- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
По реформированию административного права, то существенная особенность заключается в том, что в большинстве европейских стран административное право основывается на ряде общепризнанных демократических принципов. В частности, по ним Советом Европы в 1996 году издан специальный «Справочник по принципам административного права, касающиеся отношений между административными органами и частными лицами». Правовой стандарт взаимоотношений государства и человека должен исходить из восприятия личности как такого субъекта, перед которым государственная власть ответственна за свою деятельность. Концептуальная идея внедрения в административное право приоритета принципа верховенства права состоит в том, что согласно ему ключевыми характеристиками должны стать не «управленческие», а тем более его «карательные» функции, на две новые функции: 1) «правозабезпечувальна», которая связана с обеспечением реализации прав и свобод человека; 2) «правозащитная», связанная с защитой нарушенных прав. Реформа административного права имеет целью: - Переосмыслить принципиальные научно-методологические основы этой фундаментальной области права с учетом последствий разрушения прежней тоталитарно-государственной системы и утверждение новых политико-идеологических и социально-экономических ориентиров исторического развития украинского общества; - Трансформировать содержание и систему действующего административного законодательства в соответствии с потребностями качественного изменения роли административного права в регулировании взаимоотношений между государством и человеком, а также более эффективного осуществления государственного управления в различных сферах общественной жизни; - Способствовать более эффективному использованию административного законодательства как основы правового сопровождения самой административной реформы.
10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
Действие административно-правовых норм связана с наличием определенных пределов их способности осуществлять то или иное влияние на регулируемые общественные отношения. Эти пределы действуют во времени и пространстве, а также: различаются по кругу лиц. Действие административно-правовых норм во времени, как правило, не ограничено определенными сроками. Это означает, что они действуют до их официальной изменения или отмены. Однако могут предусматриваться временные рамки действия, например, на период действия чрезвычайного положения на определенной территории, т.е. на определенный срок. Для действия административно-правовых норм существуют общие правила: а) административно-правовые нормы вступают в силу с момента их доведения до сведения исполнителей. В отдельных случаях они вступают в силу в срок, определенный в нормативном акте; б) нормативный акт обратной силы не имеет, а исключения из этого оговариваются в самом акте. Вопрос о действии административно-правовой нормы во времени имеет большое практическое значение, поэтому неудивительно, что оно является предметом отдельного исследования ученых. От его правильного решения зачастую зависит, какой именно законодательный или нормативный акт - новый или старый - будет применяться к конкретным отношениям, императивные предписания осуществляться. Вопрос о вступлении административно-правовой нормы в силу зависит от двух обстоятельств: 1) даты вступления нормы в юридическую силу; 2) пределов действия нормы при поступлении в силу. Вопрос о пределах действия новой нормы предусматривает три варианта действия: - Перспективная - действие по фактам, правоотношениям, возникшим после вступления нормы в силу; - Немедленная - действие по правоотношениям, возникшим снова или раньше, но с даты вступления нормы в силу; - С обратной силой - действие по правоотношениям, которые вновь возникли, и правоотношениям, возникшим до вступления нормы в силу, но с более ранней даты. По установлению границ приостановления действия нормы, которая существовала ранее, возможны три варианта действия: Норма переживает себя, если продолжает регулировать отношения, возникшие на ее основе после даты вступления в силу новой нормы; норма немедленно приостанавливает действие в отношениях, которые раньше регулировались ею, с даты утраты нормой юридической силы; норма досрочно приостанавливает действие и таким образом влияет на правоотношения, которые ранее регулировались этой нормой, а потом стали регулироваться новой нормой с обратной силой. Как правило, следует руководствоваться следующим принципом: немедленное действие нормы - это общее правило, а допущение переживания старой нормы, придания обратной силы новой должно быть оговорено актом уполномоченного органа. Порядок действия в Украине законодательства СССР регулируется Постановлением Верховной Рады Украины «О порядке временного действия на территории Украины отдельных актов законодательства Союза ССР» установлено, что до принятия соответствующих актов законодательства Украины на территории республики применяются акты законодательства Союза ССР по вопросам, не урегулированным законодательством Украины , при условии, что они не противоречат Конституции и законам Украины. Действие административно-правовых норм в пространстве предполагает территорию, на которую распространяется их юридическая сила. Такой территорией действия норм могут быть отдельные экономические зоны. Иногда административно-правовые нормы действуют на территории нескольких государств в соответствии с двусторонними и многосторонними соглашениями. Возможен «выход» таких норм за пределы государственной границы, когда они регламентируют деятельность украинских организаций и граждан за рубежом. В пределах Украины действие административно-правовых норм распространяется также на иностранцев. Действие административно-правовых норм в пространстве связано со статусом органа, издавшего акт. Исходя из этого, различают: - Нормы, которые действуют на всей территории Украины или в пределах отдельных административно-территориальных единиц; - Нормы общего и отраслевого характера; - Нормы актов локального (внутриорганизационного) характера. Действие административно-правовых норм по кругу лиц различается в зависимости от их распространения на всех граждан или на отдельные их группы (военнослужащих, беженцев, пассажиров, работников отдельных министерств), т.е. на так называемых специальных субъектов административного права. Международные соглашения (договоры) Украины и международно-правовые акты, действующие, если они ратифицированы Верховной Радой Украины. Согласно ст. 9 Конституции Украины они являются частью национального законодательства. Международно-правовые акты регулируют и вопросы, отнесенные к административно-правовой сферы: защита прав и свобод человека и гражданина; правовом статусе иностранцев; порядок пересечения государственной границы; взаимодействие пограничных войск и таможенных служб соседних государств, международное транспортное сообщение; сотрудничество в различных областях народного хозяйства, борьба с преступностью. Такова, например, Соглашение между Украиной и Республикой Польша «О правовом режиме украинского-польской границы, сотрудничестве и взаимодействии по пограничным вопросам», ратифицированная Верховной Радой Украины 14 июля 1993 По своей юридической силе нормы международных соглашений и международных документов занимают место между нормами Конституции и обычных законов.