- •1. Загальні положення
- •2. Частина перша. Розрахунки передач
- •2.1. Практична робота №1: „Фрикційні передачи”.
- •Варіанти завдань
- •Последовательность выполнения работы
- •Расчет фрикционной передачи с цилиндрическими фрикционами
- •2.2. Практична робота №2: „Пасові передачи”.
- •Варіанти завдань
- •Последовательность выполнения
- •2.3. Практична робота №3: „Зубчасті передачи”.
- •Варіанти завдань
- •Последовательность выполнения
- •2.4. Практична робота №4: „Ланцюгові передачи”.
- •Варіанти завдань
- •Последовательность выполнения
- •2.5. Практична робота №5: „Складові частини
- •Стальные канаты
- •Последовательность выполнения работы
- •Полиспасты
- •2.6. Практична робота №6: „Гальма”.
- •Колодочные тормоза
- •Последовательность выполнения работы
- •Ленточные тормоза
- •Тормоза с осевым нажатием
- •2.7. Додатки
- •2.7.1. Значення модуля пружності е материалів
- •2.7.2. Розрахункове значення коефіцієнтів
- •2.7.3. Рекомендовані перетини пасок по гост 1284-68
- •2.7.4. Значення діаметрів по гост 1284-68
- •2.7.5. Перетин клиновых пасок по гост 1284-68
- •2.7.6. Стандартні довжини клинових пасок (по гост 1284-68) в мм
- •2.7.7. Потужність n0 кВт, яка передається клиновым пасом в залежності від діаметру меньшего шкива и скорости
- •2.7.8. Значення коефіцієнту к (по гост 1284-68)
- •2.7.9. Значення коефіцієнту к2
- •2.7.10. Шкиви для клинових пасів по госТу 1284-68. Розміри, мм
- •2.7.11. Розрахункові діаметри шківів клинових пасів і
- •2.7.12. Передаточне відношення
- •2.7.13. Міжвісева відстань для циліндричних
- •2.7.14. Стандартні значення по ряду (по гост 6336-69)
- •2.7.15. Механічні характеристики сталей, які рекомендуються для виготовлення зубчастих коліс
- •2.7.16. Розміри плішок в мм (гост 8788-68)
- •2.7.17. Модулі зубчастих и шнекових коліс з циліндричним
- •2.7.18. Рекомендуєми числа зуб´їв малой зірочки z1 в залежності
- •2.7.19. Розміри зубчастих ланцюгів з бічними
- •2.7.20. Ланцюги привідні утулочно-роликові однорядні в мм
- •2.7.21. Розміри зубчастих ланцюгів з бічними
- •2.7.22. Допускаемий тиск в шарнірах ланцюгу, н/мм2
- •2.7.23. Часткові коефіцієнти k1- k6 для розрахунку
- •2.7.24. Коефіцієнт запасу міцності канатів k
- •2.7.25. Найбільші допускаємі числа обертів зірочки для утулочно-роликових ланцюгів (об/мин).
- •2.7.26. Найбільші допускаємі числа обертів зірочки
- •2.7.27. Значення коефіцієнта
- •3. Частина друга. Розрахунки машин і обладнання
- •3.1. Практична робота №7: „Домкрати. Визначен-
- •Мета заняття і порядок виконання
- •Варіанти до розрахунку
- •Варіанти до розрахунку
- •Технічна характеристика гідравлічних домкратів
- •3.2. Практична робота №7: „Гальма. Розрахунок
- •Мета заняття і порядок виконання.
- •Варіанти завдань
- •Варіанти завдань
- •Призначення, класифікація.
- •Варіанти завдань
- •3.3. Практична робота №9: „ Вибір стрілового
- •Границы опасных зон
- •Границы опасных зон в границах, где существует опасность поражения электрическим током
- •Требуемая высота подъема крюка
- •Ведомость монтажных и вспомогательных элементов
- •Технические характеристики наиболее широко применяемых стреловых самоходных кранов
- •Выбор монтажных кранов
- •Монтажные характеристики выбранных кранов
- •Требуемая грузоподъемность крана для поднимаемых элементов
- •Наименьшее допустимое расстояние от основания откоса котлована (канавы) до ближайших опор грузоподъёмного крана
- •Основные технико-эксплуатационные и технико-экономические показатели строительных машин
- •Перечень нормативно-правовых актов и нормативных документов, выполнение которых обязательно при производстве строительно-монтажных работ
- •3.4. Практична робота №10: „Тяговий розраху-
- •Плотность грунтов
- •Выполнение задания
- •Варианты заданий
- •Библиографический список
- •3.5. Практична робота №11: „Тяговий розраху-
- •Питимий опір затуплення
- •Технічні характеристики базових тракторів
- •Основні технічні характеристики бульдозерів
- •Значення коефіцієнта, що враховує вплив ухилу місцевості на продуктивність бульдозера
- •3.6. Практична робота №12: „Бетонозмішувачі.
