Тема 4. Прийняття рішень у міжнародних корпораціях

Анотація:

Тема присвячена дослідженню теоретичних основ прийняття управлінських рішень, етапів прийняття управлінських рішень, чинників, що впливають на прийняття рішень, рівнів прийняття рішень у міжнародній корпорації.

Навчальні завдання:

• вивчити теоретичні положення прийняття управлінських рішень;

• визначити етапи прийняття управлінських рішень;

• дослідити джерела інформації для прийняття рішень;

• з'ясувати чинники впливу на прийняття рішень;

• розглянути рівні прийняття рішень у міжнародній корпорації

Форми контролю:

1. Вирішення ситуацій.

2. Тестування.

3. Усний опит.

Основні положення теми:

Управлінське рішення – це результат аналізу суб'єктом управління (особою чи групою осіб) інформації про стан системи та визначення сукупності дій, необхідних для ефективного роз­в'язання або уникнення проблем з конкретною метою.

Процес прийняття рішень в загальному розумінні складаєть­ся з ідентифікації проблем (можливостей) та вибору оптималь­ного рішення щодо їх подолання (використання).

Проблемою вважається ситуація, коли не досягається постав­лена мета.

Можливість – це ситуація, коли існує потенціал перевищен­ня результатів діяльності, які закладені в цілях організації.

Імпульсом прийняття управлінського рішення в міжна­родній корпорації є необхідність вирішення проблеми (викори­стання можливості) з метою досягнення (покращення) бажаних результатів.

Розрізняють стратегічні, тактичні та оперативні рішення.

Стратегічні рішення – це рішення, спрямовані на переве­дення організації з одного стану в інший.

Тактичні рішення пов'язані зі структуруванням ресурсів корпорації й спрямовані на збільшення потенціалу їх використання.

Оперативні рішення стосуються всіх функціональних напрямів діяльності корпорації: виробництва, маркетингу, досліджень і т.д.

Стратегічними вважаються такі рішення, що: безпосередньо пов'язані з глобальними цілями корпорації; орієнтовані на майбутнє міжнародної корпорації; зазнають істотного впливу з боку багатьох неконтрольованих зовнішніх чинників.

Управлінські рішення поділяють на дві групи: запрограмо­вані та незапрограмовані рішення.

Запрограмовані рішення є результатом реалізації певної, заз­далегідь визначеної послідовності кроків або дій.

Незапрограмовані рішення пов'язані з унікальними невизначеними ситуаціями, які мають важливе значення.

Етапи процесу прийняття рішень в міжнародній корпорації:

1. Підготовка рішення.

2. Прийняття рішення.

3. Реалізація рішення.

Основою для прийняття управлінського рішення є інформа­ція.

Інформація – це сукупність відомостей про зміни, що відбуваються в системі та зовнішньому середовищі, яка зменшує міру невизначеності на­ших знань про конкретний об'єкт.

Інформаційний процес – це процес збирання, зберігання, обробки й передавання даних для уп­равління діяльністю міжнародної корпорації в цілому та її окремими структурними підрозділами.

Чинники, що впливають на прийняття рішень: середовище прийняття рішень; чинник часу; людський чинник; корпоративна культура; комунікаційні обмеження; масштаб негативних наслідків.

Відповідно до рівнів стратегічного планування в міжнарод­них корпораціях існує три рівні прийняття уп­равлінських рішень:

1. корпоративний (на рівні головної компанії);

2. рівень структурних підрозділів;

3. функціональний рівень.

Чинники, що впливають на рівень прийняття рішень в міжнародній корпорації: ступінь важливості, що визначається рівнем потенційних затрат у разі помилки; сфера прийняття рішень (маркетинг, фінанси, розробки, інновації і т.д.); досяжність інформації; вид продукції; характер конкуренції; компетентність топ-менеджерів підрозділів та ін.

Сфери міжнародного бізнесу, в яких прий­няття рішень є переважно централізованим: фінансова діяльність; використання виробничих потужностей; використання потенціалу експатріантів; маркетингова міжнародна політика; ліцензійна діяльність; наукові дослідження; зв'язки з громадськістю.

Основними перевагами централізації прий­няття рішень в міжнародній корпорації є: оптимальний розподіл ресурсів між підрозділами; боротьба з конкурентами на глобальному рівні; стандартизація продукції та процесів; «ефект масштабу»; реалізація довгострокових та капіталомістких проектів.

Основні напрями, в яких приймаються рішення на рівні головної компанії: рішення щодо створення нових підрозділів; рішення про використання інвестиційних коштів; рішення щодо розвитку та реформування організаційної структури міжнародної корпорації.

Переваги про­цесу прийняття рішень, які забезпечуються децентралізованою структурою управління в корпорації: підвищується якість рішень, що приймаються; зменшується тривалість процесу прийняття рішень; слабшає тенденція до компромісу замість вирішення проблеми; вище керівництво корпорації стає вільним від щоденної оперативної роботи і має більше часу для вирішення стра­тегічних завдань; рішення приймаються на основі тісного взаємозв'язку із споживачами; спрощується процес прийняття стратегічних рішень через більш чітке уявлення про результати кожного підрозділу; менеджери отримують добру підготовку в підрозділах, щоб мати можливість обіймати посади в головному офісі.

За децентралізованої структури управління підрозділи мають можливість приймати рішення щодо: стратегії розвитку; відповідальності за результати діяльності; основних функцій; продукції; ринків; внутрішнього контролю; форм звітності; підприємницького клімату; внутрішнього зв'язку з головною компанією.

На рівні функціональних відділів приймаються рішення, безпосередньо пов'язані з функціями, які ними виконуються. Рішення цього рівня - це рішення стосовно маркетингу, фінансів, виробництва, досліджень і розробок, постачання, кадрів і т.д.

Завдання для самостійної роботи: