- •Передмова
- •1.1.1. Завдання та наукові основи механічного обробітку ґрунту
- •1.1.2. Операції, способи, машини і знаряддя для обробітку ґрунту
- •1.1.3. Ґрунт як об’єкт обробітку
- •1.2.1. Теоретичні основи технологічного процесу оранки
- •1.2.2. Ножі та теорія різання ґрунту лезом
- •1.2.3. Плужні корпуси та взаємодія клину з ґрунтом
- •1.2.5. Визначення параметрів польової дошки
- •1.2.7. Особливості швидкісних робочих поверхонь плужних корпусів
- •1.2.8. Сили, що діють на плужний корпус
- •1.2.9. Тяговий опір плуга
- •1.2.10. Обґрунтування схеми розміщення робочих органів на рамі плуга
- •1.2.11. Умови рівноваги плуга
- •1.3. Теорія та розрахунок дискових ґрунтообробних машин і знарядь
- •1.3.1. Основні геометричні параметри дисків
- •1.3.2. Регульовані технологічні параметри та процес роботи дисків
- •1.3.3. Силова характеристика і тяговий опір дискових робочих органів
- •1.4. Теорія та розрахунок зубових борін
- •1.4.1. Робочі органи і процес роботи зубових борін
- •1.4.2. Розміщення зубів на рамі борони
- •1.4.3. Рівновага і тяговий опір зубової борони
- •1.5. Теорія та розрахунок культиваторів
- •1.5.1. Робочі органи культиваторів та їхні параметри
- •1.5.2. Дія полільних і універсальних лап на коріння бур’янів
- •1.5.3. Взаємне розміщення полільних і універсальних лап
- •1.5.4. Дія розпушувальних лап на ґрунт і їх взаємне розміщення
- •1.5.5. Система кріплення лап до рами та стійкість ходу по глибині
- •1.5.6. Визначення основних параметрів культиваторів
- •1.6.1. Робочі органи фрез, проріджувачів і штангових культиваторів
- •1.6.2. Процес роботи і траєкторія руху робочих органів фрези та проріджувача
- •1.6.3. Основні параметри роботи фрези
- •1.6.4. Витрати потужності для роботи фрези
- •1.6.5. Визначення основних параметрів фрези
- •1.7. Теорія та розрахунок котків
- •1.7.1. Процес дії котка на ґрунт
- •1.7.2. Визначення параметрів котка
- •1.7.3. Опір перекочуванню котка
- •Основи теорії та розрахунку машин для сівби і садіння
- •2.1. Основні властивості насіння
- •2.1.1. Технологічні властивості насіння
- •2.1.2. Закономірності руху насіння
- •2.2. Типи робочих органів сівалок
- •2.2.1. Основи розрахунку котушкових висівних апаратів
- •2.2.2. Основи теорії та розрахунку дискових висівних апаратів
- •2.2.3. Основи теорії та розрахунку пневматичних висівних апаратів
- •2.2.4. Основи теорії сошників
- •2.3. Типи робочих органів машин для садіння
- •2.3.1. Основи теорії картоплесадильних машин
- •2.3.2. Основи теорії машин для садіння розсади
- •Основи теорії та розрахунку машин для внесення добрив
- •3.1. Способи внесення добрив, види добрив та їхні технологічні властивості
- •3.2. Типи робочих органів машин для внесення мінеральних добрив
- •3.2.1. Основи теорії дискових дозувальних апаратів
- •3.2.2. Основи теорії відцентрових розсіювальних дисків
- •3.3. Типи робочих органів машин для внесення органічних добрив
- •3.3.1. Вибір і обґрунтування параметрів конвеєрного дозувального апарата
- •3.3.2. Вибір і обґрунтування параметрів розкидального апарата органічних добрив
- •Основи теорії та розрахунку машин для захисту рослин
- •4.1. Основи теорії розпилення рідин і порошків
- •4.1.1. Механічне розпилення рідин
- •4.1.2. Утворення електрично заряджених аерозолів
- •4.1.3. Розпилення порошків
- •4.1.4. Конденсаційне утворення аерозолів
