- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
Функции управления - это относительно самостоятельные и однородные части содержания управленческой деятельности, в которых выражается властно организующее влияние субъекта управления на объект. Наиболее распространенной в отечественной литературе является классификация функций государственного управления на общие, специальные и вспомогательные. Общие функции оказывают объективно необходимое влияние на определенные процессы, происходящие в хозяйственной, политической, социально-культурной и других сферах. Эти функции являются основными, присущими любому управлению, независимо от того, на каком уровне и в каких отраслях они осуществляются. Общими функциями государственного управления является прогнозирование, планирование, организация, регулирование, координация, учет, контроль. Эта классификация построена на основании внутренней технологии управленческой деятельности. Функция прогнозирования. Необходимость в прогнозировании вытекает из самой природы государственного управления. Государственное управление призвано решать долгосрочные, перспективные задачи, решение которых будет происходить в условиях некоторой неопределенности, если органы власти не будут иметь прогнозов. Функция планирования присутствует на всех уровнях иерархии управления. Она заключается в определении цели, направлений, задач, средств реализации тех или иных процессов (социальных, экономических, политических, культурных и др.)., Разработке программ, с помощью которых должна быть достигнута цель. Функция организации связана с созданием организационного механизма. Благодаря функции регулирования достигается необходимое состояние упорядочения и устойчивости системы управления Координация как функция обеспечивает согласование деятельности систем управления. Функция контроля призвана постоянно предоставлять информацию о действительном состоянии дела по выполнению заданий. Контроль начинается с получения информации о действительном состоянии управляемого объекта и заканчивается принятием решений, предусматривающих соответствующую коррекцию в системе управления для достижения запланированной цели. Контроль основывается на принципе обратных связей, которые существуют при любом взаимодействии субъекта и объекта в системе управления. Каждая общая функция управления находится во взаимосвязи с другими. Рассмотренные общие функции управления необходимы для осуществления государственного управления как на общегосударственном, так и на региональных, местных, отраслевых уровнях. Специальные функции характеризуют особенности конкретного субъекта или объекта управления. К основным специальным функциям государственного управления, осуществляемых на высшем уровне высшим органом (Кабинетом Министров Украины), в системе органов исполнительной власти относятся: - Обеспечение государственного суверенитета и экономической самостоятельности Украины, осуществление внутренней и внешней политики государства; - Разработка проекта Закона о Государственном бюджете и обеспечение его выполнения; - Разработка и осуществление общегосударственных программ экономического, научно-технического, социального и культурного развития государства. Специальные управленческие функции осуществляет Президент Украины как глава государства. Среди них: руководство внешнеполитической деятельностью государства, назначение и увольнение глав дипломатических представительств Украины в других государствах и при международных организациях; назначение по представлению Премьер-министра членов Кабинета Министров, руководителей других центральных органов исполнительной власти, а также глав местных государственных организаций и прекращение их полномочий на этих должностях (расстановка кадров); принятие в случае необходимости решение о введении в государстве или в отдельных ее местностях чрезвычайного положения, а также объявления в случае необходимости отдельных местностей Украины зонами чрезвычайной экологической ситуации; присвоении высших воинских званий и классных чинов, награждение государственными наградами; установление президентских отличий и награждения ими и др.. Разграничение функций существует и на низших уровнях государственной исполнительной власти. Так, местные государственные администрации на соответствующей территории обеспечивают осуществление таких основных функций: выполнение Конституции и законов Украины, актов Президента, Кабинета Министров Украины, других органов исполнительной власти; поддержание законности и правопорядка; соблюдение прав и свобод граждан; выполнение государственных и региональных программ социально- экономического и культурного развития; программ охраны окружающей среды, подготовка и выполнение соответствующих областных и районных бюджетов; отчет об исполнении соответствующих бюджетов; взаимодействие с органами местного самоуправления; реализация других предоставленных государством, а также делегированных соответствующими советами полномочий.