- •Вихідні дані до розрахунку роторних бетонозмішувачів
- •3.7. Практична робота №13: „Розчинонасоси.
- •Диафрагмовые растворонасосы
- •Растворонасос с плоской диафрагмой
- •Технические характеристики растворонасосов
- •Растворонасос с цилиндрической диафрагмой
- •Плунжерный (прямоточный, бездиафрагмовый) растворонасос
- •Винтовой (шнековый) растворонасос
- •Технические характеристики растворонасоса Strojstav
- •3.8. Практична робота №14: „Вивчення конструкції
- •Основные тактико-технические характеристики
- •Основные неисправности и способы их устранения
- •Литература:
- •3.9. Практична робота №15: „Вивчення констру-
- •Классификация станций по способу передвижения
- •Технические характеристики компрессоров
- •Основные правила охраны труда при эксплуатации передвижных компрессорных станций
- •3.10. Практична робота №16: „Класифікація і
- •Класифікатор і цифрова індексація механізованих інструментів
- •3.11. Практична робота №17: „Парк будівельних
- •Економіка експлуатації, ремонту та зберігання машин
- •Фінансування експлуатації і зберігання машин
- •2. Код 1135 – оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів:
- •4. Код 1137 – поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання.
- •5. Код 1150 – матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення:
Економіка експлуатації, ремонту та зберігання машин
Аналіз використання будівельних машин повинен бути комплексним, який охвачує усі ділянки, на яких зайняти машини, повинен вскривати фактори, які впливають на тривалість роботи машини, їх продуктивність, бути оперативним і систематичним. Під час розробки методів аналізу повинно мати у виду взаємну залежність ряду показників роботи машини і можливість використання системи показників для різного рівня керування будівельним виробництвом.
Система показників використання будівельних машин повинна базуватися на наступних основних критеріях:
- відображення існуючої сторони процесів, явлений в будівельному виробництві і об’єктивна їх оцінка;
- можливість порівняння і зіставлення показників;
- відповідність показників для різного ієрархічного рівня керування будівельним виробництвом при різної степені їх агрегації;
- дотримання зв’язку показників, які використовуються у плануванні, обліку і аналізу.
Система показників, їх планування і облік повинні передбачати єдиний порядок отримання первинної інформації, її накопичення і обробки, зіставність планових і звітних показників у всіх організаціях, які здійснюють будівництво і розрізнюються по структурі, спеціалізації і видам виконуючих будівельно-монтажних робіт.
Значна роль у системі показників належіть обобщаючим показникам. На їх основі повинна оцінюватися ефективність заходів по поліпшенню використання засобів механізації і результати реалізації цих заходів.
Обобщаючим показником ефективності механізації є її рентабельність – це розмір прибутку на 1 гривню балансовій вартості будівельних машин. Рівень рентабельності залежіть від маси прибутку, а якщо потрібно її збільшити будівельна організація повинна не тільки підвищувати продуктивність праці, зменшувати власну вартість будівельно-монтажних робіт, але і збільшувати об’єм виконаних робіт за кожний відрізок часу, прискорювати здачу будівельної продукції заказнику. Для підвищення рентабельності активної частини фондів необхідно збільшити об’єм виконаних робіт, зменшити власну вартість експлуатації за рахунок поліпшення використання будівельних машин і цим самим зменшити потребу у них на одиницю продукції.
У практиці економічного аналізу діяльності військової частини використовується показник механоозброєності будівництва – це балансова вартість парку будівельних машин, що доводиться на 1 гривню об’єму будівельно-монтажних робіт. Цей показник використовується як для характеристики технічної озброєності будівництва, так і для визначення його фондомісткості.