- •4.1.5. Вплив розмірів краплин на ефективність обприскування і обґрунтування оптимальної дисперсності
- •4.2. Технологічний розрахунок робочих органів обприскувачів
- •4.2.1. Розрахунок параметрів баків і мішалок
- •4.2.2. Розрахунок параметрів насосів
- •4.2.3. Розрахунок параметрів розпилювальних пристроїв
- •4.3. Технологічний розрахунок робочих органів протруювачів
- •4.4. Технологічний розрахунок робочих органів обпилювачів
- •5.1. Подільники і стеблепідіймачі
- •5.1.1. Основи теорії, призначення, типи і застосування подільників
- •5.1.2. Основи теорії, призначення, типи і застосування стеблепідіймачів та гичкопідіймачів
- •5.2. Мотовила
- •5.2.1. Призначення, типи і застосування мотовил
- •5.2.2. Основи теорії та розрахунку мотовил
- •5.3. Різальні апарати
- •5.3.1. Призначення, типи і застосування різальних апаратів
- •5.3.2. Параметри, що впливають на різальну здатність ножа
- •5.3.4. Ротаційні різальні апарати з вертикальною віссю обертання. Типи. Основи теорії та розрахунку
- •5.3.6. Ротаційні різальні апарати з горизонтальною віссю обертання. Основи теорії та розрахунку
- •5.4. Вальцьові апарати
- •5.4.1. Типи і призначення вальцьових апаратів
- •5.4.2. Основи теорії та розрахунку вальцьових апаратів
- •5.5. Подрібнювальні апарати
- •5.5.1. Призначення, типи і застосування подрібнювальних апаратів
- •5.5.2. Основи теорії та розрахунку подрібнювачів кормозбиральних комбайнів
- •5.6. Транспортувальні пристрої жаток
- •5.6.1. Призначення, типи і застосування транспортувальних пристроїв жаток
- •5.6.2. Основи теорії та розрахунку транспортувальних пристроїв жаток
- •5.7. Обчісувальні пристрої
- •5.7.1. Призначення, типи і застосування обчісувальних пристроїв
- •5.7.2. Основи теорії та розрахунку обчісувальних пристроїв
- •5.8. Підбирачі
- •5.8.1. Призначення, типи і застосування підбирачів
- •5.8.2. Основи теорії та розрахунку підбирачів
- •Основи теорії та розрахунку робочих органів молотарок зернозбиральних комбайнів
- •6.1. Молотильно-сепарувальні пристрої
- •6.2. Соломовідокремлювачі
- •6.2.1. Призначення і типи соломовідокремлювачів
- •6.2.2. Основи теорії та розрахунку соломовідокремлювачів
- •6.3. Очисники зерна
- •6.3.1. Призначення, типи, параметри і режим роботи очисників зерна
- •6.4. Домолочувальні пристрої
- •6.4.1. Призначення, типи, параметри і режим роботи домолочувальних пристроїв
- •6.5. Бункери для зерна
- •6.5.1. Елементи конструкції і параметри бункерів для зерна
- •6.5.2. Тривалість заповнення і розвантаження бункера
- •6.6. Продуктивність і пропускна здатність комбайна
- •Основи теорії та розрахунку робочих органів для згрібання і пресування сіна
- •7.1. Типи робочих органів і процес згрібання сіна
- •7.2. Обґрунтування параметрів і режимів роботи поперечних граблів
- •7.4.1. Типи робочих органів пресів
- •7.4.2. Обґрунтування параметрів пресувальної камери
- •Основи теорії робочих процесів машин для збирання кукурудзи на зерно
- •8.2. Основні робочі органи кукурудзозбиральних машин
- •8.4. Пропускна здатність і швидкість обертання відокремлювальних вальців
- •8.5.1. Вибір розмірів і частоти обертання очисних вальців
- •Основи теорії та розрахунку машин для післязбиральної обробки зерна
- •9.1. Принципи очищення і сортування зерна
- •9.2. Способи очищення і сортування зерна
- •9.3. Фізико-механічні властивості зернових сумішей
