- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
Регулирования отношений в сфере транспорта осуществляется с помощью законов Украины "О транспорте" от 10.11.1994 p., "О железнодорожном транспорте" от 04.07.1996 p., "Об автомобильном транспорте" от 05.04.2001 p. и проч. Управления транспортом и дорожным хозяйством осуществляется соответствующими органами государственной исполнительной власти. Высший орган общей компетенции - Кабинет Министров Украины принимает постановления, на основании которых обеспечивает общее руководство всеми видами транспорта. Транспорт является одной из важнейших отраслей общественного производства и призван удовлетворять потребности населения и общественного производства в перевозках. Согласно Закону Украины "О транспорте", развитие и совершенствование транспорта осуществляется согласно национальной программе с учетом его приоритета и на основе достижений научно-технического прогресса и обеспечивается государством. Единая транспортная система Украины. Единую транспортную систему Украины составляют: транспорт общего пользования (железнодорожный, морской, речной, автомобильный и авиационный, а также городской электротранспорт, в том числе метрополитен); промышленный железнодорожный транспорт; ведомственный транспорт; трубопроводном транспорте; Единая транспортная система должна отвечать требованиям общественного производства и национальной безопасности, иметь разветвленную инфраструктуру для оказания всего комплекса транспортных услуг, в том числе для складирования и технологической подготовки грузов к транспортировке, обеспечивать внешнеэкономические связи Украины. Цели и задачи государственного управления в области транспорта. Государственное управление в области транспорта должна обеспечивать: своевременное, полное и качественное удовлетворение потребностей населения и общественного производства в перевозках и потребностей обороны Украины; защита прав граждан во время их транспортного обслуживания; безопасное функционирование транспорта; лицензирование отдельных видов деятельности в области транспорта; охрану окружающей среды от вредного воздействия транспорта. Государственное управление деятельностью транспорта осуществляется путем проведения и реализации экономической (налоговой, финансово-кредитной, тарифной, инвестиционной-) и социальной политики, включая предоставление дотаций на пассажирские перевозки. Управление железнодорожным транспортом. В соответствии с Положением "О государственной администрации железнодорожного транспорта Украины" от 29.02.1996 г. Укрзализныця является органом управления железнодорожным транспортом общего пользования, подведомственным Минтранссвязи Украины. На сегодня в Украине действует шесть железных дорог, подчиненных Укрзализныци: Донецкая, Львовская, Одесская, Южная, Юго-Западная и Приднепровская. Кроме указанных железных дорог, этому ведомству подчинены также предприятия и организации отрасли. Основными задачами Укрзализныци, которые определены Положением, являются: организация слаженной работы железных дорог и предприятий с целью удовлетворения потребностей общественного производства и населения в перевозках; обеспечение эффективной эксплуатации железнодорожного подвижного состава, его ремонта и обновления; разработка концепций развития железнодорожного транспорта; принятие мер для обеспечения безопасности функционирования железнодорожного транспорта, его инфраструктуры и надежности его работы. Укрзализныця разрабатывает планы перевозок и утверждает их на коллегии Министерства транспорта и связи Украины, а также осуществляет меры по распределению подвижного состава в соответствии с этими планами. Разрабатывается также и утверждается график движения поездов и планы их формирования. Управления авиационным транспортом. Государственное регулирование деятельности гражданской авиации в соответствии с Указом Президента Украины от 15.07.2004 г. № 803/2004 осуществляет Государственная служба Украины по надзору за обеспечением безопасности авиации. Государственная служба Украины по надзору за обеспечением безопасности авиации (Госавиаслужба) является специально уполномоченным центральным органом исполнительной власти, деятельность которого направляется и координируется Кабинетом Министров Украины. Госавиаслужба является главным (ведущим) органом в системе центральных органов исполнительной власти, обеспечивающим реализацию государственной политики в области гражданской авиации и в сфере использования воздушного пространства Украины. Основными задачами Госавиаслужбы являются: государственный надзор за обеспечением безопасности авиации; проведения расследования авиационных происшествий с момента создания независимого органа по расследованию; сертификация и регистрация объектов и субъектов авиационной деятельности и ее лицензирование. Управление автомобильным транспортом. Задачами и функциями государственного регулирования деятельности автомобильного транспорта являются: формирование рынка транспортных услуг путем реализации единой экономической, инвестиционной, научно-технической и социальной политики; контроль за исполнением законодательства об автомобильном транспорте; нормативно-правовое регулирование по вопросам автомобильного транспорта; лицензирование деятельности перевозчиков; защита прав потребителей услуг автомобильного транспорта.