- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
Правовое регулирование управления образованием. Управления образованием осуществляется на основе требований Законов Украины "Об образовании", "О высшем образовании". Органы, осуществляющие управление образованием. Согласно ст. 11 Закона Украины "Об образовании" в эти органы относятся: Министерство образования и науки Украины; министерства и ведомства Украины, которым подчинены учебные заведения; Высшая аттестационная комиссия Украины; Министерство образования Автономной Республики Крым; местные органы государственной исполнительной власти и органы местного самоуправления и подчиненные им управления, отделы образования. Закон определяет также компетенцию органов государственной исполнительной власти в области образования. Известно, что в этой области осуществляют управление и Президент Украины, который издает указы, обязательные для исполнения, и Кабинет Министров, который издает постановления как нормативного, так и индивидуального характера для этой отрасли. Кабинет Министров Украины утверждает государственные стандарты образования по каждому образовательному и образовательно-квалификационного уровня, которые устанавливают требования к содержанию, объему и уровню образовательной и профессиональной подготовки в Украине. Они являются основой оценки образовательного и образовательно-квалификационного уровня граждан независимо от формы полученной образования. Государственные стандарты образования подлежат пересмотру и переутверждению не реже одного раза в 10 лет. Центральным органом управления образованием, который непосредственно управляет этой отраслью, является Министерство образования и науки Украины. Министерство образования и науки Украины, в соответствии со ст. 12 Закона Украины "Об образовании" и Положения о нем, утвержденным Указом Президента Украины от 7 июня 2000 г. № 773/2000, выполняет следующие задачи: участвует в определении государственной политики в области образования, науки, профессиональной подготовки кадров, разрабатывает программы развития образования, государственные стандарты образования; устанавливает государственные стандарты знаний по каждому предмету; определяет минимальные нормативы материально-технического, финансового обеспечения учебных заведений; осуществляет учебно-методическое руководство, контроль за соблюдением государственных стандартов образования, государственное инспектирование; проводит аккредитацию высших и профессионально-технических учебных заведений независимо от форм собственности и подчинения, выдает им лицензии, сертификаты; разрабатывает проекты положений о заведениях, которые утверждаются Кабинетом Министров Украины; осуществляет руководство государственными учебными заведениями. Министерства и другие центральные органы исполнительной власти, которым подчинены учебные заведения, совместно с Министерством образования и науки Украины принимают участие в осуществлении государственной политики в области образования, науки, профессиональной подготовки кадров. Акты министерств и других центральных органов исполнительной власти, которым подчинены учебные заведения, принятые в пределах их компетенции, обязательны для местных органов государственной исполнительной власти и органов местного самоуправления, подчиненных им органов управления образованием, учебных заведений соответствующего профиля независимо от форм собственности. Министерство образования Автономной Республики Крым осуществляет полномочия руководства образованием, кроме полномочий, отнесенных к компетенции Министерства образования и науки Украины, министерств и ведомств, которым подчинены учебные заведения. Высшая аттестационная комиссия Украины, согласно ст. 13 Закона Украины "Об образовании", организует и проводит аттестацию научных и научно-педагогических кадров, руководит работой по присуждению научных степеней, присвоению ученого звания старшего научного сотрудника. Местные государственные администрации и органы местного самоуправления образуют органы управления образованием. Последние обеспечивают управление учреждениями образования, находящихся в коммунальной собственности, организуют учебно-методическое обеспечение учебных заведений, совершенствование профессиональной квалификации педагогических работников, их переподготовку и аттестацию, осуществляют контроль за соблюдением требований относительно содержания, уровня и объема образования, аттестацию учебных заведений, находящихся в коммунальной собственности. Сейчас Министерство образования и науки Украины осуществляет мероприятия по реформированию образования в Украине, приведение ее к мировым стандартам с целью достижения соответствия выпускников украинских учебных заведений этим стандартам повышение уровня их знаний и умений, для более эффективного использования в различных сферах отечественного производства и, кроме того, признание за рубежом дипломов, выдаваемых нашими учебными заведениям.