- •Передмова
- •1.1.1. Завдання та наукові основи механічного обробітку ґрунту
- •1.1.2. Операції, способи, машини і знаряддя для обробітку ґрунту
- •1.1.3. Ґрунт як об’єкт обробітку
- •1.2.1. Теоретичні основи технологічного процесу оранки
- •1.2.2. Ножі та теорія різання ґрунту лезом
- •1.2.3. Плужні корпуси та взаємодія клину з ґрунтом
- •1.2.5. Визначення параметрів польової дошки
- •1.2.7. Особливості швидкісних робочих поверхонь плужних корпусів
- •1.2.8. Сили, що діють на плужний корпус
- •1.2.9. Тяговий опір плуга
- •1.2.10. Обґрунтування схеми розміщення робочих органів на рамі плуга
- •1.2.11. Умови рівноваги плуга
- •1.3. Теорія та розрахунок дискових ґрунтообробних машин і знарядь
- •1.3.1. Основні геометричні параметри дисків
- •1.3.2. Регульовані технологічні параметри та процес роботи дисків
- •1.3.3. Силова характеристика і тяговий опір дискових робочих органів
- •1.4. Теорія та розрахунок зубових борін
- •1.4.1. Робочі органи і процес роботи зубових борін
- •1.4.2. Розміщення зубів на рамі борони
- •1.4.3. Рівновага і тяговий опір зубової борони
- •1.5. Теорія та розрахунок культиваторів
- •1.5.1. Робочі органи культиваторів та їхні параметри
- •1.5.2. Дія полільних і універсальних лап на коріння бур’янів
- •1.5.3. Взаємне розміщення полільних і універсальних лап
- •1.5.4. Дія розпушувальних лап на ґрунт і їх взаємне розміщення
- •1.5.5. Система кріплення лап до рами та стійкість ходу по глибині
- •1.5.6. Визначення основних параметрів культиваторів
- •1.6.1. Робочі органи фрез, проріджувачів і штангових культиваторів
- •1.6.2. Процес роботи і траєкторія руху робочих органів фрези та проріджувача
- •1.6.3. Основні параметри роботи фрези
- •1.6.4. Витрати потужності для роботи фрези
- •1.6.5. Визначення основних параметрів фрези
- •1.7. Теорія та розрахунок котків
- •1.7.1. Процес дії котка на ґрунт
- •1.7.2. Визначення параметрів котка
- •1.7.3. Опір перекочуванню котка
- •Основи теорії та розрахунку машин для сівби і садіння
- •2.1. Основні властивості насіння
- •2.1.1. Технологічні властивості насіння
- •2.1.2. Закономірності руху насіння
- •2.2. Типи робочих органів сівалок
- •2.2.1. Основи розрахунку котушкових висівних апаратів
- •2.2.2. Основи теорії та розрахунку дискових висівних апаратів
- •2.2.3. Основи теорії та розрахунку пневматичних висівних апаратів
- •2.2.4. Основи теорії сошників
- •2.3. Типи робочих органів машин для садіння
- •2.3.1. Основи теорії картоплесадильних машин
- •2.3.2. Основи теорії машин для садіння розсади
- •Основи теорії та розрахунку машин для внесення добрив
- •3.1. Способи внесення добрив, види добрив та їхні технологічні властивості
- •3.2. Типи робочих органів машин для внесення мінеральних добрив
- •3.2.1. Основи теорії дискових дозувальних апаратів
- •3.2.2. Основи теорії відцентрових розсіювальних дисків
- •3.3. Типи робочих органів машин для внесення органічних добрив
- •3.3.1. Вибір і обґрунтування параметрів конвеєрного дозувального апарата
- •3.3.2. Вибір і обґрунтування параметрів розкидального апарата органічних добрив
- •Основи теорії та розрахунку машин для захисту рослин
- •4.1. Основи теорії розпилення рідин і порошків
- •4.1.1. Механічне розпилення рідин
- •4.1.2. Утворення електрично заряджених аерозолів
- •4.1.3. Розпилення порошків
- •4.1.4. Конденсаційне утворення аерозолів
- •4.1.5. Вплив розмірів краплин на ефективність обприскування і обґрунтування оптимальної дисперсності
- •4.2. Технологічний розрахунок робочих органів обприскувачів
- •4.2.1. Розрахунок параметрів баків і мішалок
- •4.2.2. Розрахунок параметрів насосів
- •4.2.3. Розрахунок параметрів розпилювальних пристроїв
- •4.3. Технологічний розрахунок робочих органів протруювачів
- •4.4. Технологічний розрахунок робочих органів обпилювачів
- •5.1. Подільники і стеблепідіймачі
- •5.1.1. Основи теорії, призначення, типи і застосування подільників