- •9.3.1. Геометричні розміри насіння
- •9.3.2. Аеродинамічні властивості зернових сумішей
- •9.3.3. Інші властивості зернових сумішей
- •9.4. Робота плоских решіт
- •9.4.1. Умови переміщення матеріалу на решеті, що коливається
- •9.4.2. Умови проходження зерна крізь отвори решета
- •9.4.3. Повнота розділення зерна і режим роботи решіт
- •9.4.4. Кінематичний режим роботи решіт
- •9.4.5. Навантаження на решета та їх продуктивність
- •9.5. Робота циліндричного трієра
- •9.5.1. Теоретичні основи роботи трієра
- •9.5.2. Випадання зерна з комірки трієра і установлення приймального лотока
- •9.5.3. Режим роботи циліндричного трієра
- •9.5.4. Продуктивність трієра
- •9.6. Фрикційне очищення
- •9.7. Повітряні системи
- •9.7.1. Робочий процес у вертикальному каналі з нагнітанням повітря
- •9.7.2. Робочий процес похилого повітряного потоку
- •9.8. Теорія та розрахунок вентиляторів
- •9.8.1. Типи вентиляторів
- •9.8.2. Основне рівняння вентилятора
- •9.8.3. Вибір вентилятора
- •9.9. Основи теорії сушіння зерна
- •9.9.1. Властивості зерна як об’єкта сушіння
- •9.9.2. Загальна схема процесу сушіння
- •9.9.3. Режим роботи і продуктивність сушарок
- •Основи теорії та розрахунку бурякозбиральних машин
- •10.2. Основи розрахунку параметрів апаратів для зрізування гички та очищення головок коренеплодів
- •10.2.1. Апарати для зрізування гички
- •10.2.2. Очисники головок коренеплодів цукрових буряків на корені
- •10.3. Типи та основні параметри викопувальних робочих органів
- •10.3.1. Лемішні викопувальні робочі органи
- •10.3.2. Дискові викопувальні робочі органи
- •10.3.3. Роторні викопувальні робочі органи
- •10.4. Вибір, обґрунтування і розрахунок основних параметрів очищувальних робочих органів
- •Основи теорії та розрахунку машин для збирання картоплі
- •11.1. Машини і способи збирання картоплі
- •11.3. Типи та основні параметри підкопувальних робочих органів
- •11.4. Вибір та обґрунтування основних параметрів пруткового елеватора і грохота
- •11.5. Типи сортувальних робочих органів
- •11.6. Визначення основних параметрів сортувальної роликової поверхні
- •Основи теорії та розрахунку машин для збирання льону
- •12.1. Характеристика льону як об’єкта збирання
- •12.2. Машини і способи збирання льону
- •12.3.1. Типи бральних апаратів
- •12.3.2. Основи теорії бральних апаратів
- •12.4. Льонозбиральні комбайни
- •12.4.1. Типи і робочий процес льонозбиральних комбайнів
- •12.4.2. Вибір та обґрунтування основних параметрів обчісувальних апаратів
- •Список використаної літератури
Основи теорії та розрахунку машин і знарядь для обробітку ґрунту
Через її кінець проводимо лінію, паралельну ланці C1′D1′, а через кінець вектора Pxy проводимо лінію, паралельну ланці C2′D2′. Точ- ка перетину цих ліній відповідає кінцю вектора сили N1xy і початку
вектора сили N2xy.
Проекції сил Pxy і Pxz на вісь х мають бути однаковими, бо
інакше слід здійснити коригування за рахунок сили F, яку брали при визначенні орієнтовно.
Рівновага напівначіпного плуга. Напівначіпні плуги під час роботи підтримуються на двох опорних колесах і навісній системі трактора. Визначення рівноваги напівначіпного плуга таке саме, як і начіпного. При цьому доцільно враховувати, що реакція ґрунту на обидва опорні колеса однакова, тому при побудові багатокутника сил зображуємо їх однією силою.
