- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
Правовые основы политики по делам семьи и молодежи сформулированы в ст. 51 Конституции Украины, согласно которой семья, детство, материнство и отцовство охраняются государством. Государство постоянно заботится о материальной поддержке молодежи, о чем свидетельствует ряд законов Украины и других нормативно-правовых актов. Этому способствуют Законы Украины «О социальной работе с детьми и молодежью» от 21 июня 2001 г., «О содействии социальному становлению и развитию молодежи Украины» от 5 февраля 1993 г. и «О содействии социальному становлению и развитию молодежи Украины», которые определяют общие основы создания организационных, социально-экономических, политико-правовых условий, социального становления и развития молодых граждан Украины в интересах личности, общества и государства. Государство обеспечивает право молодежи на создание молодежных общественных организаций - объединений молодых граждан. Обязательным уставным требованием таких организаций является прекращение членства в них по достижении определенного возраста. К молодежных общественных организаций относятся также объединения граждан и фонды, основными уставными целями которых является решение молодежных проблем и содействии социальному становлению и развитию молодежи. Органы общественных молодежных организаций имеют право вносить предложения по вопросам социального становления и развития молодежи в органы местного самоуправления. Проведение государственной политики по вопросам семьи, социального становления и развития молодежи осуществляет Государственный комитет Украины по делам семьи и молодежи совместно с министерствами и центральными органами исполнительной власти, местными администрациями, в составе которых действуют структурные подразделения по работе с молодежью, органами местного самоуправления, а также путем взаимодействия с молодежными общественными организациями и их всеукраинскими объединениями. Министерство совместно с другими органами исполнительной власти разрабатывает, а Кабинет Министров утверждает специальные нормы и нормативы по социальному становлению и развитию молодежи, учет которых является обязательным для всех органов государственной власти, органов местного самоуправления, а также предприятий, учреждений и организаций, независимо от форм собственности. Местные государственные администрации реализуют государственную политику в отношении семьи, женщин, молодежи и детей, охраны материнства и детства, создание благоприятных условий для физического, интеллектуального и духовного развития указанных категорий граждан, обеспечения равных прав и возможностей, а также организуют выполнение актов законодательства Украины, осуществляют контроль за их реализацией в пределах своей компетенции. Социальные службы для молодежи предоставляют молодым людям информационную, правовую, психолого-педагогическую, медицинскую и другие формы социальной помощи, реализующих необходимые меры с целью предотвращения негативных явлений в молодежной среде (правонарушений, алкоголизма, наркомании, токсикомании, проституции и т.п.) и их преодоления, осуществляющие социальную опеку над отдельными категориями молодежи, в частности инвалидами, детьми-сиротами. Государство гарантирует трудоспособной молодежи равное с другими гражданами право на труд. Особенности труда несовершеннолетних устанавливает законодательство Украины. Государство обеспечивает молодым гражданам равное с другими гражданами право на образование, здравоохранение, занятия физической культурой и спортом и т.п.. Под особой защитой государства находятся несовершеннолетние. Ответственность несовершеннолетних за совершенные ими правонарушения наступает только с определенного законодательством возраста. Принуждения к несовершеннолетним за совершение ими преступления или в других предусмотренных законодательством случаях применяют только по приговору или решению суда. Государственные органы и должностные лица, педагогические и социальные работники не могут применять в отношении несовершеннолетних меры воздействия, основанные на публичном распространении сведений о совершенных несовершеннолетними деяниях, содержащих признаки преступления или правонарушения, за исключением случаев, когда названные меры являются видом уголовного наказания или административного воздействия (взыскания), которые применены по решению суда.