- •5.1.2. Основи теорії, призначення, типи і застосування стеблепідіймачів та гичкопідіймачів
- •5.2. Мотовила
- •5.2.1. Призначення, типи і застосування мотовил
- •5.2.2. Основи теорії та розрахунку мотовил
- •5.3. Різальні апарати
- •5.3.1. Призначення, типи і застосування різальних апаратів
- •5.3.2. Параметри, що впливають на різальну здатність ножа
- •5.3.4. Ротаційні різальні апарати з вертикальною віссю обертання. Типи. Основи теорії та розрахунку
- •5.3.6. Ротаційні різальні апарати з горизонтальною віссю обертання. Основи теорії та розрахунку
- •5.4. Вальцьові апарати
- •5.4.1. Типи і призначення вальцьових апаратів
- •5.4.2. Основи теорії та розрахунку вальцьових апаратів
- •5.5. Подрібнювальні апарати
- •5.5.1. Призначення, типи і застосування подрібнювальних апаратів
- •5.5.2. Основи теорії та розрахунку подрібнювачів кормозбиральних комбайнів
- •5.6. Транспортувальні пристрої жаток
- •5.6.1. Призначення, типи і застосування транспортувальних пристроїв жаток
- •5.6.2. Основи теорії та розрахунку транспортувальних пристроїв жаток
- •5.7. Обчісувальні пристрої
- •5.7.1. Призначення, типи і застосування обчісувальних пристроїв
- •5.7.2. Основи теорії та розрахунку обчісувальних пристроїв
- •5.8. Підбирачі
- •5.8.1. Призначення, типи і застосування підбирачів
- •5.8.2. Основи теорії та розрахунку підбирачів
- •Основи теорії та розрахунку робочих органів молотарок зернозбиральних комбайнів
- •6.1. Молотильно-сепарувальні пристрої
- •6.2. Соломовідокремлювачі
- •6.2.1. Призначення і типи соломовідокремлювачів
- •6.2.2. Основи теорії та розрахунку соломовідокремлювачів
- •6.3. Очисники зерна
- •6.3.1. Призначення, типи, параметри і режим роботи очисників зерна
- •6.4. Домолочувальні пристрої
- •6.4.1. Призначення, типи, параметри і режим роботи домолочувальних пристроїв
- •6.5. Бункери для зерна
- •6.5.1. Елементи конструкції і параметри бункерів для зерна
- •6.5.2. Тривалість заповнення і розвантаження бункера
- •6.6. Продуктивність і пропускна здатність комбайна
- •Основи теорії та розрахунку робочих органів для згрібання і пресування сіна
- •7.1. Типи робочих органів і процес згрібання сіна
- •7.2. Обґрунтування параметрів і режимів роботи поперечних граблів
- •7.4.1. Типи робочих органів пресів
- •7.4.2. Обґрунтування параметрів пресувальної камери
- •Основи теорії робочих процесів машин для збирання кукурудзи на зерно
- •8.2. Основні робочі органи кукурудзозбиральних машин
- •8.4. Пропускна здатність і швидкість обертання відокремлювальних вальців
- •8.5.1. Вибір розмірів і частоти обертання очисних вальців
- •Основи теорії та розрахунку машин для післязбиральної обробки зерна
- •9.1. Принципи очищення і сортування зерна
- •9.2. Способи очищення і сортування зерна
- •9.3. Фізико-механічні властивості зернових сумішей
- •9.3.1. Геометричні розміри насіння
- •9.3.2. Аеродинамічні властивості зернових сумішей
- •9.3.3. Інші властивості зернових сумішей
- •9.4. Робота плоских решіт
- •9.4.1. Умови переміщення матеріалу на решеті, що коливається
- •9.4.2. Умови проходження зерна крізь отвори решета
- •9.4.3. Повнота розділення зерна і режим роботи решіт
- •9.4.4. Кінематичний режим роботи решіт
- •9.4.5. Навантаження на решета та їх продуктивність
- •9.5. Робота циліндричного трієра
- •9.5.1. Теоретичні основи роботи трієра
- •9.5.2. Випадання зерна з комірки трієра і установлення приймального лотока
- •9.5.3. Режим роботи циліндричного трієра
- •9.5.4. Продуктивність трієра
- •9.6. Фрикційне очищення
- •9.7. Повітряні системи
- •9.7.1. Робочий процес у вертикальному каналі з нагнітанням повітря
- •9.7.2. Робочий процес похилого повітряного потоку
- •9.8. Теорія та розрахунок вентиляторів
- •9.8.1. Типи вентиляторів
- •9.8.2. Основне рівняння вентилятора
- •9.8.3. Вибір вентилятора
- •9.9. Основи теорії сушіння зерна
- •9.9.1. Властивості зерна як об’єкта сушіння
