- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
Кодификация административного законодательства не может быть сплошной. Ведь административное право, как уже отмечалось, регулирует очень широкий круг управленческих отношений. Его нормы содержатся в многочисленных актах различной юридической силы. Кроме того, нормотворчество в государственном управлении характеризуется высокой динамичностью, частым появлением новых норм, что усложняет содержание и структуру правового материала, ограничивает возможность его кодификации. В этой связи упорядочивание административно-правовых норм должно осуществляться путем поэтапной кодификации за отдельными институтами административного права (по примеру института административной ответственности) с последующей подготовкой и принятием Свода административного законодательства Украины. В целом при кодификации административного законодательства следует руководствоваться следующими положениями: а) предметом кодификационных работ должны стать главные, важнейшие административно-правовые нормы; б) не следует кодифицировать нормы особенной части административного права, которые имеют межотраслевой характер; в) необходима раздельная кодификация материальных и процессуальных норм административного правовая. Реформирование административного права требует и первоочередного определение принципов кодификации - основных идей, установок, которые определяют ее содержание. Это соответствие целей и характера кодификации уровню социально-экономического развития общества; научная обоснованность; признание приоритета прав и свобод человека и гражданина в правовом регулировании управленческой деятельности; гармонизация национальных норм с общепризнанными международно-правовыми нормами; полнота, всесторонность, комплексность, непрерывность и поэтапность кодификации . Принцип соответствия целей и характера кодификации уровню социально-экономического развития общества означает, что административно-правовые нормы, подлежащие кодификации, должны соответствовать современным условиям жизни, уровню развития общественных отношений. Принцип научной обоснованности кодификационных работ означает, что кодификация административного права должна основываться на научных принципах, которые проработаны как в теории права, так и в административно-правовой науке. Принцип гармонизации национальных административно-правовых норм с общепризнанными международно-правовыми нормами предусматривает необходимость согласования норм, которые должны быть установлены при кодификации административного права, с международно-правовыми стандартами, гуманизацию правил поведения в сфере государственного управления, расширения количества разрешительных предписаний, модернизацию института административной ответственности. Принцип полноты, всесторонности, комплексности, непрерывности и поэтапности кодификации. Полнота кодификации административного законодательства означает, что кодификацией должны быть охвачены административно-правовые нормы, регулирующие все без исключения общественные отношения, которые требуют такого регулирования, включая те, которые возникли в последнее время. Можно сказать, что административное законодательство представляет собой отраслевой массив нормативно-правовых актов. Как уже отмечалось, кодификация административного законодательства на современном этапе возможна по отдельным подотраслям или институтами административного права, к которым можно отнести: «Правовой статус и гарантии реализации прав и свобод граждан и оказания им услуг в сфере государственного управления» с институтами: «Услуги, связанные с реализацией конституционных прав и свобод граждан: медицинских, в сфере культуры, образования и других», «Регистрация субъектов предпринимательской деятельности »,« Лицензионная деятельность »,« Выдача документов, удостоверяющих права граждан и юридических лиц »и т.п.; «Государственная служба (общие вопросы)» с институтами: «Государственная служба в системе законодательной власти», «Государственная служба в органах исполнительной власти», «Государственная служба в органах судебной власти», «Государственная служба в прокуратуре и других правоохранительных органах»; «Административно-правовые режимы» с институтами: «Чрезвычайная ситуация», «Военное положение», «Таможенный режим» и т.п.; «Административное право» с институтами: «Административное предотвращения (предупреждения)", "Административное прекращение», «Административная ответственность», «Административная ответственность юридических лиц»; «Административно-процессуальное законодательство» с институтами: «Общие административные процедуры», «Процедуры обеспечения прав и свобод граждан в сфере государственного управления», «Нормотворческая деятельность органов исполнительной власти», «Производство по делам об административных правонарушениях», «Административное судопроизводство» и т.д. ; «Законодательство о контроле и надзоре в сфере государственного управления»; «Государственное регулирование и управление в различных сферах государственной жизни» с институтами: «Государственное управление в экономической сфере» (законодательство о промышленности, капитальное строительство, сельское хозяйство, в сфере финансов и кредита, о транспорте, связи и т.д.). . Итак, административное законодательство может быть кодифицировано как в своих общих принципов (общая кодификация), так и в пределах отдельных подотраслей и институтов права или сфер и отраслей управления (специальная и отраслевая кодификация). Во всех случаях кодификация выступать как обобщающее объединения большого числа существующего нормативного массива действующего административного права.