- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
Административная юстиция представляет собой систему судебных органов (судов), которые контролируют соблюдение законности в государственном управлении путем решения в отдельном процессуальном порядке публично-правовых споров, возникающих в связи с обращениями физических или юридических лиц в органы исполнительной власти, органов местного самоуправления или их должностных лиц. В задачи административной юстиции можно отнести: обеспечение законности в процессе децентрализации, содействие ликвидации случаев дублирования полномочий органами исполнительной власти (ликвидация компетенцийних коллизий); обеспечение компетенцийних дисциплины, то есть ликвидация случаев превышения полномочий отдельными органами местного самоуправления, органами исполнительной власти или должностными лицами, а также случаев управленческой бездействия; содействие преодолению пробелов в сферах управленческого воздействия как органов местного самоуправления, так и органов исполнительной власти. Обеспечение гарантий субъективных прав граждан в отношениях с административными органами является обязанностью правового государства, что обусловливает необходимость создания административной юстиции в Украине, которая бы, с одной стороны, защищала субъективные права граждан, а с другой - с помощью судебной практики обеспечивала законность деятельности органов государственной власти и, таким образом, способствовала укреплению правопорядка в государстве. Следовательно, введение административного судопроизводства обусловлено правовой природой публично-правовых споров, где гражданину противостоит мощный административный аппарат. Вместе с тем следует отметить, что назначение административной юстиции заключается в осуществлении только правового контроля, а не контроля за целесообразностью управленческой деятельности. Административно-правовая защита является судебным правовой защитой, потому что именно суды наиболее соответствуют требованиям независимости и беспристрастности, которые ставятся перед правозащитными органами. Благодаря административной юстиции, происходит гарантирования и укрепления правопорядка в сфере управленческой деятельности, предоставляется возможность отдельному гражданину реализовать свои права в отношении органов государственной власти путем обжалования их неправомерных решений, действий или бездействия. В целом административная юстиция представляет одно из средств ограничения исполнительной власти, а административные суды - средство реализации принципа разделения власти, дополнительный защитный механизм субъективных прав и свобод граждан.
51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
Административное судопроизводство - деятельность административных судов по рассмотрению и разрешению административных дел в порядке, установленном Кодексом административного судопроизводства. Задачей административного судопроизводства является защита прав, свобод и интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц в сфере публично-правовых отношений от нарушений со стороны органов государственной власти, органов местного самоуправления, их должностных и служебных лиц, других субъектов при осуществлении ими властных управленческих функций на основе законодательства, в том числе на выполнение делегированных полномочий. Статья 5 КАСУ определяет круг актов законодательства, регулирующих административный процесс, и соотношение между этими актами, а также общее правило действия актов законодательства об административном судопроизводстве во времени. Согласно этой статье законодательство об административном судопроизводстве в Украине состоит из: 1) Конституции Украины, 2) КАСУ и законов, которыми вносятся изменения в него; 3) международных договоров, согласие на обязательность которых дано Верховной Радой Украины. Кодекс административного судопроизводства Украины - акт законодательства (закон), в котором кодифицированы нормы административного процессуального права. Изменения в КАСУ вносятся Верховной Радой Украины путем принятия законов Украины. Изменения включаются в текст КАСУ. Порядок вступления в силу новых положений, как правило, определяется заключительными и переходными положениями закона о внесении изменений. Если такой порядок в законе не определено, то следует руководствоваться частью второй комментируемой статьи. Основным международным договором, который касается административного судопроизводства, является Конвенция о защите прав человека и основных свобод, в частности ее статья 6, которая гарантирует право на судебную защиту (с учетом прецедентной практики Европейского Суда по правам человека, в которой толкуются соответствующие положения Конвенции). Статья 6 Конвенции гарантирует право на справедливый суд по делам о гражданских правах и обязанностях, но Европейский Суд по правам человека дает довольно широкое понимание таких дел - значительно шире, чем это может быть следствием национального законодательства. Важное значение для толкования и применения Конвенции о защите прав человека и основных свобод имеет практика Европейского суда по правам человека. Согласно статье 17 Закона Украины "О выполнении решений и применении практики Европейского суда по правам человека" от 23 февраля 2006 года суды применяют при рассмотрении дел Конвенцию и практику Суда как источник права. Нормы Конституции Украины имеют высшую юридическую силу. В случае если правила международного договора, согласие на обязательность которого дано Верховной Радой Украины, или КАСУ противоречат Конституции Украины, применяются нормы Конституции Украины как нормы прямого действия (статьи 8, 9 Конституции Украины). Административное судопроизводство осуществляется в соответствии с законом, действующим на время совершения отдельного процессуального действия, рассмотрения и разрешения дела (часть вторая комментируемой статьи). То есть, до совершения отдельных процессуальных действий, рассмотрения и разрешения дела применяется тот закон, во время действия которого они осуществляются. Производство по административным делам в сфере государственных закупок осуществляется с учетом особенностей, определенных Законом Украины «Об осуществлении государственных закупок».