Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Загальна патоморфологія ч1.rtf
Скачиваний:
2127
Добавлен:
12.02.2015
Размер:
2.9 Mб
Скачать

Стаз і сладж-феномен

Стаз – це зупинка току крові в судинах мікроциркуляторного русла (головним чином у капілярах). Зупинці крові зазвичай передує вповільнення її току (передстаз).

Стаз – явище, як правило, зворотнє. Незворотній стаз веде до некробіозу та некрозу органа або тканини.

Сладж-феномен – це прилипання один до одного еритроцитів, лейкоцитів або тромбоцитів, наростання в’язкості плазми, що призводить до ускладнення перфузії крові через судини мікроциркуляторного русла.

Причини стазу:

  1. Дія фізичних (висока температура, холод), хімічних (кислоти, луги) факторів.

  2. Інфекційні захворювання (малярія, висипний тиф).

  3. Аутоімунні захворювання (ревматичні захворювання).

  4. Хвороби серця та судин (вади, ішемічна хвороба серця).

Тромбоз

Тромбоз – це прижиттєве згортання крові в просвіті судин або порожнинах серця.

Згорток, що утворюється при цьому, називається тромбом.

Стадії тромбозу:

  1. Утворення протромбінази.

  2. Утворення тромбіну.

  3. Утворення фібрину.

Крім системи згортання існує і протизгортальна система, яка забезпечує в нормі рідкий стан крові.

Таким чином тромбоз – це порушення регуляції систем гемостазу.

Умови розвитку тромбу:

  1. Ушкодження судинної стінки (розриви, запалення, спазми артерій і артеріол).

  2. Уповільнення кровотоку (серцево-судинна недостатність).

  3. Порушення регуляції згортуючої і протизгортуючої систем.

  4. Порушення складу крові (збільшення фракції грубодисперсних білків (фібриногену), ліпопротеїдів, ліпідів, тромбоцитів). Такі зміни часто спостерігаються при атеросклерозі, аутоімунних захворюваннях, пухлинах крові.

Морфологія тромбу

Особливості тромбу:

  1. Тромб прикріпляється до стінки судини в місці її ушкодження (тобто там, де почався процес тромбоутворення).

  2. Тромб має гофровану поверхню (за рахунок нашаровування тромбоцитів і фібрину).

  3. Консистенція тромбу щільна, суха, крихка.

Види тромбів за будовою та зовнішнім виглядом:

  1. Білий (складається з тромбоцитів, фібрину та лейкоцитів). Утворюється частіше в артеріях, повільно, при швидкій течії крові.

  2. Червоний (містить тромбоцити, фібрин і еритроцити). Утворюється частіше у венах, повільно, при повільній течії крові.

  3. Змішаний (містить як елементи білого, так і червоного тромбів, має шарувату будову). У ньому розрізняють голівку (має будову білого тромбу), тіло (змішаний тромб) і хвіст (червоний тромб). Такі тромби частіше зустрічаються у венах, у порожнинах аневризми аорти та серця.

  4. Гіаліновий (не містить фібрин, складається зі зруйнованих еритроцитів, тромбоцитів і преципітованих білків плазми, нагадує ззовні гіалін). Частіше зустрічається в судинах мікроциркуляторного русла.

Тромби можуть бути пристінковими (більша частина просвіту судини залишається вільною) і такими, що закупорюють (обтуруючими).

Пристінковий тромб частіше зустрічається на клапанах серця, ендокарді, у вушках передсердь, у великих артеріях при атеросклерозі та великих венах при тромбофлебіті, в аневризмах серця та судин.

Тромб, що закупорює, утворюється частіше у венах і дрібних артеріях при рості пристінкового тромбу, рідше у великих артеріях і аорті.

Тромбоз є провідним пусковим фактором ДВЗ-синдрому (синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання) та тромбоемболічного синдрому.

Наслідки тромбозу:

  1. Асептичний аутоліз тромбу (під впливом протеолітичних ферментів лейкоцитів).

  2. Організація, каналізація та васкуляризація тромбу (вростання сполучної тканини в тромб із наступною появою щілин і каналів, вистелених ендотелієм, які містять кров).

  3. Обвапнування тромбу (іноді утворюються камені – флеболіти).

  4. Відрив тромбу та перетворення його на тромбоембол, що є джерелом тромбоемболії.

  5. Гнійне розплавлювання (при потраплянні в тромбоемболічні маси гноєрідних бактерій). Може спостерігатися при сепсисі.

  6. Обтуруючі тромби призводять до розвитку інфаркту або гангрени, синдрому портальної гіпертензії (при закупорці ворітної вени), спленомегалії (закупорці селезінкової вени) тощо.