Тема 5. Організаційний розвиток міжнародних корпорацій

Анотація:

Тема досліджує теорії організаційного розвитку і організаційні проблеми міжнародних корпорацій, фактори організаційного розвитку міжнародних корпорацій, види і напрями організаційних перетворень міжнародних корпорацій, програми організаційного розвитку міжнародних корпорацій, методи управління організаційним розвитком міжнародних корпорацій.

Навчальні завдання:

• вивчити сутність і теорії організаційного розвитку, а також організаційні проблеми міжнародних корпорацій;

• визначити фактори організаційного розвитку міжнародних корпорацій;

• дослідити види і напрями організаційних перетворень міжнародних корпорацій;

• з’ясувати критерії оцінки ефективності організаційного розвитку міжнародних корпорацій;

• охарактеризувати механізм організації міжнародного стратегічного альянсу;

• розглянути програми організаційного розвитку міжнародних корпорацій;

• з'ясувати методи управління організаційним розвитком міжнародних корпорацій;

• дати аналіз сутності процесу протидії змінам при здійсненні організаційних перетворень

Форми контролю:

1. Вирішення ситуацій.

2. Тестування.

3. Усний опит.

Основні положення теми:

Організаційний розвиток – це процес комплексного організаційного вдосконалення системи (міжнародної корпорації), метою якого є упорядкування складової господарської діяльності економічного агента і перетворення різних частин системи для підтримки довгострокової життєздатності та адаптації до змін у навколишньому середовищі.

Сфери виникнення критичних проблем у міжнародних корпораціях: політична; інвестиційна; адміністративна; ринкова; суспільна.

Типи криз міжнародних корпорацій: криза ліквідності; криза успіху; криза стратегії.

Складові «кризового синдрому»: збої в підприємницькому баченні; порушення в механізмі прийняття і реалізації рішень; ігнорування сигналів зворотного зв'язку; розростання захисних механізмів.

Формальні фактори організаційного розвитку міжнародної корпорації спостережливі, раціональні й орієнтовані на структурні аспекти функціонування міжнародних корпорацій: види діяльності, організаційну стратегію, склад власників, структуру і систему управління, бізнес-процеси, структуру капіталу.

Неформальні фактори організаційного розвитку міжнародної корпорації являють собою сприйняття індивідуальних ролей, міжособистісні і міжгрупові відносини (норми і санкції, взаємодії й установки).

Організаційне нововведення – це комплекс заходів щодо упорядкування системи управління, що має глобальну або локальну новизну для даної корпорації.

Типи організаційних інновацій: радикальні зміни; інкрементальні зміни; безперервні поліпшення.

Процес організаційного розвитку повинен плануватися; орієнтуватися на проблеми корпорації; ґрунтуватися на системному підході; базуватися на використанні вимірних показників; ґрунтуватися на навчанні і перепідготовці персоналу.

Управління змінами – це сукупність методів щодо планування, організації і контролю змінами в області стратегії, виробничих процесів, структури управління і культури корпорації.

Міжнародні корпорації активно змінюють підходи до управління в наступних випадках:

• корпорація знаходиться в стані глибокої кризи в результаті високого рівня витрат і зниження купівельного попиту;

• поточний стан корпорації порівняно задовільний, але прогнози діяльності є несприятливими;

• корпорація є швидко зростаючою організацією, при цьому для створення унікальних конкурентних переваг з метою досягнення лідируючої позиції на ринку або зменшення конкурентного відставання використовується більш широкий вибір методів і інструментів організаційного розвитку.

Критерії оцінки ефективності організаційного розвитку міжнародних корпорацій: короткострокової ефективності, середньострокової ефективності, довгострокової ефективності.

Типи організаційних перетворень: переорієнтація; реорганізація; реструктуризація; реінжиніринг; трансформація.

Види організаційних перетворень: формальні; неформальні.

Стратегії організаційного розвитку: