1. Питання для самостійного вивчення:

• Основні підходи до організації керівництва міжнародною корпорацією залежно від організації бізнесу за кордоном. Джерело: 7 [с.296-299].

• Види технічного забезпечення комунікаційних процесів міжнародних корпорацій. Джерело: 7 [с.308-310].

• Процес циркуляції даних в комунікаційних мережах міжнародних корпорацій. Джерело: 7 [с.310-312].

• Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем у комунікації міжнародних корпорацій. Джерело: 7 [с.312-315].

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:

• Організація управлінської системи окремої міжнародної корпорації.

• Порівняльна характеристика основних структур управління європейських, японських і американських міжнародних корпорацій.

• Засоби комунікацій в сучасних міжнародних корпораціях (на прикладі окремої компанії).

3. Тести:

1. КОМПАНІЇ, ЩО Є НАЦІОНАЛЬНИМИ ЗА КАПІТАЛОМ, АЛЕ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИМИ ЗА СФЕРОЮ ДІЯЛЬНОСТІ – ЦЕ:

А) спільні підприємства;

Б) транснаціональні корпорації;

В) міжнародні корпорації.

2. ДО СПОСОБІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИХ КОРПРАЦІЙ НАЛЕЖИТЬ:

А) розподіл діяльності за регіональною ознакою;

Б)створення самостійного підрозділу з внутрішньокорпораційних операцій;

В) спіральна організаційна структура управління.

3. ОСНОВНИМ ПРИНЦИПОМ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ В МІЖНАРОДНІЙ КОРПОРАЦІЇ Є:

А) гнучкість;

Б) єдиноначальність;

В) безперервність.

4. ЗА ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ФУНКЦІЯМИ, ЩО ЗБЕРІГАЮТЬСЯ ВИЩИМ КЕРІВНИЦТВОМ МІЖНАРОДНОЇ КОРПОРАЦІЇ Є:

А) функція контролю і координації діяльності підрозділів;

Б) організація виробничо-збутової діяльності;

В) фінансування діяльності усіх структурних одиниць корпорації.

5. ЦЕНТРАЛЬНА СЛУЖБА УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ:

А) здійснює підготовку інформації та рекомендацій з усіх питань, що входять до компетенції служб із наступною передачею їх вищій ланці керівництва для прийняття рішень;

Б) розробляє стратегічні рішення з усіх питань, що входять до компетенції служб із наступною передачею їх вищій ланці керівництва для прийняття рішень;

В) аналізує ефективність менеджменту міжнародної корпорації.

6. СТРУКТУРНО НЕЗАЛЕЖНИЙ, ВІДОСОБЛЕНИЙ ВІД ВИРОБНИЧИХ ВІДДІЛЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ МІЖНАРОДНОЇ КОМПАНІЇ – ЦЕ:

А) штаб-квартира міжнародної корпорації;

Б) дочірня компанія;

В) міжнародне відділення.

7. ГРУПА ДОЧІРНІХ КОМПАНІЙ НАВКОЛО ІНШОЇ КОМПАНІЇ (МАТЕРИНСЬКОЇ), ЩО ТРИМАЄ АКЦІЇ ЦИХ ПІДПРИЄМСТВ, З МЕТОЮ ВИРІВНЮВАННЯ ПЕВНИХ ГАЛУЗЕВИХ СЕЗОННИХ КОЛИВАНЬ І РИЗИКІВ; ПЕРЕМІЩЕННЯ КАПІТАЛУ В БІЛЬШ ПРОГРЕСИВНІ ГАЛУЗІ; ЗДІЙСНЕННЯ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ ПРИ НАЯВНОСТІ ЗНАЧНИХ ЛІКВІДНИХ ЗАСОБІВ; СТВОРЕННЯ “ЕКОНОМІЧНОЇ ІМПЕРІЇ” ПРИ НАЯВНОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ – ЦЕ:

А) асоціація;

Б) концерн;

В) альянс.

8. ФОРМАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ В МІЖНАРОДНІЙ КОРПОРАЦІЇ – ЦЕ:

А) процес зв’язку окремих структурних одиниць міжнародної корпорації з вищого рівня управління до нижчого;

Б) процес зв’язку за межами міжнародної корпорації;

В) процес зв’язку структурних одиниць міжнародної корпорації засобами, які передбачені організаційною структурою.

9. ПРОЦЕС ЗВ’ЯЗКУ ОКРЕМИХ СТРУКТУРНИХ ОДИНИЦЬ МІЖНАРОДНОЇ КОРПОРАЦІЇ З НИЖЧОГО РІВНЯ УПРАВЛІННЯ ДО ВИЩОГО – ЦЕ:

А) формальні комунікації;

Б) висхідні комунікації;

В) спадні комунікації.

10. КОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ – ЦЕ:

А) сукупність засобів постійного зв’язку на основі створених і функціонуючих інформаційних каналів;

Б) лінія зв’язку головної компанії з зарубіжними підрозділами;

В) сукупність засобів комунікацій між представниками топ-менеджменту усіх організаційних одиниць міжнародної корпорації.