У наступний час використовується показник „рівень механізації” (YM), який визначається шляхом розподілу об’єму робіт у натуральних вимірниках, виконаного з частковим використанням машин на окремих операціях технологічного процесу, на об’єм цих робіт.
(8)
де: VM - об’єм робіт виконаний з частковим використанням машин;
VR – загальний об’єм робіт.
Для характеристики ефективності механізації, крім обобщаючих показників, потрібно використовувати ряд натуральних і вартісних показників, які оцінюють стан парку машин. До таких показників (по їх типорозмірним групам) відносяться:
- середній вік машин;
- коефіцієнт зносу;
- коефіцієнт вибуття машин;
- коефіцієнт поновлення парку машин.
Середній вік машин (Qsv) – це відношення сумарного віку парку машин до загальної кількості машин.
(9)
де: Q - сумарний вік парку машин;
N - загальна кількість машин.
Коефіцієнт зносу (KSN) – це відношення суми, що відраховано на поновлення первинної вартості по кожному елементу основних фондів (машин, приборів, обладнання) за весь період експлуатації до суми первинної їх балансовій вартості.
(10)
де: PVS - сума, що відраховано на поновлення первинної вартості по
кожному елементу основних фондів за весь період експлуа-
тації;
PPV - сума первинної балансовій вартості основних фондів.
Коефіцієнт вибуття машин (KVB) – це відношення балансовій вартості вибувших у даному році машин (приборів, обладнання та ін.) до вартості основних фондів, які маються до початку року (кварталу).
(11)
де: PVB - балансова вартість вибувших у даному році машин;
PP - вартість основних фондів, які маються до початку року (кварталу).
Коефіцієнт поновлення парку машин (KP) – це відношення балансовій вартості машин, які вводяться до дії у даному році до сумарної балансовій вартості усіх засобів механізації, які рахуються на кінець року у військової частині.
(12)
де: PVV - балансова вартість машин, які вводяться до дії у да-
ному році;
PK - балансова вартість усіх засобів механізації, які рахують-
ся на кінець року.
Одним з показників використання машин по продуктивності є середньогодинна експлуатаційна продуктивність машини у натуральних одиницях вимірювання, яка відображає інтенсивність її використання у кожну машинно-годину роботи. Необхідність визначення кількості машино-годин роботи у рік на одну середньосписочну машину обумовлюється тим, що цей показник відображає використання машин по часу і застосовуэться під час розрахунку річної експлуатаційної продуктивності машин, планової кількості машиністів, при визначення потреби в машинах, складанні виробничих планів військових частин.
Важним напрямком у справі скорочення тривалості будівництва і поліпшення використання його основних фондів є підвищення змінності роботи. Величина фактично достигну того коефіцієнта змінності (KSM) у даному календарному періоді визначається по кожному виду (групі) машин шляхом розподілу кількості відпрацьованих за цей період машино-годин до кількості машино-днів знаходження машин у роботі і на середньо тривалість робочої зміни.
(13)
де: n - кількість відпрацьованих за цей період машино-годин;
H - кількість машино-днів знаходження машин у роботі;
q - середньо тривалість робочої зміни.
Для характеристики використання парку машин у кожному окремому випадну необхідно знати кількість машин, яке знаходиться у працездатності на протязі календарного періоду часу, це необхідно для знаходження резервів зниження витрат робочого часу під час ремонту та його очикання, у перебазуванні, для своєчасного поновлення парку машин. Цієї мете служить коефіцієнт використання парку машин (KVPM), який визначається відношенням кількості машино-днів роботи до кількості машино-днів знаходження у військової частині за цей період.
(14)
де: H - кількість машино-днів знаходження машин у роботі;
h - кількість машино-днів знаходження у військової частині за
цей період.
Аналіз використання будівельних машин не буде повним, якщо не буде враховано середньозміннє використання машин. Дані вибіркових обслідувань будівництва показують наявність значних середньозмінних простоїв машин (20...30 %), у тому числі по організаційним причинам і через несправності машин.
Розподіл показників по рівням керування будівельним виробництвом обумовлено їх значністю, степеню їх впливу на ефективність використання засобів механізації і в цілому на ефективність будівництва. Чим сильніше впливає який-небудь показник на ефективність використання машин, тим більше високого рівня керування будівельним виробництвом повинні контролювати фактично досягнути величини таких показників і планувати їх величину.