- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
28. Правові засади державної служби.
Государственная служба в Украине - это профессиональная деятельность лиц, занимающих должности в государственных органах и их аппарате по практическому выполнению задач и функций государства и получают заработную плату за счет государственных средств. Эти лица являются государственными служащими и имеют соответствующие служебные полномочия (Закон Украины от 16 декабря 1993 года "О государственной службе"). Основные направления государственной политики в сфере государственной службы: определение основных задач и принципов функционирования института государственной службы; - Проведение мероприятий по соблюдению этических норм поведения государственных служащих, искоренения коррумпированности в их деятельности, обеспечение эффективной работы всех государственных органов согласно их компетенции. Государственной службе традиционно рассматривают в трех аспектах - социальном, политическом и правовом. В сжатом виде ее социальный аспект характеризуется назначением государственной службы в жизни общества; политический связан с формированием государственной власти, ее осуществлением соответствующими органами; юридический аспект обусловлен необходимостью правового регулирования статуса государственных служащих, порядка прохождения службы и других элементов государственно-служебных отношений Разграничение видов государственной службы возможно по разным основаниям. Например, в зависимости от того, в органах либо ветви власти она осуществляется, выделяются: 1) служба в законодательном органе; 2) служба в органах исполнительной власти; 3) служба в судебных органах. Такие виды, как гражданская служба и милитаризованная служба, выделяются в зависимости от порядка прохождения службы. Гражданская служба, в свою очередь, подразделяется на функциональную и специальную службу, а милитаризованная служба имеет значительное количество подвидов, которые выделяют по характерным признакам. Независимо от видов государственной службы существуют определенные особенности тех правоотношений, которые возникают при ее осуществлении. С одной стороны, государственная служба связана с выполнением задач и функций государства, а потому в ее процессе возникают отношения между государством (в лице его органов, уполномоченных лиц) и государственным служащим, занимающим соответствующую государственную должность. В этих отношениях государственный служащий служит государству, он должен добросовестно относиться к своим обязанностям, честно служить интересам государства, выполнять указания вышестоящих руководителей. Кроме того, возникают отношения между государственным служащим и гражданами, государственными и негосударственными организациями. Здесь государственный служащий выступает как слуга народа, который обязан соблюдать приоритет прав человека и гражданина, уважительно относиться к людям, не допускать действий, которые могут повредить интересам государственной службы или негативно повлиять на репутацию государственных служащих и тому подобное. Но и в первом, и во втором случаях полномочия государственных служащих должны быть четко и однозначно урегулированы законодательно. Правовой статус Президента Украины, Председателя Верховной Рады Украины и его заместителей, председателей комитетов Верховной Рады и их замов, народных депутатов Украины, Премьер-министра, других членов Кабинета Министров, Председателя и судей Конституционного Суда, Председателя и судей Верховного Суда, Председателя и судей Высшего хозяйственного суда, Генерального прокурора Украины и его заместителей регулируется Конституцией и специальными законами Украины. Принят ряд законодательных актов, регулирующих отдельные направления государственно-служебной деятельности: о местных государственных администрациях, о Пограничных войсках Украины, о Прокуратуре Украины, о Вооруженных Силах Украины, об образовании, о милиции Украины и др.. Все они в той или иной степени касаются вопросов организации и прохождения государственной службы в соответствующих государственных органах. Для реализации государственной политики в сфере государственной службы и осуществление текущего руководства ею функционирует Главное управление государственной службы Украины. К его компетенции отнесены прогнозирование и планирование потребностей государственных органов и их аппарата в кадрах, обеспечение совместно с другими государственными органами реализации общих направлений политики в сфере государственной службы в государственных органах и их аппарате, разработку и внесение на рассмотрение Кабинета Министров Украины проектов нормативных актов по вопросам государственной службы, разработку, координацию и контроль осуществления мероприятий по повышению эффективности государственной службы и решение других вопросов организации и правового регулирования государственной службы.