності, антимонопольна політика.
- •35. Визначення ціни та обсягу виробництва, що максимізує прибуток монополіста. Ст. 81
- •36. Економічні та соціальні витрати монополії. Концентрація ринку та її показники.
- •4. Показники концентрації і її оцінка
- •39 Поняття олігополії, причини виникнення, особливості поведінки на ринку.
- •40. Моделі олігополістичного ціноутворення.
- •41. Олігополія та економічна ефективність. Олігополістичні ринкові структури в Україні.
- •42.Похідний попит. Взаємозв’язок ринків продукту та факторів виробництва.
- •43. Монопольна влада на ринку праці.
- •44. Ринок факторів виробництва в умовах досконалої конкуренції.
- •46. Попит і пропозиція на досконало конкурентному ринку праці. Ст. 109
- •45. Ринок праці з недосконалою конкуренцією (монопсонічний та олігопсонічний ринки).
- •46.Попит і пропозиція на досконало конкурентному ринку праці.
- •48.Ринок праці в умовах досконалої конкуренції.
- •49. Попит на капітал та пропозиція капіталу. Продуктивність капіталу.
- •50.Види процентних ставок. Ставка відсотка: номінальна та реальна.
- •51. Поняття дисконтованої вартості. Формування процентної ставки як дисконтованої величини капіталу.
- •52. Рентабельність інвестицій. Фактори ринку.
- •53. Ринок землі: особливості попиту і пропозиції. Рівновага на ринку землі.
- •55. Необхідність та вигоди ринкового обміну. Діаграма Еджворта.
- •56. Часткова та загальна рівновага. Ефект зворотнього зв’язку. Закон Вальраса.
- •57. Загальна рівновага за Парето.
- •58. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •59/Поняття громадських благ. Попит на громадські блага та ефективний їх обсяг.
- •60Негативні та позитивні зовнішні ефекти. Засоби коригування зовнішніх ефектів: податки та субсидії. Теорема Коуза.
- •61.Недосконалість ринку та необхідність державного втручання в ринкову економіку.Функції держави на мікро рівні.
48.Ринок праці в умовах досконалої конкуренції.
Треба сказати, що ситуація досконалої конкуренції на ринку праці практично не зустрічається. Однак ми спробуємо змоделювати її, щоб проаналізувати попит та пропозиція на ринку праці.
В умовах зробленої конкуренції на ринку велика кількість фірм конкурують одна з одною при наймі конкретного виду праці. При цьому численні робітники, що мають однакову кваліфікацію, незалежно один від одного пропонують цей вид послуг праці. І, що найголовніше, ні робітники, ні фірми не здійснюють контролю над ціною.
Ринок досконалої конкуренції -- це ринок, який відповідає умовам досконалої конкуренції.
Умови формування ринку досконалої конкуренції
1. Ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців.
2. Кожна фірма має дуже незначну частку у загальному
випуску продукції, що поступає на ринок, і ця частка не перевищує 1% загального продажу.
3. Фірма не цікавиться рішеннями своїх конкурентів. Вона
не розглядає конкурентів як таких, що можуть обмежити її ринкову частку продажу.
4. Інформація про ціни, технології та імовірний прибуток
легко доступна, що дозволяє гнучко реагувати на зміну ринкових умов.
5. Входження в ринок та вихід з нього не обумовлені ніякими перешкодами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує повну мобільність у використанні ресурсів.
49. Попит на капітал та пропозиція капіталу. Продуктивність капіталу.
Оскільки капітал як чинник виробництва має природну властивість давати дохід, він користується попитом у ринковому господарстві. Суб'єктом попиту на капітал виступає бізнес. Підприємці потребують інвестицій, представлених машинами, устаткуванням, виробничими приміщеннями. Хоч реально інвестиційний попит може існувати у формі певної суми грошей, але витрати цих грошових коштів мають чітко визначену мету — купівлю виробничих фондів, а не товарів народного споживання. Попит на капітал можна зобразити графічно (рис. 17).
встановлює, що при використанні у виробництві змінного фактора у поєднанні з одним або кількома постійними приріст продуктивності цього фактора поступово дедалі знижуватиметься.
С уб'єктами пропозиції капіталу є домашні господарства. Вони мають можливість пропонувати тимчасово вільні кошти як позику для придбання капітальних благ. Чим більша сума капіталу позичається, тим більші граничні витрати втрачених можливостей. Пропозицію капіталу, як відбиток витрат втрачених можливостей його застосування, можна зобразити графічно (рис. 18).
пропозиції, а гранична доходність капіталу і граничні витрати втрачених можливостей збігаються.
виступає процент — плата за право користуватися позиченими коштами. Ставкою процента (нормою процента) є відношення розміру доходу з капіталу,наданого в позику, до величини цього капіталу, виражене у процентах.
50.Види процентних ставок. Ставка відсотка: номінальна та реальна.
Процентна ставка є доходом інвестора від вкладення коштів на визначені цілі і визначений період часу в майбутньому. Процентна ставка — це ціна, яку сплачують інвестору за залучені грошові кошти. Для інвестора вона відображає дохідність його інвестицій, а для позичальника — витрати, які він має понести у зв'язку із залученням коштів.
Розрізняють номінальну та реальну процентні ставки.
Реальна процентна ставка відображає очікувані темпи зростання економіки за визначений період часу і реальний дохід інвестора на вкладені кошти. (Для країн з розвиненою ринковою економікою реальні темпи зростання становлять 2,5—4% за винятком нетривалих періодів стрімкого економічного зростання.)
Номінальна процентна ставка відображає в грошовому вираженні дохід, отриманий з однієї грошової одиниці капіталовкладень.
Вона перебуває під впливом попиту та пропозиції і виражає абсолютну плату за використання коштів. Реальна процентна ставка дорівнює номінальній процентній ставці за вирахуванням темпів інфляції. Якщо, наприклад, інвестор вклав кошти під 10% річних, а рівень інфляції за рік становить 4,5%, то реальна дохідність інвестицій за цей рік становитиме 10 - 4,5 = 5,5% при номінальній дохідності 10%.
Реальна процентна ставка на визначений період у майбутньому невідома на початок періоду й оцінюється на основі рівня очікуваного економічного зростання за даний період та з врахуванням ризиків.
Процентна ставка — це ціна,
яку сплачують інвестору за залучені грошові кошти. Для інвестора вона
відображає дохідність його інвестицій, а для позичальника — витрати, які
він має понести у зв'язку із залученням коштів.
Розрізняють номінальну та реальну процентні ставки.
Реальна процентна ставка відображає очікувані темпи зростання економіки
за визначений період часу і реальний дохід інвестора на вкладені кошти.
(Для країн з розвиненою ринковою економікою реальні темпи зростання
становлять 2,5—4% за винятком нетривалих періодів стрімкого економічного
зростання.)
Номінальна процентна ставка відображає в грошовому вираженні дохід,
отриманий з однієї грошової одиниці капіталовкладень.
Вона перебуває під впливом попиту та пропозиції і виражає абсолютну
плату за використання коштів. Реальна процентна ставка дорівнює
номінальній процентній ставці за вирахуванням темпів інфляції.
номінальна (теперішня) процентна ставка (i) — ставка доходу з позицій інвестора на приватному ринку, яка включає інфляцію (t) і тому визначається підсумовуванням реальної ставки процента та величини темпу інфляції:
i = r + t ,
де r — реальна процентна ставка (дохідність інвестицій); t – темп інфляції.
Якщо інфляція має значні темпи, то розрахунок номінальної процентної ставки здійснюється за формулою складних процентів:
i = r + t + r•t ,
де r•t — інфляційна премія.