Тема 2. Міжнародний менеджмент та його середовище

План заняття:

1. Сутність середовища міжнародного менеджменту.

2. Класифікація секторів зовнішнього середовища міжнародного менеджменту.

3. Особливості аналізу зовнішнього середовища міжнародного менеджменту.

4. Використання методу сценаріїв при прогнозуванні змін зовнішнього середовища.

5. Ролеві функції міжнародного менеджера в контексті аналізу зовнішнього середовища.

6. Національні стереотипи поведінки та необхідність їх урахування в міжнародному менеджменті.

Питання і завдання:

1. Сутність, етапи розвитку і теорії зовнішнього середовища міжнародних корпорацій.

2. Сутність моделі впливу зовнішнього середови­ща на міжнародні корпорації.

3. Особливості поділу зовнішнього середо­вища на окремі сектори.

4. Характеристика економічного сектору зовніш­нього середовища.

5. Технологічний сектор зовнішнього середовища.

6. Складові екологічного сектору зовнішнього се­редовища.

7. Культурний сектор зовнішнього середовища.

8. Екологічний сектор зовнішнього середовища.

9. Роль і функції політичного сектору зовнішнь­ого середовища.

10. Алгоритм аналізу зовнішнього середовища.

Ситуації для обговорення

Ситуація 1. Індустрія морських перевезень переживає небачений підйом. За останні 15 років обсяг вантажів, перевезених морями і океанами, зріс у півтора рази – до 5,7 млрд. тонн. У грошовому еквіваленті оборот світової морської торгівлі пере­вищує 4,5 трлн доларів. Війна в Іраку і стрімке зростання ки­тайської економіки, що споживає усе більше сировини, при­вели до триразового росту фрахтових ставок. У результаті маржа найбільших судноплавних компаній світу восени 2003 року зросла до 200%. Наприклад, танкери класу Suezmax дедвейтом 150 тис. тонн (1 млн. барелів) при собівар­тості перевезень 15 тис. доларів на добу заробляли щодня 35-45 тис. доларів. А супертанкери класу VLCC, розраховані на перевезення 300 тис. тонн (2 млн. барелів), приносили своїм власникам майже 60 тис. доларів на добу. Ще два роки тому вони могли заробити не більш 20-23 тис. доларів на день. Такого росту фрахтових ставок не спостерігалося з часів Суецької кризи 1956 року і Шестиденної війни 1967 року. Але об­сяг перевезень від цього не постраждав. Адже навіть за таких умов фрахту возити вантажі морем дуже вигідно. У по­рівнянні з іншими способами доставки (наприклад, авіацією або залізницею) морські перевезення можуть забезпечити майже десятикратну економію коштів.

Питання:

1. Яким чином вплине бум морських перевезень на роз­виток суднобудування в окремих країнах світу, у т.ч. Україні?

2. Опишіть переваги і недоліки морських перевезень.

3. Які фактори зовнішнього середовища впливають на світо­ву транспортну інфраструктуру?

Ситуація 2. За підсумками 2005 року британський підрозділ глобальної мережі кав'ярень Starbucks вперше в своїй історії став прибутковим. Американська Starbucks прийшла в Великобританію ще в 1998 році, але вийти на окупність удалося лише через сім років. Багато в чому це відбулося через те, що в останні роки британці п'ють усе менше пива, віддаючи перева­гу каві. Ще п'ять років тому аналітики думали, що британсь­кий ринок кави насичений і не має потенціалу росту. Проте всі ці роки сектор зростав майже на 10% щорічно – тільки мережні кав'ярні збільшили продаж кави з 4,5 до 6,25 млн. чашок на тиждень. Очікується, що до кінця 2008 року продажі зростуть до 7,5 млн. чашок кави щотижня. Це озна­чає, що середній британець, включаючи немовлят, буде щотижня випивати 6,5 чашки кави.

Зростання споживання кави вже призвело до помітних зрушень у британській культурі. Якщо раніше традиційними місцями зус­трічей були паби, де головними напоями є пиво і сидр, то зараз все більше британців, особливо молодих, вибирають як місця спілкування кав'ярні. Паби вже зіштовхнулися з падін­ням продажів (особливо продажів пива й особливо в денні го­дини) і змушені продовжувати години роботи – щоб увечері подавати клієнтам пиво й алкогольні напої, а зранку і вдень пропонувати їм каву і сніданки.