1.3.Теорія та розрахунок дискових ґрунтообробних машин і знарядь
До дискових ґрунтообробних машин і знарядь належать такі, які обладнані дисковими робочими органами, а саме: дискові плуги, дискові лущильники, борони і мотики. Характерною ознакою диско- вих робочих органів є те, що вони в процесі роботи разом із маши- ною чи знаряддям здійснюють не тільки поступальний рух, а й обе- ртальний за рахунок сил зчеплення з ґрунтом. Під час роботи дис- кові робочі органи менше забиваються рослинними рештками.
На плугах, лущильни- |
|
ках і боронах найчастіше |
|
застосовують сферичні дис- |
|
ки (рис. 1.46, а). Вирізні |
|
диски (рис. 1.46, б) встанов- |
|
люють на важких боронах, |
|
призначених для первин- |
|
ного обробітку важких за- |
|
дернілих ґрунтів. На лун- |
|
коутворювачах, які викори- |
|
стовують для обробітку ґру- |
|
нтів, що зазнають водяної |
|
ерозії, застосовують спарені |
|
сферичні диски (рис. 1.46, |
|
в), які закріплені на валу |
Рис. 1.46. Дискові робочі органи: |
ексцентрично, причому так, |
|
що одні повернуті відносно |
а — сферичний диск; б — вирізний диск; в — |
інших на 180°. Голчастими |
спарені сферичні диски; г — голчастий диск |
|
81
Розділ 1
дисками (рис. 1.46, г) обладнують мотики, голчасті борони і культи- ватори.
1.3.1. Основні геометричні параметри дисків
У сучасних ґрунтообробних машинах і знаряддях застосовують диски з постійною кривиною на всіх точках робочої поверхні, тобто сферичні сегменти. Диски зі змінною кривиною, утворені обертан- ням параболи чи еліпса, широко не застосовують.
Основними геометричними параметрами сферичного диска є його діаметр D (рис. 1.47), радіус кривини сфери диска r, передній кут ε1,
який з ними пов’язаний і дорівнює половині центрального кута дуги діаметрального перерізу диска, кут загострення і, кут нахилу фаски диска до його основи ω, кут різання α, задній кут ε2 і товщина дис-
ка δ. Кожний із цих параметрів має певне технологічне значення.
Рис. 1.47. Основні параметри сферичного диска
Діаметр диска D є одним із основних геометричних параметрів. Розміри його безпосередньо пов’язані з глибиною обробітку, причо- му зі збільшенням діаметра диска погіршується його заглиблення в ґрунт внаслідок зростання вертикальної складової реакції ґрунту. Залежно від умов роботи діаметр диска слід вибирати найменшим із допустимих значень.
Між діаметром диска D і глибиною обробітку а рекомендується таке співвідношення:
D = ka, |
(1.43) |
де k — коефіцієнт (для плугів k = 3,0…3,5; для борін k = 4,0…6,0 і для лущильників k = 5,0…6,0).
Діаметри дисків стандартизовані. На причіпних дискових плугах установлюють диски діаметром 610…810 мм, на начіпних 580…710, на боронах — 450…660, а на лущильниках — 450…610 мм. Голчасті диски виготовляють діаметром 350, 450 і 520 мм.
82
Основи теорії та розрахунку машин і знарядь для обробітку ґрунту
Радіус кривини сфери диска r впливає на кришіння, розпушу- вання і обертання скиби. Інтенсивність деформівної дії диска зрос- тає зі зменшенням радіуса кривини. Проте вибір радіуса кривини залежить від діаметра диска D. Як видно з рис. 1.47, залежність між D і r має такий вигляд:
r = D/2sinε1 , |
(1.44) |
де ε1 — передній кут, що дорівнює половині центрального кута дуги
діаметрального перерізу диска.
Для плугів кут ε1 становить 31…37°, для лущильників 26…32° і
борін 22…26°.
Кут загострення і також значно впливає на технологічні власти- вості роботи диска. Загострюють сферичні диски, як правило, із зов- нішнього випуклого боку. Для дисків плугів і = 15…25°, для борін і лущильників — і = 10…20°. Диски, які використовують на твердих ґрунтах, загострюють із внутрішнього боку.
