- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
Под систематизацией законодательства понимается упорядочение и совершенствование действующих нормативно-правовых актов путем их обработки, просмотра и изложения в определенном порядке в форме сборников (справочников) актов (предметных, системно-предметных, хронологических и др.). Или сводных кодификационных актов. Систематизация законодательства является объективно необходимым элементом правовой политики государства, средством укрепления правовой основы государственной и общественной жизни. Основными формами систематизации законодательства, которые известны в законотворческой практике и юридической науке, является инкорпорация и кодификация. Инкорпорация представляет собой внешнее проработки законодательства, учет и объединение действующих нормативно-правовых актов в определенном порядке - по отрасли правового регулирования, году издания, по алфавиту. Она осуществляется заинтересованными органами, должностными лицами, научными работниками. Подготовленные ими инкорпорированы сборники не подлежат утверждению. Инкорпорация имеет целью облегчить поиск нормативного материала и проведения научных исследований в области права, содействовать эффективной подготовке специалистов-юристов. К инкорпорированных сборников может быть включено лишь действующее законодательство, нормативные акты в них излагаются со всеми изменениями на момент издания. Так, примером предметной инкорпорации административного законодательства является сборник нормативных актов «Законодательство Украины об административной ответственности», который издан редакцией Бюллетеня законодательства и юридической практики Украины в 1997 г. Итак, инкорпорация законодательства - это упорядочение нормативно-правового массива путем его обработки и изложения в виде хронологических, предметных, алфавитных сборников. ее можно рассматривать как подготовительную стадию для проведения кодификации законодательства. Кодификация законодательства - это сложная и совершенная форма систематизации, которая предусматривает переосмысление, творческую переработку и качественное улучшение существующего законодательства. Результатом выступает новый сводный акт кодификационного типа (кодекс, устав, положение), который комплексно регулирует отдельную область общественных отношений, отмечается логической последовательностью, четкостью структуры. Благодаря этому совершенствуется содержание административно-правовых норм, прекращается действие устаревших норм, заполняются пробелы в административно-правовом регулировании, создаются предпосылки для повышения его эффективности. Кодификация всегда носит официальный характер, осуществляется государственными органами, имеющими соответствующую компетенцию. Для упрощения кодификационных работ, учитывая существенное отличие материальных и процессуальных норм административного права, целесообразно провести их разрешающую кодификацию. В целом при кодификации административного законодательства следует руководствоваться следующими положениями: а) предметом кодификационных работ должны стать главные, важнейшие административно-правовые нормы; б) не следует кодифицировать нормы особенной части административного права, которые имеют межотраслевой характер; в) необходима раздельная кодификация материальных и процессуальных норм административного правовая. Административное законодательство может быть кодифицировано как в своих общих принципов (общая кодификация), так и в пределах отдельных подотраслей и институтов права или сфер и отраслей управления (специальная и отраслевая кодификация). Во всех случаях кодификация выступать как обобщающее объединения большого числа существующего нормативного массива действующего административного права. В теории права выделяют еще одну форму систематизации законодательства - консолидацию, которая предусматривает объединение изданных в разное время актов, регулирующих однородные общественные отношения, в один сводный нормативно-правовой акт, но без изменения содержания. Она целесообразна в условиях, когда одни и те же вопросы, которые урегулированы правильно и полно (нет необходимости изменять новые нормы права), содержащиеся во многих разрозненных актах, что затрудняет их применение. Консолидация имеет схожие черты как с инкорпорацией, так и с кодификацией. Однако в теории права еще недостаточно основательно освещены самостоятельное значение этой формы систематизации законодательства.