Розділ 9

9.5.4. Продуктивність трієра

Існують різні підходи до визначення продуктивності трієра, але найбільш простий і точний метод ґрунтується на використанні питомо- го навантаження на одиницю площі коміркової поверхні (табл. 9.4):

Q = q0πDL,

(9.26)

де q0 — питома продуктивність, кг/(год•м2); D — діаметр трієра, м; L — довжина трієра, м.

Таблиця 9.4. Питома продуктивність для основних культур

Культура	Пшениця	Жито	Ячмінь	Овес	Гречка
q0, кг/(год•м2)	650…850	600…750	500…600	350…400	170

Довжина і діаметр циліндра перебувають у певній залежності

(табл. 9.5).

Таблиця 9.5. Розміри циліндрів деяких трієрів

Довжина циліндра,		Діаметр циліндра, мм
мм	400	500	600	800
750	*	*	*
1500	*	*		*
2250		*	*
3000			*	*

9.6. Фрикційне очищення

Фрикційний спосіб очищення ґрунтується на різниці коефіцієн- тів тертя зерна окремих фракцій суміші, які за розмірами та аеро- динамічними властивостями майже не відрізняються.

Для фрикційного очищення найчастіше використовують рухому плоску похилу поверхню (гірку).

Рис. 9.13. Схема руху часточки на полотні похилої гірки

При рівномірній подачі зернової суміші на рухому похилу площину залежно від коефіцієнта тертя зерно по-різному рухатиметься по робочій поверхні площини, в результаті чого відбудеть- ся поділ суміші на фракції.

Розглянемо переміщення часточок по полотну, яке на- хилене під кутом α до гори- зонту (рис. 9.13) і рухається в напрямку швидкості vп.

362

Основи теорії та розрахунку машин для післязбиральної обробки зерна

На часточку, яка надходить на полотно в точці O, діють сили тя- жіння Р = mg, нормальна реакція N і сила тертя F.

Рух часточки вздовж полотна можна виразити таким диференці- альним рівнянням:

m du	= mg sin α − F ,	(9.27)
dt

де и — швидкість руху часточки відносно полотна; m — маса зерна. Ураховуючи, що F = Ntgϕ = mgcosαtgϕ, де ϕ — кут тертя часточки

по полотну, після перетворення отримаємо:

du = g sin(α − ϕ) dt. cos ϕ

Після інтегрування рівняння дістанемо вираз для відносної швидкості

и = g sin(α − ϕ) t +C. cos ϕ

Якщо часточка потрапляє на полотно з нульовою швидкістю, то в початковий момент вона набуває швидкості vп полотна, тоді стала

інтегрування С при t = 0 становитиме С=vп.

Підставивши C = vп у вираз для швидкості відносного руху, ма-

тимемо
u = v	= g sin(α − ϕ) t.	(9.28)
п	cos ϕ

Із рівняння (9.28) випливає, що при α ≤ ϕ часточка переміщуєть- ся вгору разом з полотном, а при α ≥ ϕ відносна швидкість ив безпе-

рервно зростатиме.

Відносне переміщення х0 часточки по полотну становить

= = gt2 sin(α − ϕ) x0 vпt 2 cos ϕ .

Часточка разом із полотном за час t переміщується на xп = vпt.

Отже, абсолютний рух часточки характеризуватиметься різни- цею:

xa = x0 − xп, або xа =	gt2 sin(α − ϕ)		.	(9.29)
	2	cos ϕ

363