Кут нахилу фаски диска до його основи ω зв’язаний із переднім кутом ε1 та кутом загострення і:
ω = i + ε1. |
(1.45) |
Кут різання α залежить від кута загострення і та заднього ку- та ε2:
α = i + ε2. |
(1.46) |
Задній кут ε2 по висоті диска змінюється, що веде до зміни кута
різання. Від його значення залежить витрата енергії на обробіток ґрунту і навіть роботоздатність диска. Нормальна робота диска за- безпечується тоді, коли величина загострення кута буде позитивною на поверхні поля.
Товщину диска δ визначають за емпіричною формулою
δ = 0,008D. (1.47)
Для дисків, які працюють на важких ґрунтах,
δ = 0,008D + 1.
1.3.2. Регульовані технологічні параметри та процес роботи дисків
До регульованих параметрів дисків, які мають технологічне зна- чення, належать кут β між площиною обертання диска і напрямком поступального руху знаряддя (кут атаки), кут θ нахилу площини
83
Розділ 1
обертання диска від вертикалі або кут між віссю обертання диска і горизонталлю та вага знаряддя (навантаження на диск). Кут нахи- лу диска до площини обертання є в дискових плугах і становить θ = 15…25°.
Процес роботи. При переміщенні сферичного диска під кутом β до напрямку руху він завдяки зчепленню з ґрунтом обертається і вирізує з нього скибу еліптичного перерізу (рис. 1.48). Диск, що ру- хається поряд, також вирізує подібну скибу, внаслідок чого утворю- ється гребенисте дно.
Диски можуть розміщуватися батареями, як в дискових лущиль- никах і боронах, так і поодинці — в дискових плугах.
Кут атаки β дисків впливає на процес їх роботи. Чим більший кут атаки, тим більше кришиться та розпушується ґрунт, краще підрі- зуються бур’яни і загортається насіння бур’янів. Проте надмірне збільшення кута атаки ускладнює сповзання часточок ґрунту з по- верхні диска, а також призводить до скупчення ґрунту перед дис- ком. За невеликих кутів атаки (10…20°) диски розрізують верхній шар ґрунту і лише частково кришать і розпушують його. Так відбу- вається під час роботи дискових борін. У дискових плугах диски розміщуються під кутом атаки β = 40…45°, у лущильниках —
β = 10…35° і боронах — β = 10…22°.
Якщо кут атаки становить 10…20°, то дискові лущильники використо- вують як дискові борони.
Висота гребенів, що утворюються між проходами дисків, характеризує якість обробітку ґрунту і залежить від діаметра диска D, кута атаки β і відстані між дисками b. Для визна- чення взаємозв’язку між цими па- раметрами скористаємося рис. 1.48. Розглянемо прямокутний трикутник
ОАВ, в якому ОВ = D/2, АО = D/2 – h і АВ = с/2.
Виходячи з цього, можна записа-
ти:
(D2 )2 = (D2 −h)2 + (2c)2 .
Після перетворення отримаємо
h2 − Dh + (c)2 = 0,
Рис. 1.48. Схема для визначення 2
висоти гребенів
84
Основи теорії та розрахунку машин і знарядь для обробітку ґрунту
звідки
h = |
D |
± |
1 |
D2 − c2 . |
1,2 |
2 |
|
2 |
|
Умову завдання задовольняє лише другий корінь, оскільки h не може бути більшою ніж D/2, тобто
h = |
D − |
1 D2 − c2 . |
|
|
2 |
2 |
|
Оскільки із трикутника ЕFK c = bctgβ, то |
|
||
h = D |
− 1 |
D2 −b2ctg2β. |
(1.48) |
2 |
2 |
|
|
Із залежності (1.48) видно, що висота гребенів зі збільшенням ку- та атаки зменшується. Для якісного обробітку ґрунту нормальною висоту гребенів для плугів вважають h ≤ 0,4a, для лущильників — h ≤ 0,5a.
Якщо відомо діаметр диска D, відстань між дисками b і задано висоту гребенів, то можна визначити кут атака β, користуючись но- мограмою, розробленою професором Г.М. Синєоковим (рис. 1.49). Порядок визначення на рисунку показано стрілками.
Рис. 1.49. Номограма для визначення кута атаки дискового знаряддя
85