3.Атеросклероз (изменения(макро-,микро)),внешний вид,морфологические формы,какие поражаются органы.

Атеросклероз-хрон.за6.,возникающее в результате нарушения жирового и 6елкового о6мена,х-ся поражением артерий эластического и мышечно-эластического типа в виде очагового отложения в интиме липидов и 6елков и реактивного разрастания соед.ткани.Факторы риска:

1)о6менный фактор;2)гормональные факторы;3)артериальная гипертония;4)стрессовые и конфликтные ситуации;5)состояние сосудистой стенки;6)наследственные и этнические факторы.Алиментарный фактор(алиментарнаинфильтрационна теория атеросклероза Аничкова).Важное значение жиро6елковых коплексов-6ета-липопротеидов,которые могут выступать в роли атерогенных веществ и аутоантител(иммнологическая теория)

При макроскопическом иссл. Различают виды атеросклеротических изменений :1)жировые пятна или полоски-это участки жёлтого или жёлто-серого цвета(пятна)которые иногда сливаются и о6р.Полоски.но не возвышаются над поверхностью интимы,сод, липиды;2)фи6розные 6ляшки-плотные,овальные или круглые,6елые или 6ело-жёлтые о6разования,сод. липиды и возвышающиеся над поверхностю интимы;3)осложнённые поражения,представленные фи6розными 6ляшками с изъязвлением,кровоизлиянием и наложением тром6отических масс;4)кальциноз,илиатерокальциноз-эавершающаяфаза,которая х-ся отложением в фи6розных 6ляшках солей кальция

КЛИНИКО_МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ФОРМЫ:1)атеросклероз аорты(аневризма аорты,синдром дуги аорты);2)атеросклероз венечных артерий сердца(сердечная форма,и6с);3)3атеросклероз артерий головного мозга(ишемический инфаркт мозга,кровоизлияние,атеросклеротическое сла6оумие);4)атеросклероз артерий почек(почечная форма,атеросклеротическийнефросклероз,почечная гипертония;5)атеросклероз артерий кишечника(тром6оз,гангрена;6)атеросклероз артерий конечностей(атеросклеротическая гангрена).

Билет 40 

1. Номенклатура пухлин, які розвиваються з меланінутворюючеї тканини. Невуси - визначення, класифікація, морфологія. Меланома, стадії розвитку. Морфологія меланом різного типу.

1. Загальна характеристика пухлин з меланінутворюючої тканиниПершоджерелом пухлин із меланінутворювальної тканини є меланоцити. Це клітини нейроектодермального походження, які ви­никають із швановської оболонки периферійних нервів і розташо­вуються в базальному шарі епідермісу, волосяних фолікулах, більшості слизових оболонок, покритих багатошаровим плоским епітелієм, м'яких оболонках мозку, а також сітківці та райдужній оболонці очей. У цитоплазмі меланоцитів знаходиться меланін, який при забарвленні гематоксиліном та еозином набуває темно-корич­невого або чорного кольору, виявляється при застосуванні спец­іальних морфологічних методів дослідження (реакції Фортана-Ма-сона, ДОФА-реакція). Меланоцити можуть давати пухлиноподібні утворення — нєвуси або справжні пухлини — меланоми.

2. Нєвуси — визначення, класифікація, морфологіяНєвуси — доброякісні пухлиноподібні утворення шкіри, які роз­виваються з меланоцитів епідермісу або дерми. Вони розглядаються як вади розвитку нейроектодермальних пігментних елементів. Пред­ставлені у вигляді плям переважно коричневого кольору, різних за розмірами на будь-якій ділянці поверхні шкіри. Можуть мати виг­ляд плоских і бородавчастої форми розростань або плям, що дещо піднімаються над поверхнею шкіри. Інколи досягають значних розмірів — велетенські пігментні нєвуси у новонароджених.Розрізняють наступні види невусів: пограничний; складний; внутрішньодермальний; епітеліоідний або веретеноклітинний; невус із балоноподібних клітин; галоневус; велетенський пігментний невус; фіброзна папула носа (інволютивний невус); голубий невус; клітинний голубий невус. При пограничному невусі гнізда невусних клітин розташовують­ся на межі (границі) епідерміса та дерми, в області верхівок гребінців сітчастого шару дерми, не містять багато пігменту, інколи невусні клітини розташовуються внутрішньоепідермально в нижніх шарах епідермісу, ніби сповзають звідси у вигляді невеликих скупчень в дерму.

Внутрішньодермальний невус зустрічається найчастіше, невусні клітини розташовуються в дермі у вигляді окремих скупчень або тяжів, у верхніх ідділах дерми — з великою кількістю меланіна, можуть зустрічатись велетенські багатоядерні клітини у «зрілих» невусах.

Складний (змішаний) невус, невусні клітини розташовуються як на межі епідерміса та дерми, так і внутрішньодермально. Епітеліоїдний, або веретеноподібний невус {ювенільний невус) найчастіше зу­стрічається у дітей, в області шкіри на обличчі у вигляді плоского або кулеподібного, чітко відмежованого вузла. Поверхня гладка або має бородавчасті розростання, блідочервоного кольору. Мікроско­пічно це є складний невус, меланіну містить мало, клітини з світлою цитоплазмою та гіперхромними ядрами, мітози поодинокі, верете­ноподібні клітини часто формують пучки. Характерна наявність одно- або багатоядерних велетенських клітин з базофільною цитоп­лазмою, що нагадують клітини Тутона або Пирогова-Лангханса.

Невус з балоноподібних клітин складається з клітин з прозорою цитоплазмою, розташованих у вигляді пластів, ці клітини можуть бути в складі епідермісу. Галоневус є пігментний невус, оточений зоною депігментованої шкіри. Він може поступово зменшуватись за розмірами і взагалі зникати, залишаючи після себе депігменто­вані ділянки. Частіше зустрічається у дітей і осіб молодого віку на тулубі, може носити множинний характер. Невусні клітини розта­шовані в пограничній зоні, полігональної форми, мають пухирце-подібне ядро, невелику кількість меланіну в цитоплазмі. Зустріча­ються гіперкератоз та акантоз, скупчення веретеноподібних клітин. Невусні клітини можуть утворювати комірки.

Велетенський пігментований невус зустрічається на шкірі у будь-якій частині тіла у вигляді плями, яка часто покрита волоссям. Складається з поверхневої та глибокої частин. Поверхнева части­на має будову внутрішньодермального або складного невуса, гли­бока містить переважно веретеноподібні клітини, які формують пучки або вузлики, що проростають у підшкірну клітковину. Ме­ланін розташовується у верхніх відділах дерми. На фоні цього не­вуса у 5 хворих виникає меланома.

Фіброзна папули носа (інволютивний невус) представляє собою кулеподібне вип'ячування в області носа, поверхня його пігменто­вана або ангіоматозна. Мікроскопічно складається із фіброзної тканини, в якій знаходяться поодинокі велетенські клітини. В пограничній зоні можуть зустрічатись гнізда з невусних клітин.

Голубий невус представлений у вигляді плями голубоватого або голубовато-коричневого кольору, овальної форми, яка не під­німається над поверхнею шкіри. Локалізується в ділянці обличчя, кистей, плеча. Мікроскопічно в дермі виявляються невусні кліти­ни, що можуть проростати в підшкірну клітковину. Кількість ме-ланоцитів досить значна, вони тісно розташовуються один біля одного, утворюють пучки, що нагадують нерви. Мітози зустріча­ються рідко. Меланома на фоні цього невусу виникає рідко.