22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без гро­мадянства і біженців.

Иностранцы по своему правовому статусу несущественно отличаются от лиц без гражданства. Объем прав и обязанностей этих субъектов уже, чем у граждан Украины, но по общему правилу они пользуются теми же правами и на них возложены те же обязанности, что и на граждан Украины. Отличия связаны с отсутствием гражданства в рассматриваемой категории лиц, которое является важнейшим компонентом административно-правового статуса личности. Правосубъектность этих лиц возникает с момента прибытия в Украину и завершается со времени оставления ее территории. Административно-правовой статус иностранцев регламентирован Законом Украины «О правовом статусе иностранцев и лиц без гражданства» от 4 февраля 1994 г.1, а также международными соглашениями. Статус лиц, не имеющих гражданства, но находящихся на территории Украины, определяет законодательство Украины. Для иностранных граждан и лиц без гражданства обязательными являются нормы Конституции и других законов Украины, общеобязательные правила по охране природы, санитарии, пожарной безопасности, общественного порядка, пользования транспортными средствами, въезда и уеду. Вместе с тем, эти лица не пользуются частью прав и обязанностей, составляющих группу исключительных прав и обязанностей граждан Украины (избирательное право, право иметь паспорт гражданина Украины и т.д.). В целом основные ограничения для иностранцев и лиц без гражданства сводятся к таким: 1) они не могут занимать некоторые должности (Президента Украины, судьи, пребывать на должности в составе морских и воздушных экипажей и т.п.); 2) они не имеют доступа к должностям государственных служащих, деятельность которых связана с государственной тайной; 3) эти лица не могут служить в Вооруженных Силах Украины; 4) для иностранных граждан и лиц без гражданства допускаются ограничения в передвижении или нахождении в отдельных местах; 5) для них установлены отдельные правила паспортного режима, поступления в учебные заведения и т.п.; 6) для иностранных граждан и лиц без гражданства установлено особую административную деликтоспособность. При регулировании правового статуса иностранцев Украина исходит из принципа взаимности, который применяется в отношениях с другими государствами. Административно-правовой статус лиц, имеющих дипломатические привилегии, определяется, помимо законодательства Украины, международных правил и международными соглашениями Украины.

23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.

До центральних органів виконавчої влади (цей термін застосовується Конституцією, див. наприклад, ст. 114) належать ті, що керують відповідними галузями, або здійснюють функціональне (міжгалузеве) управління. Це міністерства (наприклад. Міністерство агропромислового комплексу України); комітети (наприклад, Державний комітет зв'язку та інформації України); відомства (наприклад, Служба безпеки України, Національне космічне агентство України, Державна митна служба України, Державна податкова адміністрація України).

Центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Загальним положенням про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади (затверджено Указом Президента України від 12 березня 1996 p.), а також положеннями про конкретний орган.

Робота центральних органів виконавчої влади спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (п. 9 ст. 116 Конституції України).

Центральний орган виконавчої влади узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень міністерство організує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Центральний орган виконавчої влади в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організує і контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством, його рішення є обов'язковими для виконання іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, представницькими органами, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності та громадянами.

Центральний орган виконавчої влади, у межах наданої державою компетенції, має право представляти уряд України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України.

Центральний орган державної виконавчої влади очолює керівник (міністр, голова, директор), якого призначає Президент України. Він має заступників, які призначаються відповідно до законодавства. Розподіл обов'язків між заступниками провадить керівник.

Центральний  орган виконавчої влади є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.