Відповідно дослідженню британської консалтингової компанії Allegra Strategies, у найближчі три роки число кав'я­рень буде збільшуватися зі швидкістю 8,9% на рік. Якщо в ми­нулому році продажі кави через мережні кав'ярні (Starbucks, Costa Coffee, Caffe Nero і Caffe Ritazza) перевищили 2 млрд. дол., то до кінця 2008 року їхній сумарний оборот сяг­не 2,6 млрд. дол.

З 1997 року продажі пива в Великобританії скоротилися на 18%, а продажі в пабах і того більше – на 23%. Все більше людей стали купувати пиво в магазинах і пити його вдома. Щоб за­хистити свої позиції, паби пролоббіювали зміни в британсько­му законі про ліцензування (з 1914 року у Великобританії дія­ли жорсткі правила, що обмежували ліцензії на продаж алкоголю після 23:00 і до 8:00). За новими правилами, що вступили в силу з листопаду 2005 року, питні заклади можуть продавати алкоголь цілодобово.

Вже до середини січня 2006 року близько 1200 барів і пабів одержали ліцензії на цілодобову роботу, а багато з них про­довжили години роботи (як вечірні, так і денні). У денний час паби стали позиціонувати себе як заклади, аналогічні кав'ярням, пропонуючи відвідувачам каву, закуски і десерти. Показово, що компанія Mitchells & Butlers, яка володіє мережею барів All Bar One на початку грудня 2005 р. заявила, що продажі кави в її барах рос­туть у три рази швидше, ніж продажі пива. Однак основний еле­мент стратегії пабів – більш тривала робота ввечері, щоб компен­сувати падіння продажів алкогольних напоїв у денний час.

Від кавового бума в Великобританії більше всього виграють мережі кав'ярень. Частка ринку незалежних кав'ярень повільно, але вірно скорочується. Якщо в 2001 році мережні кав'ярні займа­ли 25,8% ринку, то сьогодні на їх частку припадає більш 30%. Більш того, мережам вже належить 70% торговельних пунктів. «Мережні кав'ярні частіше відкриваються в жвавих місцях – біля станцій метро і залізниці, відділень банків. Часто на одному перехресті розміщуються дві-три кав'ярні. Як це часто буває з закладами громадського харчування, така тактика веде не до зростання конкуренції, а до ефекту агломерації – разом вони притягають значно більше відвідувачів, ніж розрізнені кав'ярні», – підкреслює Джон Симмонс, британський бізнес-консультант і автор книги про міжнародну експансію Starbucks. Згідно з прогнозом Allegra Strategies, до кінця 2008 року на мережні кав'ярні буде припадати вже 35% усіх продажів кави в країні.

Не дивно, що восени 2005 року європейське видання жур­налу BusinessWeek назвало британську мережу Caffe Nero однією з 30 швидкозростаючих компаній Європи. Прибуток компанії за цей рік подвоївся. Капіталізація зросла з 0,78 дол. на акцію на початку 2003 року до 4,42 дол. на початку 2006 р.

Найбільшою мережею кав'ярень у Великобританії залишається американська Starbucks – їй належать 466 кав'ярень і 24,3% ринку. Starbucks змогла обійти конкурентів завдяки винятко­во агресивній стратегії розширення. Американці скуповували для своїх кав'ярень самі зручно розташовані приміщення. Starbucks також вдалося укласти угоди з багатьма британськими корпора­ціями – наприклад, її кав'ярні розташовані усередині головних офісів багатьох банків у лондонському Сіті, кав'ярня Starbucks знаходиться поруч з їдальнею в штаб-квартирі британської ап­течної мережі Boots у пригороді Ноттингему і т.д.

Питання:

1. Яким чином зміна уподобань британців вплине на компанії, що виробляють пиво?

2. Назвіть фактори середовища, що впливають на ринок напоїв у Великобританії.

3. Проаналізуйте стратегію мереж кав'ярень і пабів, спрямо­вану на збільшення кількості відвідувачів.