- •9.9.2. Загальна схема процесу сушіння
- •9.9.3. Режим роботи і продуктивність сушарок
- •Основи теорії та розрахунку бурякозбиральних машин
- •10.2. Основи розрахунку параметрів апаратів для зрізування гички та очищення головок коренеплодів
- •10.2.1. Апарати для зрізування гички
- •10.2.2. Очисники головок коренеплодів цукрових буряків на корені
- •10.3. Типи та основні параметри викопувальних робочих органів
- •10.3.1. Лемішні викопувальні робочі органи
- •10.3.2. Дискові викопувальні робочі органи
- •10.3.3. Роторні викопувальні робочі органи
- •10.4. Вибір, обґрунтування і розрахунок основних параметрів очищувальних робочих органів
- •Основи теорії та розрахунку машин для збирання картоплі
- •11.1. Машини і способи збирання картоплі
- •11.3. Типи та основні параметри підкопувальних робочих органів
- •11.4. Вибір та обґрунтування основних параметрів пруткового елеватора і грохота
- •11.5. Типи сортувальних робочих органів
- •11.6. Визначення основних параметрів сортувальної роликової поверхні
- •Основи теорії та розрахунку машин для збирання льону
- •12.1. Характеристика льону як об’єкта збирання
- •12.2. Машини і способи збирання льону
- •12.3.1. Типи бральних апаратів
- •12.3.2. Основи теорії бральних апаратів
- •12.4. Льонозбиральні комбайни
- •12.4.1. Типи і робочий процес льонозбиральних комбайнів
- •12.4.2. Вибір та обґрунтування основних параметрів обчісувальних апаратів
- •Список використаної літератури
Основи теорії та розрахунку машин і знарядь для обробітку ґрунту
Рівняння (1.79) і (1.81) визначають траєкторією абсолютного руху точки А ножа проріджувача, яка є гвинтовою лінією, крок якої тим більший, чим менший показник кінематичного режиму λ.
1.6.3. Основні параметри роботи фрези
Робота фрези характеризується подачею на ніж Sz , глибиною обробітку а, максимальною товщиною стружки δmax , висотою гребе-
нів h, відношенням m глибини обробітку до радіуса R (відстанню різальної кромки ножа до осі обертання барабана) і показником кі- нематичного режиму λ.
До кожного диска барабана фрези кріпиться, як правило по кілька ножів. У процесі роботи но- жі один за другим відрізають ски- бу, однойменні точки ножа опису- ють однакові траєкторії у вигляді циклоїд. Якщо попередній ніж 3 (рис. 1.68) описав траєкторію 2, то наступний ніж опише траєкто- рію 1, зміщену по горизонталі від- носно першої на відстань Sz , що
називається подачею на ніж. По- дача на ніж залежить від швидко-
сті v переміщення фрези і часу tz , |
Рис. 1.68. Схема утворення гребе- |
за який наступний ніж у відносно- |
нів під час роботи фрези: |
1 — траєкторія руху кінця наступного |
|
му русі займе положення поперед- |
ножа; 2 — траєкторія руху кінця по- |
нього, тобто повернеться на кут, |
переднього ножа; 3 — ніж |
що дорівнює центральному куту |
|
між ними: |
(1.82) |
Sz = vtz . |
Час tz можна визначити за формулою tz = tоб /z,
де tоб — час, за який диск повернеться на один оберт; z — кількість
ножів на одному диску.
Час одного оберту диска визначається із умови
ωtоб = 2π,
де ω — кутова швидкість диска. Звідси
tоб = 2π/ω.
113
Розділ 1
Тоді
tz = 2π/ωz.
Після підстановки в залежність (1.82) значення tz отримаємо
Sz = 2πv/ωz. |
(1.83) |
Щоб визначити подачу на один ніж з урахуванням показника кінематичного режиму λ, помножимо чисельник і знаменник рів- няння (1.83) на R і замінимо u/v показником кінематичного режи- му λ. Після цього матимемо
Sz = 2πR/λz. |
(1.84) |
Отримана залежність (1.84) показує, що подача на один ніж Sz
залежить як від конструктивних параметрів фрези R і z, так і від показника кінематичного режиму λ, тобто швидкості поступального руху фрези і частоти обертання барабана. Зі зміною подачі на ніж змінюється ступінь дії фрези на ґрунт, зокрема кришіння та розпу- шування ґрунту.
При обробітку староорних ґрунтів подача на ніж становить 10…15 см і задернілих — 3…6 см.
Шлях фрези за один оберт барабана визначимо за залежністю
S = Szz = 2πR/λ. |
(1.85) |
Співвідношення між основними параметрами фрезерного барабана (R, z, λ) і висотою h гребенів на дні борозни. Із рис. 1.68 видно, що петлі суміжних циклоїд перетинаються на певній ви- соті, внаслідок чого на дні обробленого поля утворюються гребені зав- вишки h. З точки зору агротехніки, наявність нерівного дна борозни, утвореного гребенями, небажана. Згідно з агротехнічними вимогами максимальна висота гребенів не повинна перевищувати 2 см. Висота гребенів h ≤ 0,2а, де а — максимальне заглиблення ножа фрези в ґрунт (глибина обробітку).
Спочатку знайдемо зв’язок параметрів R, z, λ із значенням висо- ти h гребеня. Із рис. 1.69 видно, що
x2 = x1 + Sz /2, |
(1.86) |
де x2 — абсциса вершини В гребеня; x1 — абсциса кінця ножа в най- нижчому його положенні (при ω = π/2); Sz — подача на один ніж.
Траєкторія руху кінця ножа для точки В:
x |
2 |
= vt |
+ Rcosωt ; |
|
(1.87) |
|
2 |
2 |
|
||
y2 |
= h = R(1 − sinωt2 ), |
|
114
Основи теорії та розрахунку машин і знарядь для обробітку ґрунту
де t2 — час обертання бараба-
на, за який він повернеться на
кут ωt2. Позначимо
ωt2 = α2.
Звідси t2 = αω2 , a v замінимо на ωλR.
Тоді
x |
|
= R |
α |
2 |
+ Rcosα |
|
|
|
2 |
|
2 |
; |
(1.88) |
||||
|
|
λ |
|
|
||||
h = R(1 − sinα2 ). |
|
|
|
|||||
|
|
|
Рис. 1.69. Схема до визначення залежності між висотою гребенів і основними параметрами фрезерного барабана
Для визначення х2 у залеж-
ність (1.86) підставимо значення х1 і Sz . Абсциса х1 кінця ножа в найнижчому його положенні
x1 = v2πω = π2Rλ ,
а Sz із залежності (1.84)
Sz = 2λπzR.
Тоді
x2 = π2Rλ + πλRz ,
або
x2 = πλR (12 + 1z).
Для визначення λ значення x2 підставимо у перше рівняння за- лежності (1.88), замінимо v/ω на R/λ і отримаємо систему рівнянь
πλR (12 + 1z)= Rλ α2 + h = R(1 − sinα2 ).
Rcosα2 |
|
|
; |
(1.89) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
115
Розділ 1
Зробивши перетворення, дістанемо
1 |
+ |
1 |
π = α2 |
+ λcosα2 |
|
|
(2 |
z) |
; |
(1.90) |
|||
|
|
|
|
|||
h = R(1 − sinα2 ). |
|
|
||||
|
|
Із другого рівняння системи (1.90) визначимо
sinα |
2 |
=1 − |
h |
; |
|
||||
|
|
||||||||
|
|
|
|
R |
|||||
α2 = arcsin(1 − |
h |
); |
|||||||
R |
|||||||||
cosα |
2 |
= |
1 |
2Rh − h2 . |
|||||
R |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Підставивши отримані значення в перше рівняння системи (1.90), матимемо
(12 + 1z)π = arcsin(1 − |
h |
)+ λ |
1 |
|
2Rh − h2 . |
|
|||||
R |
R |
|
|||||||||
Якщо розв’язати це рівняння відносно λ, то отримаємо |
|
||||||||||
|
(12 + 1z)π − arcsin(1 − |
h |
) |
|
|
||||||
λ = |
R |
. |
(1.91) |
||||||||
|
1 |
2Rh − h2 |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
R |
|
|
|
|
Залежність (1.91) пов’язує основні параметри барабана фрези (R, z, λ) з висотою h гребенів. Користуючись цією залежністю для певної фрези, при допустимій висоті гребенів можна знайти λ, а отже, ма- ючи швидкість обертання барабана, визначити поступальну швид- кість фрези і навпаки.
Слід зауважити, що дійсна висота hд гребенів буде дещо меншою
від теоретичної, оскільки під час руху ножа в ґрунті стружка сколю- ватиметься і hд = kh, де k — коефіцієнт, який за даними В.Д. Докіна
становить від 0,5 до 1,0.
Товщина стружки. Важливим показником роботи фрези є та- кож товщина стружки, яку знімає ніж, оскільки від її товщини за- лежить інтенсивність кришіння і розпушування ґрунту.
Із рис. 1.69 видно, що за певного припущення, максимальну то- вщину стружки δmax можна визначити за формулою
116